Рішення № 65076536, 27.02.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/248/17

Провадження № 2/265/527/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 лютого 2017 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т.С.,

за участю секретаря Федорової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2017 року позивач в особі директора Маріупольського міського центру зайнятості ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, яким просить стягнути з відповідача незаконно одержані кошти в сумі 386,65 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 з 06 листопада 2014 року перебував на обліку у центрі зайнятості як безробітний, та отримував допомогу по безробіттю з 13 листопада 2014 року по 06 вересня 2015 року. Проте, як з'ясувалось, на момент реєстрації та під час перебування на обліку у Маріупольському міському центрі зайнятості відповідач був зарахований до списків особового складу частини 3057 НГУ з 30 червня 2015 року по 02 липня 2017 року, на підставі чого мав роботу та зайнятість, та відносився до зайнятого населення, внаслідок чого не мав права перебувати на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю, про що не повідомив центр зайнятості. Зазначені обставини призвели до незаконного отримання відповідачем допомоги по безробіттю за період з 30 червня 2015 року по 06 вересня 2015 року у сумі 386, 65 гривень.

Представник позивача ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, про що зазначила у заяві про розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не зявився за невідомих суду причин, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належними чином за зареєстрованим місцем проживання у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224-225 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість пред'явленого позову з наступних обставин.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» (далі за текстом Закон № 5067-VI) безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно із ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі за текстом Закон № 1533-III) право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, що 06 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до Маріупольського міського центру зайнятості про надання йому статусу безробітного.

Як вбачається з персональної картки ОСОБА_1, витягу із наказів Маріупольського міського центру зайнятості відносно останнього:

ОСОБА_1 надано статус безробітного з 06 листопада 2014 року (наказ НТ 141110 від 10 листопада 2014 року);

призначено допомогу по безробіттю з 13 листопада 2014 року по 21 липня 2015 року та розпочато виплату (наказ НТ 141113 від 13 листопада 2014 року);

припинено виплату допомоги по безробіттю з 23 липня 2015 року (наказ НТ № 150723);

припинено реєстрацію безробітного з 07 вересня 2015 року у звязку з невідвідуванням без поважних причин територіального органу протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (наказ НТ 150915 від 15 вересня 2015 року).

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 763, складеним Маріупольським міським центром зайнятості від 20 жовтня 2016 року, встановлено, що ОСОБА_1 дійсно проходив строкову військову службу в Військовій частині 3057 НГУ з 30 червня 2015 року по 02 липня 2016 року.

Даним актом також зафіксовано, що за ІІІ квартал 2015 року виявлено отримання ОСОБА_1 доходу - заробітної плати, нарахованої Військовою частиною 3057 НГУ.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 1533-III, виплата допомоги по безробіттю припиняється у випадку працевлаштування безробітного.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 вказаного Закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. При цьому згідно із ч. 3 наведеної норми сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, в сенсі наведених норм та викладених обставин, ОСОБА_1 втратив право на отримання допомоги по безробіттю з моменту зарахування до списків особового вкладу частини 3057 НГУ 30 червня 2015 року.

Неподання ж відповідачем відомостей про працевлаштування та отримання ним доходу призвело до незаконного нарахування йому та виплати допомоги по безробіттю за період з 30 червня 2015 року по 06 вересня 2015 року включно у загальній сумі 386, 65 гривень, що підтверджується довідкою Маріупольського міського центру зайнятості від 20 жовтня 2016 року.

Відповідач, не прибувши у судове засідання, не побажав реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову.

Таким чином, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Згідно положень ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 18 ч. 5 ЗУ «Про судовий збір», з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1600 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60,79, 80, 169, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Маріупольського міського центру зайнятості, ЄДРПОУ 24815706, суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 30 червня 2015 року по 06 вересня 2015 року в сумі 386 (триста вісімдесят шість) гривень 65 копійок, яку перерахувати на р/р № 37170300901052 в ГУ ДКСУ Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 24815706.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судовий збір в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя ______ Адамова Т.С.