Постанова № 65080819, 27.02.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2017 року № 826/16992/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ КБ "Євробанк"

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про:

визнання протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ КБ «Євробанк», щодо не включення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк»;

зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ КБ «Євробанк» включити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в уповноваженої особи Фонду були відсутні правові підстави для визнання грошового переказу нікчемним в порядку п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а отже, відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок Фонду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули, заперечень проти адміністративного позову не подано.

Відповідно до вимог ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В судовому засіданні 23.01.2017 року судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.

Крім того, на адресу суду представником відповідача уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ КБ «Євробанк» подано клопотання про зупинення у справі.

Ухвалою суду від 27.02.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Між позивачем (вкладник) та ПАТ КБ «Євробанк» укладено договір №ZP-006566 від 15.06.2016р. про відкриття карткового рахунку НОМЕР_3 з встановленим лімітом кредитної лінії (у вигляді овердтрафту) та обслуговуванням банківської платіжної картки. На рахунок НОМЕР_3, який належить вкладникові від ПП «Альборз» (наказом ПП «Альборз» від 30.03.2007р. №7-к, ОСОБА_1 призначено на посаду вантажника) перераховано кошти в сумі 200 000,00грн. з призначенням платежу «Перерахування на відрядження».

Рішенням правління Національного банку України №73-рш від 17.06.2016р. ПАТ КБ «Євробанк» віднесено до категорії неплатоспроможних, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.06.2016р. №1041 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» запроваджено тимчасову адміністрацію банку з 17.06.2016р.

З урахуванням рішення виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07.07.2016р. №1183 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» у Банку запроваджено тимчасову адміністрацію строком з 17.06.2016р. по 16.08.2016р. та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Банку - Кононця Вадима Валерійовича.

На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, про встановлення адреси для подачі кредиторських вимог ПАТ КБ «Євробанк», такого змісту: «Вимоги кредиторів ПАТ КБ «Євробанк» приймаються протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» в газеті «Голос України» №158 (6412) від 20.08.2016р. Кредиторські вимоги приймаються за адресою: 01032, м.Київ, б-р Тараса Шевченка, 35.»

Позивачем на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ КБ «Євробанк» подано заяву про визнання кредитором, яку прийнято банком 13.09.2016р. за вх.№4355-БТ.

Листом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» повідомлено позивача про нікчемність правочину (транзакції) з перерахування коштів з поточних рахунків юридичних та/або фізичних осіб на вкладні (депозитні)/поточні (карткові) рахунки фізичних осіб-клієнтів банку.

Зазначене повідомлення мотивовано тим, що за результатами перевірки правочинів виявлено правочин (транзакцію), що має ознаки нікчемності згідно зі ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: переказ коштів в сумі 200000,00грн. з призначенням платежу «Перерахування на відрядження. Згідно договору №ZP-28444/1 від 15.06.2016р., здійснений 15.06.2016р. ПП «Альборз» з власного рахунку НОМЕР_2 на рахунок НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1 - містить ознаки нікчемності, визначені п.7 ч.3 ст.38 Закону».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Нормативно-правовим актом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012р. №4452-VI (надалі - Закон №4452-VI).

Частиною 1 ст.3 Закону №4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч.ч.2-4 ст.38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З матеріалів справи вбачається, що правочин переказу коштів визнано нікчемним на підставі п.7 ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI, оскільки він здійснений на вкладний (депозитний) рахунок для Вкладника від третьої особи.

Проте, суд не може погодитись з такими доводами оскільки перерахунок коштів на рахунок позивача, не містять в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

На підтвердження викладених обставин представником позивача надано наказ від 14.06.2016 року № 20 "Про направлення у відрядження", в якому зазначено, що позивач ОСОБА_1 відряджається з 16.06.2016 року по 15.07.2016 року у ТОВ "Арніка" у м. Одеса з виплатою йому авансу на відрядження.

Отже, доводи відповідача, викладені в повідомлені від 16.08.2016 № 01-24.3/3239 щодо нікчемності перерахунку коштів є безпідставними.

Статтею 1062 Цивільного кодексу України встановлено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.

Відповідно до п.10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493 кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. Після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються вкладнику шляхом видачі готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок.

Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідачем доказів на підтвердження факту того, що дії іншої особи щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок позивача суперечить закону не надано. Отже, доводи відповідача щодо нікчемності правочину з мотивів перерахування коштів на рахунки позивача іншою юридичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.

Окрім того, доводи відповідача, що позивачем порушено умови публічного договору, оскільки зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових коштів для вкладника від третьої особи не допускається за умовами договору, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Суд зазначає, що Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.

В свою чергу, сам факт знаходження на рахунку позивача грошових коштів відповідачем не заперечується.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 12.01.2016 року № К/800/46158/15 по справі № 826/12161/15.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним банківського переказу коштів на рахунок позивача.

Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Враховуючи, що доводи Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) не знайшли підтвердження під час вирішення справи, отже, повідомлення від 16.08.2016 року №01-24.3/3239 в частині визнання нікчемним правочину в частині переказу коштів в сумі 200 000,00грн. з призначенням платежу "Перерахування на відрядження" є безпідставним.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача включити до переліку вкладників, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за рахунок Фонду суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5 р.II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 травня 2016 року N 823) (далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення;

Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються назви переліків, кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум.

Переліки на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) складаються в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та засвідчуються підписами уповноваженої особи Фонду, головного бухгалтера банку та відбитком печатки банку (за наявності), в електронному вигляді - у csv-файлах. Дані на паперових носіях та в електронному вигляді повинні бути ідентичними.

Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.

Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Таким чином, на час вирішення справи Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями надавати до Фонду додаткову інформацію до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню

Безпідставність визнання нікчемним правочину з переказу коштів прямо вказує на наявність підстав для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію до переліку рахунків щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ КБ "Євробанк", за рахунок Фонду (в межах граничного розміру відшкодування коштів), як наслідок, на наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Враховуючи, що у даній справі й Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Банку, і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є самостійними учасниками процесу, а саме відповідачами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з положеннями статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Позовні вимоги, викладені в позовній заяві ОСОБА_1, які підлягають задоволенню, спрямовані виключно до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ КБ "Євробанк", у зв'язку з чим суд вважає безпідставним включення до складу відповідачів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. З боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб порушень прав позивача судом під час розгляду справи не встановлено, а отже адміністративну справу розглянуто в межах позовних вимог, заявлених до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ КБ "Євробанк".

Керуючись статтею 94 КАС України та враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача сплачений та документально підтверджений судовий збір з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ КБ "Євробанк".

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ КБ «Євробанк», щодо не включення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Переліку рахунків вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ КБ «Євробанк» включити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Переліку рахунків вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4. Судові витрати в сумі 1102,42 грн. стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ КБ "Євробанк" на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Т.П. Балась