Ухвала суду № 65074049, 27.02.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

27 лютого 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Гриців М.І., розглянувши скаргу ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2016 року у справі за її позовом до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про перерахунок пенсії,

встановив:

20 січня 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2016 року, якою відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Заява була подана без додержання вимог статей 239 та 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), без усунення яких подальший рух справи був неможливий з огляду на таке.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

У статті 237 КАС передбачено мотиви, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частина перша); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частина перша); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частина перша).

У зверненні не було наведено підстав та обґрунтування перегляду судових рішень, передбачених статтею 237 КАС, не додано матеріалів, які вказували на існування цих підстав, вимоги особи, яка подавала заяву, наведені без урахування положень пункту 5 статті 239 КАС, не було додано копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстав передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС (пункт 3 частини першої статті 2391 КАС), документа, який підтверджував наявність пільг передбаченої пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір»

(далі - Закон № 3674-VІ) тому суддя-доповідач своєю ухвалою від 23 січня 2017 року заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк до 23 лютого 2017 року для її усунення.

17 лютого 2017 року ОСОБА_1 не усунувши зазначені вище недоліки, подала повторну заяву в якій просила надати її реквізити для сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 4 підпункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» який набрав чинності з 1 вересня 2015 року), ставка судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України встановлена у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.

Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030002, р/о № 31213207700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030002; код банку отримувача - 820019; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897 (у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «Судовий збір (Верховний Суд України)», символ звітності 207).

У зв'язку з цим вважаю за можливе продовжити строк встановлений ухвалою від 23 січня 2017 року про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», частиною четвертою статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Продовжити ОСОБА_1 встановлений ухвалою від 23 січня 2017 року строк на усунення недоліків до 27 березня 2017 року.

Суддя

Верховного Суду України М.І. Гриців