Постанова № 65078400, 23.02.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року , о 12:50 годині,Справа № 808/4075/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Матяш О.В., за участю секретаря Передерій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку у розмірі 2652,66 гривень, який виник внаслідок несплати у встановлений законодавством строк самостійно нарахованих податкових зобовязань з єдиного податку та прийняття податкового повідомлення-рішення.

У судове засідання представник ОДПІ не зявився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не зявився з неповажної причини, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Судову повістку було направлено на його адресу та отримано ним особисто 07.02.2017, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити з огляду на таке: згідно зі ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що відповідач подано до ОДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування від 11.03.2013, відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодексу) (а.с.15).

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Кодексу, фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. А згідно з п. 295.1. ст. 295 Кодексу, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п. 300.1. ст. 300 Кодексу, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Судом встановлено, що 20.10.2014, 20.11.2014, 20.12.2014, 20.01.2015, 20.02.2015 на підставі вищевказаної заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідачу нараховано за кожний місяць податкове зобовязання у розмірі 243,6 гривень, на загальну суму 1218 гривень (а.с.11-12).

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Також судом встановлено, що ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку з питань своєчасності сплати платежів до бюджету ОСОБА_1, результати якої викладено в акті №731/НОМЕР_1 від 02.09.2015 (а.с.18). На підставі останнього прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0002701700 від 02.09.2015 про визначення штрафу за платежем єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 1583,4 гривень. Зазначене рішення отримано відповідачем особисто 08.09.2015, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.19).

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК, «у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу».

Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума податкового зобов'язання ОСОБА_1 з єдиного податку, визначена ним самостійно в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування та податковим повідомленням-рішенням, проте не сплачена в передбачений законодавством строк, з урахуванням часткової сплати у розмірі 153,76 гривень та пені у розмірі 5,02 гривень, є податковим боргом й складає 2652,66 гривень.

Згідно з абз. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до абз. 1 п. 59.3 ст. 59 ПК, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Згідно з п. 59.4 ст. 59 ПК, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що ОДПІ вживала заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законом порядку: на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ф» №77-17 від 20.05.2015 на суму 1069,26 гривень, яку отримано особисто ОСОБА_1 29.05.2015, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.20).

Згідно з п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, «податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг».

Відповідно до п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Отже, оскільки наявними у справі доказами підтверджено, що обставиною, яка зумовила звернення контролюючого органу до суду, є наявність у відповідача податкового боргу та сплив 60-ти денного терміну з моменту направлення/вручення податкової вимоги, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підстави для висновку про обґрунтованість пред'явленого позову.

Оскільки податковий борг на час судового розгляду відповідачем не сплачено, суд вважає, що його необхідно стягнути в судовому порядку.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 158-163, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 70200, м. Гуляйполе Гуляйпільського району Запорізької області, вул. Трудова, буд. 25) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2652 (дві тисячі шістсот пятдесят дві) гривні 66 копійок на р/р 31410699700102, УК у Гуляйпільському районі Запорізької області, код 37963916, МФО 813015.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш