Ухвала суду № 65080441, 23.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засідання Масенка Д.Є., Присяжнюка О.Б., Орліченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 23 лютого 2017 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6, на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року,

за участю: прокурора Куцопатрого Д.С., ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Блажка К.В., погоджене з прокурором Київської місцево прокуратури № 4 Віротченком С.С. та накладено арешт на рукавиці тактичні чорного кольору, тактичну куртку чорного кольору, балаклаву чорного кольору з білою вставкою спереду, футболку червоного кольору з малюнком свастики, предмет, схожий на патрон, золотистого кольору, з написом «Терен», 9 мм РА, мобільний телефон марки «Айфон 5с», що вилучені 05 січня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони розпорядження та користування вказаним майном з метою збереження речових доказів.

Крім того, тимчасово вилучене майно - записку про звільнення на ім'я ОСОБА_10, - повернуто володільцю у зв'язку з відмовою прокурора від клопотання про арешт в цій частині.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначає, що існують підстави, визначені ч. 2 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене вище майно шляхом заборони розпорядження та користування вказаним майном з метою збереження речових доказів.

Не погоджуючись з ухвалою судді, захисник в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в які просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання органу досудового розслідування, про арешт тимчасово вилученого майна ОСОБА_6

Апеляційна скарга мотивована тим, що слідчим було пропущено строк звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна до слідчого судді, який передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України, оскільки 06 січня 2017 року була п'ятниця, робочий день в Дніпровському районному суді м. Києва визначений до 15 год. 45 хв., то подача вказаного клопотання до поштового відділення слідчим 06 січня 2017 року о 16 год. 28 хв. свідчить про недодержання та пропущення останнім процесуальних строків, визначених нормами КПК України.

Крім того, захисник вказує на те, що слідчим суддею всупереч вимогам ст. 370 КПК України постановлено незаконну - оскільки не було дотримано імперативних вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, необґрунтовану - оскільки не були об'єктивно з'ясовані обставини, які підтвердженні доказами, дослідженими під час розгляду клопотання слідчого та оцінені відповідно до ст. 94 КПК України, і невмотивовану ухвалу, в якій не наведені належні і достатні мотиви та підстави її постановлення.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора щодо необхідності залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 05 січня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017100040000177, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6, у невстановлений досудовим слідством час перебуваючи у невстановленому місці вступив в злочинну змову з іншими особами, з метою розбійного нападу та заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я осіб, та обрали об'єктом злочинного посягання приміщення «Інтернет казино», що на праві власності належить ФОП «ОСОБА_13», що належить ОСОБА_11, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Для здійснення своїх злочинних намірів було розроблено план злочинних дій та розподілено ролі кожного. Також, для уникнення їх ідентифікації під час вчинення злочинних дій вищевказані особи приготували балаклави, за допомогою яких мали намір приховувати обличчя.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я осіб, діючи згідно заздалегідь розподілених між собою ролей, 05 січня 2017 року приблизно о 18 годині 30 хвилин вищезазначені особи прийшли на територію вказаного «Інтернет казино», що за адресою: АДРЕСА_2

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я осіб, поєднаного з проникненням в приміщення, діючи з корисливих спонукань, з метою власного протиправного збагачення, готуючись до вчинення кримінального правопорушення вищевказані особи одягнули на обличчя балаклави та проникли до вищевказаного приміщення «Інтернет Казино».

Перебуваючи у вищевказаному приміщенні, демонструючи предмети, схожі на зброю, а саме 5 предметів схожих на пістолети, предмету схожого на шумову гранату, предмету схожого на «ТЕРЕН», предмету схожого на ніж, предмету схожого на сокиру, подолавши таким чином волю до опору потерпілих, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, заволоділи грошовими коштами в сумі 7 000 гривень, що належать ФОП «ОСОБА_13».

Таким чином, своїми умисними діями, вищевказані особи, спричинили ФОП «ОСОБА_13» матеріального збитку.

У подальшому вищевказані особи були затримані на місці вчинення кримінального правопорушення працівниками поліції.

05 січня 2017 року, за адресою: АДРЕСА_1, згідно з ч. 3 ст. 233, ч. 2 ст. 237 КПК України, слідчо-оперативною групою Дніпровського УП ГУНП в м. Києві проведено огляд місця події, в ході якого у громадянина, який представився як ОСОБА_6, було виявлено та вилучено рукавиці тактичні чорного кольору, тактичну куртку чорного кольору, балаклаву чорного кольору з білою вставкою спереду, футболку червоного кольору з малюнком свастики, предмет, схожий на патрон, золотистого кольору, з написом «Терен», 9 мм РА, мобільний телефон марки «Айфон 5с», записку про звільнення на ім'я ОСОБА_10

Постановою слідчого від 06 січня 2017 року вищевказані вилучені речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

12 січня 2017 року слідчий слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Блажко К.В., за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Віротченка С.С., звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення кримінального провадження, в тому числі й збереження речових доказів.

20 січня 2017 року вказане клопотання органу досудового розслідування було задоволено та накладено арешт на вилучене 05 січня 2017 року майно за виключенням записки про звільнення на ім'я ОСОБА_10, яку було повернуто володільцю у зв'язку з відмовою прокурора від клопотання про арешт майна в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону в дотримався.

Задовольняючи клопотання прокурора внесене в межах кримінального провадження № 12017100040000177, про накладення арешту на майно, яке було вилучене 05 січня 2017 року в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 4/2, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що існують достатні підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки це майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на зазначене у клопотанні майно, з метою збереження речових доказів, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Що стосується тверджень автора апеляційної скарги на рахунок того, що слідчим було пропущено строк на звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна до слідчого судді, який передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України, то колегія судді вважає їх безпідставними, надуманими, та такими, що повністю спростовується матеріалами даного провадження.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи автора апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги, колегією суддів не виявлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Блажка К.В., погоджене з прокурором Київської місцево прокуратури № 4 Віротченком С.С. та накладено арешт на рукавиці тактичні чорного кольору, тактичну куртку чорного кольору, балаклаву чорного кольору з білою вставкою спереду, футболку червоного кольору з малюнком свастики, предмет, схожий на патрон, золотистого кольору, з написом «Терен», 9 мм РА, мобільний телефон марки «Айфон 5с», що вилучені 05 січня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони розпорядження та користування вказаним майном з метою збереження речових доказів, залишити без змін, а апеляційну захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6- без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Паленик І.Г. Масенко Д.Є. ПрисяжнюкО.Б.

Справа №11-сс/796/765/2017 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Іваніна Ю.В. Доповідач: Паленик І.Г.