Рішення № 65072592, 16.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/1591/2017 Головуючий у 1-й інстанції: Коробенко С.В.

справа №760/18658/15-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого-судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Шахової О.В.

за участю секретаря Горбачової І.В.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 05 травня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановила:

В жовтні 2015 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 63791,96 грн.

Вимоги обґрунтовує тим, що 02 серпня 2012 року між сторонами укладено Кредитний договір №700011254, відповідно до умов якого позичальнику надані кредитні кошти у розмірі 92722,14 грн., які він зобов»язався повертати щомісячними платежами, остаточно виконавши свої зобов»язання 02 серпня 2017 року та сплатити проценти за користування коштами у розмірі 18,6% річних.

Проте, своїх зобов»язань позичальник належним чином не виконував, у зв»язку із чим станом на 29 вересня 2015 року має прострочену заборгованість за кредитом у сумі 53211,72 грн. та 4733,75 грн. за процентами. Також у зв»язку із неналежним виконанням зобов»язань позичальнику нарахований штраф у розмірі 5846,49 грн.

Посилаючись на викладені обставини, банк, використовуючи своє право вимагати дострокового виконання зобов»язання, звернувся до суду із цим позовом.

Заочним рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 05 травня 2016 року позовні вимоги задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_1 63791,96 грн. заборгованості та 1218 грн. у рахунок відшкодування витрат на оплату суми судового збору.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, справу передати на новий розгляд.

В апеляційній скарзі посилається на те, що справу розглянуто без його участі, рішення суду не містить його позиції відносно позову та викладу обставин, на які він посилається, судом не ураховано причин поважності неявки. Посилається на те, що на підставі виконавчого напису нотаріуса від 28 вересня 2015 року звернуто стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості та виконання зобов»язання в цілому, строк настання якого кредитор визначив у вимозі. У зв»язку із цим зазначає, що кредитор не вправі нараховувати проценти після 27 вересня 2015 року.

Зазначає, що результати розрахунку заборгованості, що доданий до позову (а.с.15) та виконаний станом на 29 вересня 2015 року, не збігається із результатами розрахунку заборгованості (а.с.44), що був наданий пізніше та виконаний на цю саме дату.

Посилається на неправомірне нарахування штрафів у зв»язку із обов»язком страхувати предмет застави.

В судовому засіданні відповідач доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності відповідача та його представника, визнавши причини неявки представника відповідача в судове засідання неповажними.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції установлено, що 02 серпня 2012 року між сторонами укладено Кредитний договір №700011254, відповідно до умов якого позичальнику надані кредитні кошти у розмірі 92722,14 грн., які він зобов»язався повертати щомісячними платежами, остаточно виконавши свої зобов»язання 02 серпня 2017 року та сплатити проценти за користування коштами у розмірі 18,6% річних.

Проте, своїх зобов»язань позичальник належним чином не виконував, у зв»язку із чим станом на 29 вересня 2015 року має прострочену заборгованість за кредитом у сумі 53211,72 грн. та 4733,75 грн. за процентами. Також у зв»язку із неналежним виконанням зобов»язань позичальнику нарахований штраф у розмірі 5846,49 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з установленої законом обов»язковості виконання зобов»язань, та, встановивши порушення позичальником умов кредитного договору, дійшов висновку про стягнення суми заборгованості в судовому порядку.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду колегія не може.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 53211,72 грн. заборгованості за кредитом, 4733,75 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом станом на 29 вересня 2015 року, оскільки такі вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними доказами.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для нарахування процентів за користування кредитом відхиляються колегією суддів, оскільки є помилковими та не ґрунтуються на вимогах закону, ураховуючи, що кредитні зобов»язання не виконані та правовідносини сторін кредитного договору не припинені.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що на підставі виконавчого напису нотаріуса від 28 вересня 2015 року звернуто стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості, не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Окрім того, розгляд справи за відсутності відповідача та відсутність в рішенні відомостей про позицію відповідача щодо позовних вимог само по собі не є підставою для скасування рішення суду.

Посилання апеляційної скарги на відмінність розрахунків на а.с.15 та а.с.44 відхиляються колегією суддів, оскільки є помилковими, а розрахунки виконані станом на різні дати, зокрема 29 вересня 2015 року та 23 вересня 2015 року відповідно та не суперечать один одному.

Разом з тим, колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги щодо нарахування штрафів з огляду на наступне.

Відповідно до п.9 (Розділ 1) умов Кредитного договору№700011254 від 02 серпня 2012 року визначено, що в разі невиконання чи несвоєчасного виконання Позичальником своїх зобов»язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом та/або сплати комісійної винагороди, якщо сплата таких комісій передбачена даним Розділом Договору та/або інших платежів за цим Договором, Позичальник зобов»язаний сплатити Банку штраф у розмірі 300 грн. за один прострочений платіж та 700 грн. за кожен наступний платіж прострочений поспіль платіж до повного повернення Позичальником простроченої заборгованості за цим Договором.

Відтак, колегія суддів уважає правильним нарахування штрафу за спірний період за невиконання грошового зобов»язання в сумі 3100 грн.

Проте, відповідно до даних цього Кредитного договору (Розділ 1) від 02 серпня 2012 року, який підписано сторонами, відсутні умови щодо нарахування штрафу за несвоєчасне укладення договору страхування.

При цьому, із наданої ксерокопії Розділу 2 Загальних умов надання ПАТ «Альфа-Банк» кредитів фізичним особам на придбання автомобілів не убачається, що відповідач був обізнаний із такими умовами, оскільки цей Розділ не містить його підпису, а зміст Кредитного договору №700011254 від 02 серпня 2012 року не дає підстав для висновку, що наданий Розділ №2, затверджений 01 вересня 2010 року є невід»ємною частиною укладеного між сторонами договору.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового, яким стягнути з відповідача на користь позивача 53211,72 грн. заборгованості за кредитом, 4733,75 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 3100 грн. штрафу, а всього стягнути 61045,47 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» підлягає стягненню 1218 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 05 травня 2016 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» 53211,72 грн. заборгованості за кредитом, 4733,75 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 3100 грн. штрафу, а всього стягнути 61045,47 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» 1218 грн. в рахунок відшкодування судового збору

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

О.В. Шахова