Ухвала суду № 65074498, 02.03.2017, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1531/16-к

Провадження №:1-кп/138/21/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Жикевич Т.Б.,

за участю: секретаря Алєксєєвої І.Д.,

прокурора Компанійця В.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого по кримінальному провадженню №12016020220000110 від 06.02.2016 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч.ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені суду знаходиться вказане вище кримінальне провадження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про зміну застосованого відносно обвинуваченого запобіжного заходу з домашнього арешту на взяття під варту.

Клопотання мотивував тим, зокрема, що з 16.03.2016 по 25.01.2017 до ОСОБА_1 застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою суду від 25.01.2017 такий запобіжний захід було змінено на домашній арешт з забороною залишати житло цілодобово.

Згідно інформації начальника Могилів-Подільського ВП 31.01.2017 о 13:40 год., 02.02.2017 о 13:10 год. та 07.02.2017 о 13:30 год. ОСОБА_1 був відсутній за місцем проживання згідно ухвали суду від 25.01.2017.

Вказуючи на обставини обвинувачення та ризики передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурор зазначає, що підставами вважати, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що останній раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів (крадіжки), за які відбував покарання у виді обмеження волі. 17.09.2015 на підставі постанови Крижопільського районного суду останнього було умовно-достроково звільнено від відбування покарання з не відбутим строком 2 місяців 14 днів, проте, на шлях виправлення ОСОБА_1 не став та протягом незначного періоду часу скоїв нові умисні корисливі злочини. Крім того, ОСОБА_1 після звільнення з місць позбавлення волі на роботу не влаштувався, будь-яких заощаджень не має, проживає за рахунок тимчасових заробітків, що може спонукати його до вчинення нових кримінальних правопорушень, а саме крадіжок, грабежів, шахрайств з метою отримання засобів для існування. Він не одружений, дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.

Підставами вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду є те, що після звільнення з місць позбавлення волі останній на роботу не влаштувався, будь-яких заощаджень не має, проживає за рахунок тимчасових заробітків, постійного місця проживання не має та веде кочівний спосіб життя. Крім того, з матір'ю ОСОБА_1 конфліктує, так як 24.02.2016 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна - грабіж, вчинений повторно який він вчинив відносно своєї матері ОСОБА_4, однак в подальшому у зв'язку з примиренням вказане кримінальне провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито. Вказане свідчить про те, що останній стосунків з рідними не підтримує, що може спонукати до зміни місця проживання. Крім цього ОСОБА_1 24.02.2016 Могилів-Подільським міськрайсудом встановлено адміністративний нагляд поклавши на нього певні обмеження які останній свідомо ігнорував.

Умови більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_1 порушив і ухилився від суду.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є доцільним змінити обраний запобіжний захід з домашнього арешту на взяття під варту, так як інші заходи є недостатніми для запобігання вказаним ризикам та виконання обов'язків обвинуваченим.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання. Пояснив суду, що обвинувачений затриманий 01.03.2017 в смт. Муровані Курилівці працівниками Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області і, як на доказ цієї обставини послався на протокол затримання, копія якого була додана до повідомлення, що 02.03.2017 було надано суду.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Обвинувачений пояснив суду, що з дозволу дільничного інспектора поліції від поїхав в м. Вінницю до жінки і робив собі паспорт. Він ходив відмічатись і лівобережний відділ поліції в Вінниці та запитував чи він не в розшуку і йому казали що все нормально. В засідання 15.02.2017 не з'явився бо пив. Просив залишити його під домашнім арештом, оскільки він обіцяє бути вдома та прибувати на виклики до суду.

Заслухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді від 16.03.2016, застосовано, а ухвалами суду від 29.04.2016, 23.06.2016, 18.08.2016, 11.10.2016, 02.12.2016 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, а ухвалою суду від 25.01.2017 такий запобіжний захід було змінено на домашній арешт із забороною цілодобово залишати місце проживання. Відповідно до ст. 194 КПК України на обвинуваченого було покладено, зокрема, обов'язок прибувати на кожен виклики до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області.

Судове засідання 25.01.2017 було відкладено на 15.02.2017 в зв'язку з неявкою свідків та підання їх приводу. 25.01.2017 обвинуваченому та його захиснику були вручені під розписку копія ухвали суду від 25.01.2017 та судові повістки про виклик в засідання на 15.02.2017 (Т.3, а.с. 144-147, 149, 150).

Разом з тим, в судове засідання 15.02.2017 обвинувачений не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Враховуючи таку обставину суд відклав судове засідання на 22.02.2017, а обвинуваченого піддав приводу (Т.3, а.с. 192,193).

В судове засідання 22.02.2017 обвинувачений не з'явився і приводом його доставлено не було. На виконання вимог ухвали від 15.02.2017 суду надано рапорт працівника поліції про неможливість приводу обвинуваченого і до рапорту було додано письмові пояснення матері обвинуваченого, датовані 21.02.2017, про те, що ОСОБА_1 близько трьох тижнів відсутній за місцем проживання та місцем домашнього арешту (Т.3, а.с. 210-213).

В судовому засіданні 22.02.2017 за клопотанням прокурора суд вирішив питання про оголошення розшуку обвинуваченого та зупинення судового провадження, а також надав дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу в судове засідання для розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого з домашнього арешту на тримання під вартою.

На підставі ухвали суду від 22.02.2017 обвинуваченого було затримано 01.03.2017, що підтверджується відповідним протоколом (Т.3, а.с. 229), а 02.03.2017 обвинувачений був доставлений до суду.

При вирішенні клопотання прокурора суд зважає на вказані вище обставини та вважає, що на час вирішення клопотання наявні ризики передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані вище обставини свідчать про реальне ухилення обвинуваченого від суду та те, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а також запобігти ризику вчинення ним нових злочинів.

Ризик вчинення нового злочину, в сукупності із зазначеними вище обставинами також слідує з того, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів (крадіжки), за які востаннє відбував покарання у виді обмеження волі. 17.09.2015 на підставі постанови Крижопільського районного суду останнього було умовно-достроково звільнено від відбування покарання з не відбутим строком 2 місяців 14 днів. Протягом незначного періоду часу після звільнення йому пред'явлено обвинувачення в скоєнні нових умисних корисливих злочинів. Крім того, ОСОБА_1 після звільнення з місць позбавлення волі на роботу не влаштувався, будь-яких заощаджень не має, проживає за рахунок тимчасових заробітків, що може спонукати його до вчинення нових кримінальних правопорушень, а саме крадіжок, грабежів, шахрайств з метою отримання засобів для існування. Він не одружений, дітей на утриманні не має. Після застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту за зареєстрованим місцем проживання де також проживає його матір він місце проживання залишив і про адресу місця його знаходження матері відомо не було. Дані обставини свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є доцільним змінити обраний запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під варту, так як інші заходи є недостатніми для запобігання вказаним ризикам та виконання обов'язків обвинуваченим.

Суд вважає, що такий захід може бути застосовано на строк 60 днів з визначенням розміру застави, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України і, такий строк слід обраховувати з дня затримання, а саме 01.03.2017.

Керуючись ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182, 183, 193,194,196-200, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Змінити запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 із домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, до 29.04.2017, включно.

Визначити заставу у розмірі 32000 (тридцять дві тисячі) гривень 00 коп., в разі внесення якої необхідно ОСОБА_1 звільнити з-під варти з покладенням на нього, на строк 30 (тридцять) днів з моменту звільнення з-під варти, обов'язків прибувати до суду за викликом, а також повідомляти суд про зміну свого місця проживання. Обвинуваченому ОСОБА_1 роз'яснити, що в разі невиконання зазначених обов'язків, які будуть покладені на нього, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуватиметься у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Вручити копію ухвали обвинуваченому ОСОБА_1, його захиснику та прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.Б.Жикевич