Постанова № 65079891, 03.03.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6194/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрієвої Т.О.,

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1 (згідно паспорту),

представника відповідача ОСОБА_2 (згідно довіреності),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання повернути надмірно сплачений податок

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області), за результатом розгляду якого позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області повернути на користь позивача надміру сплачений податок з доходів фізичних осіб за результатом річного декларування за 2015 рік у розмірі 909,33 гривні; всі судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 19 квітня 2016 року ОСОБА_1 подала податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС України в Одеській області. Мета подання податкової декларації - повернення надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб при застосуванні права на податкову знижку (п. 176,1 ст. 176 Податкового кодексу України). Позивач вказує, що як платник податку на доходи фізичних осіб вона має право включити до податкової знижки частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, фактично сплачену протягом звітного, 2015 року.

Повернення платнику податків надміру сплаченого ГІДФО здійснюється у відповідності п. 179.8 ст. 179 ПКУ, а саме, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації до контролюючого органу. Позивачу надміру сплачений податок, що вказаний до повернення з бюджету у Декларації, в сумі 909,33 гривні повернуто не було.

На думку позивача, така бездіяльність відповідача є протиправною.

Позивач під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх з підстав, викладених в адміністративному позові та додаткових поясненнях. На думку позивача, бездіяльність відповідача полягає в порушенні процедури проведення перевірки, а саме відсутність такої перевірки зі сторони відповідача. Позивач вважає, що відсутність вимоги про сплати боргу або податкового повідомлення-рішення позбавляє відповідача можливості вимагати від неї сплати заборгованості у розмірі 444 грн. 60 коп., зазначених в листах, направлених на її адресу.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, згідно яких, адміністративний позов ОСОБА_3 є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідачем зазначено, що за результатом проведеного аналізу згідно АІС «Податковий блок», загальна сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб склала 5124,94 грн.

Сума податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку згідно АІС «Податковий блок» становить - 4680,34 грн. Тобто, сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету складає 444,60 грн. Станом на 12.12.2016 рік, згідно облікових карток, що ведуться ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р. №276 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123), податкова заборгованість позивача перед бюджетом становить - 603,89грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

19 квітня 2016 року позивач подала до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік. В якій зазначила, що сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету становить 909,33 грн.

29.04.2016 року на адресу позивача відповідачем було направлено лист, в якому згідно якого запропоновано позивачу надати уточнюючу податкову декларацію з додатком (додаток Ф1) згідно норм чинного законодавства. Також в листі вказано, що за результатом проведеного аналізу сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб склала 5124,94 грн., у той час як сума податку, на яку зменшуються податкові зобовязання у зв'язку з використанням права на податкову знижку становить - 4680,34 грн.. Тобто сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету складає 444,60грн.

Зазначений лист позивач отримала 10.05.2016 року.

18.05.2016 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області складено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності щодо виявлених помилок (порушень) № 1539/К/15-52-13-01, згідно якого відповідачем встановлено, що позивачем подано податкову звітність з недостовірними відомостями, що призвело до зменшення податкових зобовязань платника податку на 5124,94 грн.

Зазначений акт був направлений позивачу відповідно до супровідного листа від 19.05.2016 року 3414/К/15-52-13-01, проте згідно копії конверта, повернуто відправнику з відміткою «за місцем обслуговування» від 21.05.2016 року.

Копію акту позивач отримала 03.06.2016 року.

30.11.2016 року відповідач направив на адресу позивача лист № 8163/К/15-52-13-01 у відповідь на запит позивача від 02.11.2016 року.

В листі відповідача зазначено, що відповідно відомостям з ЦБД реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, а також наданих довідок про заробітну плату та інші доходи позивач отримала заробітну плату, яка перевищує 120 розмірів мінімальних заробітних плат від двох і більше податкових агентів (ознака доходу 102). Таким чином згідно розділу III інструкції, щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859 до декларації про майновий стан і доходи від 19.04.2016 року повинно було бути надано розрахунок податку на доходи фізичних осіб при отриманні доходів у формі заробітної плати від двох і більше податкових агентів згідно з підпунктом «є» пункту 176.1 статі 176 розділу IV Податкового кодексу України (додаток Ф1). За результатом проведеного аналізу наданої декларації, загальна сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб склала 5124,94 грн., у той час, як сума податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку - 4680,34 грн. ОСОБА_3 від 29.04.2016 року, який позивач отримала 10.05.2016 року, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, ОСОБА_1 повідомлено про виявлені розбіжності у заповненні даної податкової звітності та запропоновано надати до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи з відповідним додатком згідно норм чинного законодавства. Разом з тим, від 18.05.2016 року проведена камеральна перевірка наданої декларації та складений акт від 18.05.2016 №1539/К/15-52-13-ОЇ, який позивачу надіслано листом від 19.05.2016 року, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.. Враховуючи вищевикладене, позивачу зазначено про необхідність сплатити до бюджету 444,60 грн. (без урахування пені та штрафної санкції нарахованої згідно чинного законодавства).

Зазначений лист позивачу вручено не було та повернуто відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Позивачем в обґрунтування адміністративного позову надано до суду довідки про заробітну плату та доходи від 24.03.2016 року № 06/02, 1/2, 2/8 та виписку по кредитному договору за період з 01.01.2015 року по 09.12.2015 року, на підтвердження права на податкову знижку.

Відповідно до повідомлення від 01.11.2016 року № 7461/15-52-13-01 відповідач запрошував ОСОБА_1 17.12.2016 року прибути до ДПІ з питання подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік. Зазначене повідомлення позивач отримала лише 24.12.2016 року.

Згідно облікової картки станом на грудень 2016 року платника податків з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, заборгованість позивача перед бюджетом складає 603,89 грн., у тому числі 444,60 грн. по декларації та 159,29 грн. пеня.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПКУ, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно положень пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПКУ, платник податків зобов'язаний, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи

Відповідно до п.36.1, п.36.2, п.36.3 ст.36 ПКУ, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПКУ, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку..

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПКУ платник податків зобовязаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.1 пункту 20.1 статті 20 ПКУ контролюючі органи мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 ПКУ, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Платники податку зобовязані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, предявляти документи і відомості, повязані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Відповідно до п.162.1 ст. 162 ПКУ, платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до положень п.164.1, п.164.6 ст.164 ПКУ, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Відповідно до п.78.1 ст.78 ПКУ, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, у тому числі, платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до положень ст. 54 ПКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення обєктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Приписами ст. 58 ПКУ, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобовязань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до положень ст. 59 ПКУ, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Судом встановлено, що позивачем у відповідності до вимог податкового законодавства розраховано заповнено податкову декларацію та розраховано суму, що підлягає поверненню їй з бюджету, а саме 909,33 грн. Позивачем документально підтверджено право на податкову знижку, яку враховано при визначенні суми податкового зобовязання.

Представник відповідача під час розгляду справи зазначила, що формула, яку використав інспектор для визначення суми податкового зобовязання позивача не затверджена на законодавчому рівні, сума податкового зобовязання автоматично розраховується системою «Податковий блок».

Судом також встановлено, що відповідачем порушені норми податкового законодавства щодо зазначення позивачу про необхідність сплати податкового боргу у листі ДПІ без проведення перевірки, складання акту та прийняття рішення за результатами перевірки.

Визначення сум податкового боргу, порядок сплати податкового боргу регулюється нормами податкового законодавства, що зазначені вище судом.

Бездіяльність відповідача щодо не проведення позапланової документальної перевірки через ненадання позивачем документів на підтвердження даних зазначених у декларації, ненадіслання ППР із зазначенням суми податкового зобовязання, що визначена за результатами проведення такої перевірки та підлягає сплаті, а в подальшому податкової вимоги, у випадку несплати позивачем узгодженої суми грошового зобовязання, а визначення суми податкового боргу в листі на підставі акту камеральної перевірки, на думку суду, є протиправною бездіяльністю контролюючого органу.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до квитанцій про сплату судового збору, за подання адміністративного позову позивачем сплачено 1102 грн. 40 копійок, тому саме така суму має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-164, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання повернути надмірно сплачений податок.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області код ЄДРПОУ 39565551) повернути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) надмірно сплачений податок з доходів фізичних осіб за результатом річного декларування за 2015 рік у розмірі 909 (девятсот девять) грн. 33 (тридцять три) копійки.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565551) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судові витрати у сумі 1102 (тисяча сто дві ) грн. 40 (сорок) копійок.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Бжассо

.