Постанова № 65076433, 02.03.2017, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

м. Лиман Справа № 236/401/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2017 року суддя Краснолиманського міського суду Донецької області, ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу Словянського відділу поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Донецької області, українця, громадянина України, не працюючого, інваліда ІІІ групи з дитинства, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації/проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ст. 130 ч. 1 КУпАП, розглянуто у присутності порушника, якому розяснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, клопотань не заявлено, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2017 року о 08 годині 00 хвилин, на перехресті Лиман-Щурове Донецької області, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ 217030 державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою Алкотестера Drager, а також від медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ухилився шляхом письмової відмови в присутності двох свідків. Тобто, порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Адміністративним порушенням відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого спяніння під впливом таких препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння.

При розгляді адміністративної справи ОСОБА_2 винним себе не визнав, суду показав, що напередодні 22.01.2017 року вживав спиртні напої - пиво, 23.01.2017 року вранці був затриманий співробітниками поліції, якими був складений протокол. При цьому він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння, оскільки поспішав та не виключав, що вміст алкоголю може дещо перевищувати норму. Про це він надав письмове пояснення представнику поліції в присутності двох свідків. Пояснив, що раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався. Не працює, є інвалідом з дитинства ІІІ групи, отримує пенсію у розмірі 1000 грн. Сплатити штраф коштів не має. Автотранспортний засіб, яким він керував йому не належить, він є власністю його відчима, той страждає на тяжке захворювання, він допомагає йому їздити до лікарні. Ніяких доказів, що він не перебував у стані алкогольного сп"яніння 23.01.2017 року о 08:00 год. він не має. Просив його не наказувати, не накладати штраф та не позбавляти позбавляти права керування транспортним засобом.

Вислухавши правопорушника, проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого йому у вину правопорушення з наступних підстав.

Винність ОСОБА_2 підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення АП1 № 899296 від 23.01.2017 року, який складений правомочною посадовою особою у встановленому законом порядку, в якому міститься пояснення ОСОБА_2 щодо відмови від медичного огляду на стан сп'яніння;

- поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.

За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 30 КУпАП п озбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

ОСОБА_2 раніше не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, є інвалідом з дитинства ІІІ групи. Проте, оскільки ОСОБА_2 ухилився від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, згідно з вимогами ч. 3 ст. 30 КУпАП до нього може бути застосовано п озбавлення права керування засобами транспорту.

За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, за умов відсутності негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, вважаю за необхідне та достатнє застосувати до порушника адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді у вигляді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

При цьому, суд зауважує, що стягнення за ч.1ст. 130 КУпАПу виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, є основним видом стягнення і безальтернативним, тобто штраф застосовується лише з позбавленням прав керування, томузаперечення ОСОБА_2 не можуть заслуговувати на увагу, оскільки є безпідставними та такими, що суперечать положеннямКУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, з ОСОБА_2 в дохід держави підлягаєстягненню судовий збір в розмірі 320,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ч.1 ст.130, ст. ст. 283-284 КУпАП України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн. (десять тисяч двісті грн.) (рахунок: 31114149700001, одержувач: Донецьке Ук/Дон. області, код платежу 21081300, ОКПО: 38033949, МФО: 834016, банк одержувача ГУ ДКСУ в Донецькій області) з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.

Встановити ОСОБА_2 для добровільної сплати визначеної суми штрафу15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_2 в доход держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 20400,00 (двадцять тисяч чотириста грн.00 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь держави (рахунок одержувача: 31215206700564, ЄДРПОУ: 37894853, МФО: 834016, одержувач: Краснолиманський УК/отг у м. Красний Лиман/22030101, Банк одержувача: ГУДКСУ у Донецькій області; код бюджетної класифікації доходів: 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050)") судовий збір в розмірі 320,00 (триста двадцять) грн.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення через Краснолиманський міський суд Донецької області в Апеляційний суд Донецькій області, шляхом подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя -