Ухвала суду № 65073299, 22.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 року м. Київ К/800/4191/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Пасічник С.С.,

Загороднього А.Ф.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року та Вінницького апеляційного адміністративного суду 27 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області (далі - ТУ ДСА) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 січня 2009 року по 31 січня 2015 року в сумі 517 002,12 грн.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року, на підставі пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

З огляду на те, що особи, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з'явилися, суд, на підставі положень пункту 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснює касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що є така, що набрала законної сили, постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року з того самого спору і між тими самими сторонами.

Втім, висновок судів попередніх інстанцій про те, що правовідносини у даних справах тотожні є передчасний.

Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є така, що набрала законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Для закриття провадження у справі необхідні певні ознаки, зокрема: спір у справі повинен бути між тими самими сторонами; спір у справі повинен бути з одним і тим же предметом; спір у справі повинен бути заявлений з тих самих підстав.

Відсутність хоча б однієї з названих ознак виключає можливість закриття провадження у справі.

За перевіркою матеріалів справи, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2015 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов'язано ТУ ДСА провести нарахування та виплату ОСОБА_4 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 31 січня 2009 року по 31червня 2015 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Підставою для звернення з вказаним позовом до суду була постанова Красилівського районного суду Хмельницької області від 9 листопада 2011 року, що набрала законної сили, якою встановлено факт невиплати позивачу всіх сум, що належать йому на час звільнення, а саме надбавки за роботу з матеріалами, що мають відомості, які становлять державну таємницю по формі 3 у розмірі 10% від посадового окладу за період його роботи суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з 1 червня 2005 року по січень 2009 року.

Водночас, звертаючись у січні 2015 року до суду з позовом ОСОБА_4 послався на постанову Ярмолинецького районного суду від 24 лютого 2010 року, якою зобов'язано ТУ ДСА зарахувати йому до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді, час роботи стажистом на посаді помічника прокурора Любарського району Житомирської області, а також на постанову цього ж суду від 12 березня 2012 року, якою зобов'язано ТУ ДСА нарахувати та виплатити йому компенсацію за порушення строків виплати щомісячного грошового утримання судді за період з січня 2005 року по листопад 2011 року.

Отже, як убачається із заявлених позовних вимог, вимог у межах справи, що розглядається, та позовних вимог, які були предметом розгляду в іншому суді, вказані справи різняться за їх підставами, що виключає застосування приписів пункту 4 частини першої статті 157 КАС.

Колегія суддів зазначає, що ухвала про закриття провадження у справі має відповідати вимогам статті 165 КАС України як норми процесуального права, яка визначає обов'язок судді (суду) мотивувати свій висновок (пункт 3 частини першої зазначеної статті).

При закритті провадження у справі, з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 157 КАС України, в ухвалі необхідно було вказати з чого саме суд виходив, роблячи висновок про тотожність судових рішень.

Всупереч наведеному, судом першої інстанції не наведено належних аргументів щодо висновків про необхідність закриття провадження у справі, зокрема, з підстав пункту 4 частини першої статті 157 КАС України. Суд першої інстанції лише констатував висновок, що є таке, що набрало законної сили, рішення суду з того самого спору і між тими самими сторонами, проте немає відповідного мотивування прийнятого рішення, не досліджено підстави і обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.

Апеляційним судом належним чином не перевірено повноту з'ясування обставин у справі судом першої інстанції, які він вважав встановленими та такими, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, та не дано належної юридичної оцінки його висновкам.

Відповідно до частини першої статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 222, 227, 231 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року та Вінницького апеляційного адміністративного суду 27 січня 2016 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Швець

С.С. Пасічник

А.Ф. Загородній