Рішення № 65077707, 28.02.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/116/2017(м)

263/7117/16-ц

Головуючий у І інстанціі Кірякова Н.П.

Категорія 39 Доповідач Ткаченко Т.Б.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецькоі області в складі:

Головуючого - Ткаченко Т.Б.,

Суддів - Кочегарової Л.М., Попової С.А.,

секретар - Герасимова Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Стадник О.О., про усунення від права спадкування за законом за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 05 січня 2017 року,

В с т а н о в и л а :

У червні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила усунути відповідача від права на спадкування за законом після смерті батька відповідача, ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В обґрунтування позову посилалась на те, що після смерті її чоловіка та батька відповідача, ОСОБА_6, відкрилась спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_2, та ? частини автомобілю LADA 21713-124-01, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та на ? частину автомобіля ВАЗ 2107, державний реєстраційний номерн НОМЕР_3 Вона та відповідач, як спадкоємці першої черги прийняли спадщину, звернувшись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, а донька померлого, ОСОБА_4, відмовилась від спадщини за законом після смерті батька на користь позивача. Оскільки відповідач ухилявся від надання допомоги своєму батьку, який через похилий вік і тяжку хворобу був у безпорадному стані і на протязі декількох років тільки вона та ОСОБА_4 здійснювали догляд за ним, вважає, що є підстави для усунення ОСОБА_3 від права на спадкування після смерті батька.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 05 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права спадкування за законом задоволено.

Усунуто ОСОБА_3 від права на спадкування, як спадкоємця першої черги за законом після смерті його батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

З рішенням суду не погодився відповідач, посилаючись в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, не відповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2

Зокрема посилається на те, що суд дійшов неправильного висновку, що останні роки свого життя батько перебував у тяжкому безпорадному стані, що в свою чергу зумовлювало потребу в матеріальній допомозі, лікуванні і моральній підтримці відповідача, що він ніколи не цікавився за які кошти лікувався батько.

Суд не прийняв до уваги і не дав оцінки тим обставинам, що батько не був визнаний інвалідом, отримував пенсію, на обліку в наркологічному і психіатричному диспансерах не перебував, недієздатним не визнався, за допомогою у соціальні служби не звертався. Батько не звертався до суду про стягнення з відповідача аліментів на його утримання, а відповідач має трьох малолітніх дітей та опікується великим домашнім господарством.

Вважає, що позивачем належними та допустими доказами не доведено наявність всіх трьох обставин із якими закон пов'язує можливість усунення спадкоємця від спадкування, а саме того, що відповідач ухилявся від надання спадкоємцеві допомоги при можливості її надання, потреби спадкодавця в допомозі саме відповідача, оскільки свідки беззаперечно не підтвердили факт такого ухилення, а також виключної потреби померлого саме у допомозі відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності позивача та третіх осіб, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, про що свідчить запис в книзі телефонограм апеляційного суду за № 365 та розписка про отримання повідомлення. Від позивача та третьої особи: приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Стадник О.О. надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі. Від третьої особи ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд справи 28.02.2017 року без її участі. (а.с. 156, 158, 159, 165 - 168).

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, заперечення представника позивача - ОСОБА_8 та третьої особи ОСОБА_4, які в судовому засіданні 15.02.2017 року просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими ґрунтувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні данні (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Але рішення суду положенням цих норм не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер батько відповідача - ОСОБА_6, який за життя страждав атеросклеротичною та гіпертонічною хворобою, що призвели до його смерті.

На дані хвороби, які проявилися в запамороченнях, слабкості, шаткості ходи ОСОБА_6 страждав з 2007 року, про що вказано в епікризі від 22.08.2007 року (а.с.93).

В 2015 році стан ОСОБА_6 значно погіршився, оскільки до вищевказаних тяжких хвороб додалася стенокардія напруги, гіпертонічна хвороба перейшла до 3 стадії, 3 групи ризику, що підтверджується епікризом № 2261 від 31.08.2015 року. При цьому ОСОБА_6 страждав на задишку, що підсилювалися навіть при незначних фізичних навантаженнях (а.с.95).

Вказані обставини свідчать про безпорадний стан ОСОБА_6 Він не міг сам себе обслуговувати, оскільки погіршення стану здоров я виникало при незначних навантаженнях і навіть у стані спокою, що також підтверджують вищевказані медичні документи.

Судом також встановлено, що позивачка - дружина ОСОБА_6 страждає на тяжкі хвороби: дисциркуляторну енцефалопатію 3 стадії з транзиторними ішемічними атаками, через які в неї виникло порушення координації рухів та ходи, що свідчить про її неспроможність одній доглядати хворого чоловіка.

Судом встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом майна померлого ОСОБА_6 є позивачка ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3 та третя особа: ОСОБА_4 - донька померлого.

Задовольняю позовні вимоги, суд першої інстанції враховуючи представлену медичну документацію та підтвердження стану здоров'я померлого ОСОБА_6, вважав доведеним факт перебування останнього у безпорадному стані, оскільки він потребував стороннього догляду та піклування. Відповідач не заперечував, що не надавав допомогу хворому батькові, але заявив, що за допомогою батько до нього не звертався. Разом з тим, вказані заяви відповідача спростовуються поясненнями свідків.

З таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 1224 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, наданих судам у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», правило ч. 5 ст. 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, причиною смерті якого є атеросклеротична хвороба серця при гіпертонічній хворобі (а.с. 5, 11).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина за законом на ? частку квартири АДРЕСА_1 та на частки автомобіля LADA 21713-124-010, ВАЗ-21070 (а.с.17-19), яку прийняли позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 (а.с.39, 53). Донька померлого, ОСОБА_4, відмовилась від спадщини за законом після смерті батька на користь дружини померлого - ОСОБА_2 (а.с.49).

З епікризу хвороби № б/н ОСОБА_6 вбачається, що він з 15 серпня по 22 серпня 2007 року знаходився на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні № 2 Комунального закладу «Маріупольська лікарня № 1» з діагнозом захворювання: ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз з гіпертензією. Кризова течія (а.с.93).

Відповідно до епікризу № 2261 ОСОБА_6 в період з 24 серпня по 31 серпня 2015 року знаходився на стаціонарному лікуванні в Центральній районній лікарні Нікольського району Донецької області з діагнозом захворювання: ІХС. Вперше виникла та прийняла нестабільне протікання стенокардія напруги. Атеросклеротичний кардіосклероз. СН2А ФК 3. ГБ 3 ст. Ризик 3 (а.с.95).

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз'яснено в п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення , визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях ( частина четверта статті 60 ЦПК).

Отже, наведені вище епікризи, свідчать про те, що ОСОБА_6 страждав на серцеве судинне захворювання, гіпертонію, у зв'язку з чим проходив лікування.

Як пояснили в суді першої інстанції сторони та свідок ОСОБА_7, ОСОБА_6 до 2013 року працював на ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» разом із відповідачем.

З пояснень позивача в суді першої інстанції вбачається, що розмір пенсії ОСОБА_6 становив 4000 грн. До сина за допомогою вони не звертались, оскільки у нього троє неповнолітніх дітей. Про хворобу батька відповідача не повідомляли, оскільки не спілкується з ним з 2012 року, поховати батька допомогла донька.

Так, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Разом з тим, як під час розгляду справи в суді першої інстанції так і в апеляційному суді, позивачем та її представником не було надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_6 знаходився в безпорадному стані у зв'язку з чим потребував допомоги відповідача, за умови отримання допомоги від дружини та дочки, а останній мав можливість її надавати, але умисно допускав дії чи бездіяльність, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу батькові. Висновок суду про наявність всіх трьох обставин та що є правові підстави для усунення ОСОБА_3 від права на спадкування не підтверджуються належними, достовірними доказами та ґрунтується на припущеннях.

Поясненнями допитаних в суді першої інстанції свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9 достовірно не підтверджується як безпорадний стан спадкодавця та потреба у допомозі саме відповідача, так і умисне ухилення останнього у наданні спадкодавцеві допомоги.

Враховуючи зазначене та вимоги закону, колегія суддів вважає, що рішення суду, як таке що не відповідає вимогам ст.ст.10,60,214-215 ЦПК України, ч.5 ст.1224 ЦК України, відповідно до положень ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню в повному обсязі.

Ухвалюючи нове рішення, колегія суддів, виходячи з того, що доказів законності та обґрунтованості позовних вимог позивачем ОСОБА_2 не надано, вважає необхідним у задоволенні її позову до ОСОБА_3 про усунення від права спадкування за законом відмовити.

У зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

При подачі позову ОСОБА_2 судом першої інстанції було відстрочено сплату судового збору при зверненні до суду з даним позовом до ухвалення рішення (а.с.26).

Враховуючи ті обставини, що позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, з останньої в дохід держави, відповідно до положень Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню судовий збір 551 грн. 20 коп. на розрахунковий рахунок 31212206780015, код бюджетної класифікації доходів: 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України)», МФО 834016, Банк: ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37868870, отримувач: Артемівське УК /м.Артемівськ/22030101, призначення платежу: судовий збір Апеляційний суд Донецької області (м.Маріуполь) ЄДРПОУ 02891428.

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_3 сплатив судовий збір 606 грн. 30 коп. (а.с.106, 118).

У зв'язку з тим, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, відповідно до положень ст.88 ЦПК України з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_3 у відшкодування витрат по сплаті судового збору підлягає стягненню 606 грн. 30 коп.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 05 січня 2017 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права спадкування за законом відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, в дохід держави судовий збір 551 гривню 20 копійок та на користь ОСОБА_3 у відшкодування витрат по сплаті судового збору 606 гривень 30 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Б.Ткаченко

Судді: Л.М.Кочегарова

С.А.Попова