Рішення № 65076557, 17.02.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/10532/16-ц

Провадження № 2/234/346/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2017 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Михальченко А.О.

при секретарі Вербовецькій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 краматорської державної нотаріальної контори про визнання дій неправомірними та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 краматорської державної нотаріальної контори про визнання дій неправомірними та визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування якої зазначив, що 11 травня 2009 року помер його батько ОСОБА_3. Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1. Він є спадкоємцем першої черги після смерті батька. Крім того зазначив, що його батьком 1 лютого 2005 року був складений заповіт на користь ОСОБА_4, в якому він заповів їй вищезазначену квартиру. Також, вказує на те, що у встановлений законом строк він звернувся до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у звязку з тим, що його батько ОСОБА_3 за життя залишив заповіт на належну йому квартиру, що розташована: АДРЕСА_2, не на його користь, а на користь іншої особи ОСОБА_4. Позивач вважає, що на момент відкриття спадщини, а саме на травень 2009 року, спадкоємці повинні бути живі, згідно ст. 1222 ЦК України, а ОСОБА_4 померла в 2008 році, тобто раніше його батька та відкриття спадщини. Таким чином, враховуючи, що спадкоємець за заповітом помер до відкриття спадщини, то єдиним спадкоємцем першої черги спадкування по закону є він.

Враховуючи викладене, просив суд визнати дії ОСОБА_2 краматорської державної нотаріальної контори незаконними та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3.

Позивач ОСОБА_1, який засуджений до довічного позбавлення волі, відбуває покарання у Житомирській УВП №8 в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав зазначених у позові та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 краматорської державної нотаріальної контори у судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 11 травня 2009 року, що підтверджується актовим записом про смерть № 1063 від 12.05.16 2009р. (а.с.90)

01 лютого 2005р. ОСОБА_3 склав заповіт, згідно якого належну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_4 заповідав ОСОБА_4.(а.с.71)

З актового запису про смерть № 2737 від 26.11.16 2007р. суд вбачає, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, померла 25 листопада 2007 року (а.с.88)

Позивач звернувся до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька (заява від 06.08.2009 та заява від 14.07.2011 року (а.с. 72, 75). Завідуюча ОСОБА_2 краматорської державної нотаріальної контори листом від 11 травня 2016 року повідомила позивачу, що у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому відмовлено. При цьому нотаріус зазначив, що його батько ОСОБА_3 за життя залишив заповіт на належну йому квартиру, що розташована: АДРЕСА_2, не на його користь, а на користь іншої особи ОСОБА_4Ф.(а.с.27)

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 30.03.2005 року, посвідченого нотаріусом ОСОБА_2 краматорської державної нотаріальної контори, квартира за адресою: АДРЕСА_4 була продана ОСОБА_3 (власником), в особі ОСОБА_4 (яка діяла на підставі довіреності від 01.02.2005 року) ОСОБА_5. (а.с.78)

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (частина друга статті 1236 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обовязкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Однак у справі, яка розглядається, до спірних правовідносин не застосовуються положення статті 1276 ЦК України, так як спадкоємець помер до дня відкриття спадщини.

Врахувавши викладене та проаналізувавши положення статей 1222, 1223, 1245 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що квартиру, яку спадкодавець заповідав ОСОБА_4, яка померла до дня відкриття спадщини, слід вважати такою, що не охоплена заповітом, а тому право на спадкування цього майна одержують спадкоємці за законом (статті 1261 1265 цього Кодексу).

Так, статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суд зазначає, що на момент складання заповіту ОСОБА_6 йому на праві особистої власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_5 області, яку він заповів іншій особі 01.02.2005 року. Згодом, а саме 30.03.2005 року вищезазначена квартира була продана третій особі, тобто право власності у спадкодавця на неї припинилося. Відтак, це майно на день відкриття спадщини, тобто на травень 2009 року, не входить до складу спадщини, а тому спадкоємці не можуть на нього претендувати.

Враховуючи те, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3, квартира за адресою: АДРЕСА_4 йому вже не належала, суд приходить до висновку, що немає наявних правових підстав для визнання за позивачем права власності на цю квартиру у порядку спадкування за законом і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 60, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 краматорської державної нотаріальної контори про визнання дій неправомірними та визнання права власності на спадкове майно залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Суддя: