Ухвала суду № 65080357, 22.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засіданняГлиняного В.П., Присяжнюка О.Б., Орліченко О.Ю., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 22 лютого 2017 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2017 року, щодо підозрюваного

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Чита Російської Федерації, громадянин України, тимчасово не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає в тому ж місті, на АДРЕСА_1, раніше не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України,

за участю: прокурорів захисника підозрюваного Симківа Р.Я., Перова А.В., ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Танривердієва X.М., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я. та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 березня 2017 року, визначено заставу у розмірі 31 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 000 000 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя прийняв до уваги обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_6, враховуючи його матеріальне становище, має реальну можливість вільної зміни місця свого перебування, що не дасть можливість здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов'язків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів, а також враховуючи і те, що прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України і що існують беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому слідчий суддя дійшов висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Сторона захисту вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.

Вказує, що слідчий суддя в ухвалі не обґрунтував на підставі яких доказів він вбачає обґрунтованість підозри, не вказано мотивів відхилення позиції сторони захисту, та зазначає, що в матеріалах справи немає жодного підтверджуючого доказу, який би вказував на наявність протиправних дій з боку підозрюваного ОСОБА_6

Разом з тим, зазначає, що ОСОБА_6 будучи високопосадовою особою підприємства, який мав значний об'єм обов'язків міг тривалий час не знати про порушення умов ведення господарської діяльності Операторів.

Адвокат в своїй апеляційній скарзі стверджує, що ОСОБА_6 будучи службовою особою ПАТ «Укргазвидобуванння» не міг ніяким чином заволодіти (сприяти у заволодінні) майном, яке фактично не належало підприємству та не було йому ввірене, посилаючись при цьому на пункт 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10.

На думку захисника, версія сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 має значне матеріальне становище, нічим не підтверджується, оскільки детектив у своєму клопотанні вказує на те, що ОСОБА_6 умисно реєстрував майно па дружину з метою його приховування, та вказане не відповідає дійсності, так-як значну частину нерухомого майна ОСОБА_10, що є дружиною ОСОБА_6, отримала у спадок від свого батька.

Сторона захисту вважає, що слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу в порушення вимог закону на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів не оцінив в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Крім того, захисник вважає, що до підозрюваного цілком можливим було б застосувати домашній арешт або особисте зобов'язання, не порушуючи норми КПК України.

Також автор апеляційної скарги зазначає, що застосована щодо ОСОБА_6 застава у розмірі 31 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 000 000 гривень є непомірно великою сумою для ОСОБА_6, носить характер формального виконання Європейської конвенції з прав і основоположних, свобод людини, адже ОСОБА_6., зважаючи на рівень його доходів завідомо неспроможний сплатити таку суму, що грубо порушує ч. 4 ст.182 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, кожного окремо, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, доводи прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 04 грудня 2015 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 52015000000000002, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 250, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1, ч. 1 ст. 388, ч. 2 ст. 364 КК України.

24 січня 2017 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

26 січня 2017 року детектив Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Танривердієв X.М., за погодженням прокурора у кримінальному провадженні - начальника четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківа Р.Я., звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, з одночасним визначенням застави в розмірі 31 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 000 000 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2017 року вищевказане клопотання органу досудового розслідування задоволено.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні детектива підстави для застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_6, вислухана думка прокурорів та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6, у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обґрунтовано підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються детектив та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, детективом зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не є доведеними.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

На підставі вище викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи захисника ОСОБА_5 щодо непомірного розміру застави.

Так, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі, який перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та становить 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

До такого висновку колегія судів дійшла з огляду на майновий стан підозрюваного, який повною мірою не був з'ясований під час розгляду клопотання слідчим суддею та з огляду на розмір заподіяних кримінальними правопорушеннями збитків і кількості підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що, у відповідності до ч. 3 п. 2 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою клопотання детектива ОСОБА_11 необхідно задовольнити, застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою, та визначити підозрюваному заставу в розмірі, який перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та становить 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 182, 183, 193, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2017 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Танривердієва X.М., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я. та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 березня 2017 року, визначено заставу у розмірі 31 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 000 000 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Танривердієва X.М., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я. - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначити до 24 березня 2017 року.

Визначити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, заставу в розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКСУ в місті Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва, має бути наданий відповідній уповноваженій службовій особі, яка після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6з-під варти та повідомити усно і письмово детектива, прокурората слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішуватиме питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

Паленик І.Г. ГлинянийВ.П. Присяжнюк О.Б.

Справа №11-сс/796/788/2017 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Бобровник О.В. Доповідач: Паленик І.Г.