Постанова № 65081294, 01.03.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 918/120/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Коробенка Г.П., Дроботової Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2016у справі Господарського суду№ 918/120/16 Рівненської областіза позовом приватного підприємства-фірми "Офіс-Дизайн"доРівненської міської радипровизнання права власності на самочинне будівництво,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року приватне підприємство-фірма "Офіс-Дизайн" (далі - ППФ "Офіс-Дизайн") звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Рівненської міської ради, у якій просило визнати за ППФ "Офіс-Дизайн" право власності на нежитлову будівлю загальною площею 71,6 кв.м., що розташована на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги ППФ "Офіс-Дизайн", обґрунтовувало тим, що товариством з обмеженою відповідальністю "Рустінг-Груп" на підставі укладеного з ППФ "Офіс-Дизайн" договору генерального підряду на будівництво від 07.10.2008, на орендованій ним у Рівненської міської ради на підставі договору оренди № 040858300089 від 14.04.2008 земельній ділянці загальною площею 830 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, за відсутності необхідної дозвільної документації було збудовано нежитлову будівлю загальною площею 71,6 кв.м. на яку позивач просив визнати за ним право власності з підстав, що передбачені статтею 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.10.2016 (суддя Андрійчук О.В.) позов задоволено. Визнано за ППФ "Офіс-Дизайн" право власності на нежитлову будівлю загальною площею 71,6 кв.м., що розташована на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення мотивовано обґрунтованістю вимог ППФ "Офіс-Дизайн", викладених у позовній заяві.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду ОСОБА_1, особа, яка не брала участі у справі, звернулась з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 (колегія суддів у складі: Петухов М.Г., Гулова А.Г., Маціщук А.В.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.10.2016 у справі № 918/120/16.

Ухвала мотивована посиланнями на відсутність у скаржника встановленого ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) права апеляційного оскарження, оскільки ОСОБА_1 не є стороною у справі, а оскаржуване рішення не стосується її прав та обов'язків.

ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі № 918/120/16 скасувати та направити справу до Рівненського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття її апеляційної скарги до провадження. Викладені у касаційній скарзі вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що прийняте Господарським судом Рівненської області рішення від 03.10.2016 у справі № 918/120/16 порушує її права як члена територіальної громади м. Рівне, щодо можливості користування парковою зоною та здійснення у ній оздоровчого, культурно-ознайомчого і спортивного відпочинку на свіжому повітрі, оскільки земельна ділянка на якій збудовано спірну нежитлову будівлю та на яку вказаним рішенням суду визнано право власності за ППФ "Офіс-Дизайн", належить територіальній громаді м. Рівне.

Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України не надходило.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Право апеляційного оскарження регулюється приписами частини першої ст. 91 ГПК України, згідно якої сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

ОСОБА_1 не є учасником правовідносин, що виникли між сторонами у даній справі.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного до суду апеляційної інстанції рішення місцевого суду, останнє не містить будь-яких посилань про права та обов'язки скаржника у правовідносинах, які виникли між ППФ "Офіс-Дизайн" та Рівненською міською радою щодо визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а відтак - правові підстави для перегляду рішення Господарського суду Рівненської області від 03.10.2016 у справі № 918/120/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 відсутні.

З вказаних обставин правильно виходив суд апеляційної інстанції відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 до апеляційного провадження.

Крім того, відповідно до частини першої ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органом місцевого самоврядування, уповноваженим на представництво спільних інтересів територіальної громади м. Рівне є Рівненська міська рада, яка є учасником спору у даній справі.

Доводи ОСОБА_1 про порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в процесі перегляду справи, у зв'язку із чим відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі № 918/120/16 Господарського суду Рівненської області відповідає нормам процесуального права, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на них, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 та 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі № 918/120/16 Господарського суду Рівненської області - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.П. Коробенко

Суддя Т.Б. Дроботова