Рішення № 65070900, 21.02.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.02.2017 Справа №905/1889/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В., при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м.Добропілля Донецької області, ЄДРПОУ 00176472,

до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, ЄДРПОУ 40075815, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області, ЄДРПОУ 40150216,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк, ЄДРПОУ 01074957,

про стягнення 5492,13 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м.Добропілля Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №06/1351 від 03.06.2016р. до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області, про стягнення вартості недостачі вугілля у розмірі 5492,13 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1889/16 визначено суддю Мальцева М.Ю.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.06.2016р. по справі №905/1889/16 залучено до справи в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне підприємство «Донецька залізниця», м.Донецьк.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.08.2016р. по справі №905/1889/16 (повний текст рішення складено та підписано 05.08.2016р.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 5492,13 грн. вартості нестачі вугілля та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Постановою колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2016р. у справі №905/1889/16 скасовано частково, постановлено стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області, 3 798,52 грн. вартості нестачі вунілля.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2016р. постанову від 05.10.2016р. Донецького апеляційного господарського суду у справі №905/1889/16 господарського суду Донецької області та рішення від 02.08.2016р. господарського суду Донецької області скасовано; справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

За результатом розподілу автоматизованої системи документообігу господарського суду Донецької області для розгляду справи №905/1889/16 визначено суддю КротіновуО.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.12.2016р. справу №905/1889/16 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду; викликано державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Печерського району реєстраційної служби головного територіального управління юстиції у м.Києві, у судове засідання для дачі пояснень стосовно питання правонаступництва Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» всіх прав та обовязків Державного підприємства «Донецька залізниця».

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на виконання зобов'язань за договором №13-15/75-У від 31.12.2013р., який укладений між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» та Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», 04.12.2015р. на адресу ДТЕК Зуївська ТЕС, м.Зугрес Донецької області, за накладною №50424977 відправлено у напіввагонах №55332522, №53756862 вантаж вугілля камяне, марки г - газовий, Г 0-100, вологість - 7%, однак на станції призначення залізницею виявлено недостачу вантажу, про що були складені комерційні акти БИ №570974/76 від 07.12.2015р., БИ №570973/75 від 07.12.2015р.

Обставини викладені в означеному акті свідчать про доступ до вантажу, не збереженого перевезення на шляху слідування, що прямо вказує на вину залізниці та є підставою для стягнення заявленої суми вартості недостачі вантажу.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав розрахунок суми позову, комерційні акти БИ №570974/76 від 07.12.2015р., БИ №570973/75 від 07.12.2015р., залізнична накладна №50424977 від 04.12.2015р., довідка про вартість вугільної продукції №б/н б/д, а також у копіях: договір №13-15/75-У від 31.12.2013р. разом із додатковою угодою №б/н від 17.12.2014р., специфікацією №б/н від 30.11.2015р. до нього; довіреність на представника позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.267, 920 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 173, 174, 193, 224, 225, 306-308, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.110, 113-115, 129, 133 Статуту залізниць України, ст.ст.12, 23, 26 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, п.2.1 Правил оформлення перевізних документів, п.27 Правил видачі вантажів, п.2.7 розяснень президії Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею».

10.01.2017р. від Печерської районної державної адміністрації в м.Києві надійшов супровідний лист №105/01 4477/1 від 05.01.2017р., до якого додано копії матеріалів реєстраційної справи Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

31.01.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано пояснення б/н від 31.01.2017р., у яких вказано, що Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» відповідно до статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. №735, є правонаступником Державного підприємства «Донецька залізниця» та є належним відповідачем по справі.

31.01.2017р. представником відповідача через канцелярію господарського суду Донецької області подано клопотання б/н від 31.01.2017р., до якого додано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №22418702 від 05.12.2016р.

09.02.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано клопотання б/н від 09.02.2017р., до якого додано у копіях: договір №214е від 28.12.2012р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги та додаткова угода б/н від 01.08.2015р. до нього, договір №ДФ/10049 від 28.12.2015р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги та доповнення №1 б/д до нього.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.02.2017р. продовжено строк розгляду спору по справі №905/1889/16 на 15 днів по 01.03.2017р. в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявності відповідного клопотання відповідача.

20.02.2017р. відповідачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано пояснення б/н від 20.02.2017р. по справі, у яких вказано, що ст.Іловайськ ст.Сороча входить до складу ст.Іловайськ ДП «Донецька залізниця»; зауважено, що до переліку структурних підрозділів регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», затвердженого наказом №1/н від 03.12.2015р. означена станція не війшла.

До пояснень додано у копіях: наказ регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» №1/н від 03.12.2015р. «Про структурні зміни» разом з додатком б/н б/д «Перелік підрозділів, що реорганізуються в регіональну філію «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» з 01.12.2015р. до нього, положення про станцію Іловайськ Державного підприємства «Донецька залізниця».

Представник позивача у судовому засіданні 21.02.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі безпосередньо до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Представник відповідача у судовому засіданні 21.02.2017р. заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судовому засіданні 21.02.2017р. не зявився, причин неявки не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статей 4 2, 4 3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

31.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» (Замовник) та Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (Виконавець) укладено договір №13-15/75-У, відповідно до якого Замовник зобовязався передати (поставити) виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги Виконавця, повязані зі збагачення вугілля та прийняти концентрат.

За умовами п.1.1. зазначеного договору Виконавець зобовязаний прийняти вугілля, провести його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення концентрат замовнику, в строки та на умовах, обумовлених цим договором та/або специфікаціями.

Постачання (передача) виконавцю вугілля проводиться залізничним транспортом у напіввагонах, вантажною швидкістю рівномірно протягом місяця, якщо інше не вказано у відповідних специфікаціях та/або заявках замовника. Партії вугілля визначаються вантажовідправником згідно ДСТУ 4096-2002 (п.2.2 договору).

Відповідно до п.10.1 договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами (дата початку терміну дії договору).

Сторони встановили, що дата закінчення терміну дії договору визначається наступним чином: при належному виконанні обома сторонами своїх зобов'язань, обумовлених цим договором, датою закінчення терміну дії договору є 31.12.2015г., а в разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором, датою закінчення терміну дії договору є дата повного та належного виконання сторонами (відповідно до умов договору) всіх прийнятих на себе за договором зобов'язань (в редакції додаткової угоди №б/н від 17.12.2014р. до договору).

Як свідчить специфікація №б/н від 30.11.2015р. до договору №13-15/75-У від 31.12.2013р. Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» (Замовник) та Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (Виконавець) дійшли згоди у грудні 2015р. поставити на умовах DDP на ст.Сороче Донецької залізниці вугілля камяного, ДГ 0-100/Г 0-100, заставна вартість 1603,20 грн. за 1 т. з ПДВ.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

04.12.2015р. за накладною №50424977 Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м.Добропілля Донецької області, (вантажовідправник) за договором №13-15/75-У від 31.12.2013р. зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію Сороче Донецької залізниці відвантажило на адресу ДТЕК Зуївська ТЕС, м.Зугрес Донецької області (вантажоотримувач), зокрема, у напіввагонах №55332522, №53756862 вантаж вугілля камяне, марки г газовий, Г 0-100, вологість 7%, вугільний концентрат.

При оформленні вказаної залізничної накладної відправником вказано масу вантажу у напіввагонах №55332522, №53756862 нетто 70000 кг. кожний.

На станції призначення Сороче Донецької залізниці, на підставі ст.24 Статуту залізниць України, була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній.

Так, на вказаній станції здійснено комісійне переважування спірних вагонів на вагах вантажоотримувача ВВЭТ-150-К №0056, повірених 22.10.2015р., за результатами якого складені комерційні акти БИ №570974/76 від 07.12.2015р., БИ №570973/75 від 07.12.2015р., відповідно до яких виявилось: у напіввагоні №53756862 - брутто 90320 кг., тара 23200кг., нетто 67120 кг., що менше ваги, вказаної у документі на 2880кг.; у напіввагоні №55332522 - брутто 90440 кг., тара 23500 кг., нетто 66940 кг., що менше ваги, вказаної у документі на 3060 кг.

У комерційному акті БИ №570974/76 від 07.12.2015р. також відображено, що комісією у складі: начальника станції Сороче ОСОБА_3, агента комерційного ОСОБА_4., агента комерційного ОСОБА_5, прийомоздавальника Зуївської ТЕС ОСОБА_6, встановлено: за документом у вагоні №53756862 вантаж вугілля камяне, марки г газовий, марки Г 0-100, марковано однією повздовжньою борозною, катка ущільнювача; при огляді навантаження на рівні борту, маркування порушено, по ходу потягу вздовж 1-2 люків по всій ширині вагону поглиблення вантажу 1300 мм.; двері та люка зачинені; течі вантажу немає; вагон технічно справний.

У комерційному акті БИ №570973/75 від 07.12.2015р. також відображено, що комісією у складі: начальника станції Сороче ОСОБА_3, агента комерційного ОСОБА_4., агента комерційного ОСОБА_5, прийомоздавальника Зуївської ТЕС ОСОБА_6, встановлено: за документом у вагоні №55332522 вантаж вугілля камяне, марки г газовий, марки Г 0-100, марковано однією повздовжньою борозною, катка ущільнювача; при огляді навантаження на рівні борту, маркування порушено, по ходу потягу вздовж 6-7 люків по всій ширині вагону поглиблення вантажу 1000 мм.; двері та люка зачинені; течі вантажу немає; вагон технічно справний.

Комерційні акти підписані належними особами згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р.

Згідно ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 12 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Статтею 23 Закону «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження, втрату, нестачу, псування, пошкодження прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту, ч.2 ст.924 Цивільного Кодексу України.

Суд приймає до уваги встановлену актами справність спірних вагонів, сліди доступу до вантажу та порушення у них маркування.

Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення.

Проте, суду не надано доказів не збереження вантажу не з вини залізниці, з матеріалів справи не вбачається.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній, засвідчено належними доказами комерційними актами БИ №570974/76 від 07.12.2015р., БИ №570973/75 від 07.12.2015р.

Вказані акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаються судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. №862/5083, у яких закріплено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься до вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Вантаж (вугілля камяне марки г газоване) перевозився у вологому стані, про що вказано у накладній №50424977 від 04.12.2015р., а тому, 2% від 70 000 кг складають 1400 кг.

З урахуванням норми природної втрати під час перевезення, нестача вантажу у вагоні №53756862 становить 1480кг. (2880 кг. 1400кг.), у вагоні №55332522 1660кг. (3060 кг.- 1400кг.), а разом 3 140кг.

Вартість однієї тони вантажу, що був зданий до перевезення у вагонах №53756862, №55332522 становить 1209,72 грн. з ПДВ.

Відтак, вартість недостачі, виявленої у вагонах №53756862, №55332522, з урахуванням норми природної втрати, складає 3798,52грн. (3,14 т. (нестача з урахуванням норми природної втрати 2%) х 1209,72 грн. вартість 1т. вугілля з ПДВ).

Доказів протилежного, у розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України, суду не представлено.

При таких обставинах, доведеною та обґрунтованою є вимога про стягнення 3798,52грн. нестачі вугілля.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст.133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

На залізничній накладній №50424977 від 04.12.2015р. міститься відповідний переуступний напис.

З огляду на викладене, своїх зобовязань за договором перевезення залізницею не виконано належним чином, оскільки не забезпечено збереження довіреного їй вантажу.

Відповідач по справі - Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" заперечував проти заявлених до нього вимог з підстав того, що є неналежним відповідачем по справі та стверджував, що правонаступництво за спірними зобов'язаннями Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" від Державного підприємства "Донецька залізниця" не відбулось.

Досліджуючи питання щодо правонаступництва Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" всіх прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця", у тому числі щодо предмета спору, суд виходить з такого.

Як свідчить представлений суду договір №214е від 28.12.2012р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги та додаткова угода б/н від 01.08.2015р. до нього, обумовлено надання Державним підприємством "Донецька залізниця" послуг Публічному акціонерному товариству «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», що пов'язані з перевезенням вантажу, та проведення розрахунків за ці послуги терміном до 25.02.2016р.

Разом з цим , 28.12.2015р. щодо надання означених послуг переукладено договір №ДФ/10049 від 28.12.2015р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги із доповненням №1 б/д до нього, за яким виконавцем визначено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Донецька залізниця".

Відповідно до п.1, 2 статуту Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», останнє утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які організовані шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

В означеному додатку до таких підприємств віднесено Державне підприємство «Донецька залізниця».

Згідно ч.2 п.2 статуту Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» товариство є правонаступником всіх прав та обовязків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, враховуючи додаток №1 до постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», у тому числі Державного підприємства «Донецька залізниця».

Одночасно дані відомості підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №22418702 від 05.12.2016р. Окрім того, згідно даних означеного документа державна реєстрація новоутвореної юридичної особи проведена 21.10.2015р.

Спірне перевезення вантажу відповідно залізничної накладної №50424977 відбулося у грудні 2015р., тобто після дати утворення юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», до складу якого у якості регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" увійшло Державне підприємство "Донецька залізниця".

Так, за змістом статті 104 Цивільного кодексу України та статті 19 Закону України "Про господарські товариства" реорганізація юридичної особи, як, зокрема, злиття - є формою припинення товариства, яке має наслідком правонаступництво новоутвореною юридичною особою прав та обов'язків першого.

Системний аналіз норм законодавства свідчить про те, що у разі злиття, без виключень, переходять усі права та обов'язки юридичної особи, що припиняються у такий спосіб, до її правонаступника, новоутвореного підприємства.

Вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Також суттєве значення мають фактично здійсненні організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного акту чи балансу тощо (у випадку злиття).

Отже у вирішенні питань, пов'язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов'язків на майно (майнові права).

Як було зазначено вище, згідно з пунктами 1, 2 статуту Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", останнє утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які організовані шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

В означеному додатку до таких підприємств віднесено Державне підприємство "Донецька залізниця".

Згідно з частиною 2 пункту 2 статуту Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" товариство є правонаступником всіх прав та обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, враховуючи додаток №1 до постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", у тому числі Державного підприємства "Донецька залізниця".

Також дані відомості підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, згідно з яким державна реєстрація новоутвореної юридичної особи проведена 21.10.2015.

Відповідно до передавального акта від 06.08.2015, затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015, останній у складі голови та членів комісії з утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", у тому числі голови комісії з реорганізації Державного підприємства "Донецька залізниця", керуючись статтею 107 Цивільного кодексу України підтверджують вартість і склад активів та зобов'язань Державного підприємства "Донецька залізниця". При цьому у акті визначено, що правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця", яке розташоване на території проведення антитерористичної операції не включається до зведених актів інвентаризації, а відображено в балансі і закріплюється в частині активів за Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №604, а саме перелік їх наведено у балансі (звіт про фінансові результати).

Водночас розмежування таких прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця" цей баланс не містить.

Як вже зазначалось, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 21.10.2015 вчинено державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з внесенням запису про дані юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, до яких віднесено, зокрема, Державне підприємство "Донецька залізниця".

Доказів скасування або оспорювання даного запису судам надано не було та матеріалів справи не вбачається.

Запис державного реєстратора у розділі "Інформація про здіснення зв'язку з юридичною особою", як то правонаступництво, зокрема, щодо ДП "Донецька залізниця" настає згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.22.2014р. №604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника, не можна розцінювати скасуванням або умовністю запису про дані юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, до яких віднесено, зокрема, ДП "Донецька залізниця".

При цьому, ч.6 статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" має спеціальний (пріоритетний у застосуванні) характер по відношенню до загальних норм статей 104, 107 Цивільного кодексу України, що вбачається з пункту 2 Перехідних та прикінцевих положень цього Закону. Зазначена норма не покладає факт правонаступництва створеного Публічного акціонерного товариства за правами і обовязками визначених підприємств Укрзалізниці в залежність від обовязкового попереднього припинення зазначених підприємств, в тому числі і Державного підприємства "Донецька залізниця".

До того ж, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції" №1787-VIII від 20.12.2016р. внесено зміни у розділ III "Перехідні та прикінцеві положення" Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 49, ст. 553) та доповнено пунктами 5-1 і 5-2 такого змісту:

"5-1. До проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству як правонаступнику прав і обовязків зазначених підприємств встановити мораторій на звернення стягнення на активи Товариства за зобовязаннями таких підприємств.

5-2. Мораторій на звернення стягнення на активи Товариства, встановлений згідно з пунктом 5-1 цього розділу, втрачає чинність після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству, але не пізніше ніж через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції".

Зі змісту даного слідує визначення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" як правонаступника прав і обовязків підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до яких відноситься Державне підприємство "Донецька залізниця", та якому зупинено до проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна зазначених підприємств та до затвердження передавального акта щодо цього майна звернення стягнення на активи Товариства за зобовязаннями таких підприємств.

Проте, таке не спростовує факту правонаступництва, також виходячи зі специфіки спору де встановлення обовязку сплати відповідчем позивачу у спірному матеріальному правовідношенні відбудеться за результатми розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає наявними підстави, за яких Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» є неналежним відповідачем по справі.

Факт недостачі вантажу у приведеній вище кількості підтверджений матеріалами справи, у звязку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином, разом з цим, з огляду на встановлене, підлягають задоволенню частково, у розмірі встановленому судом.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м.Добропілля Донецької області, до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області, про стягнення вартості недостачі вугілля у розмірі 5492,13 грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, Печерський район, вул.Тверська, б.5, код ЄДРПОУ 40075815, банківські реквізити не зазначено) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (84400, Донецька область, м.Лиман, вул.Кірова, б.22, ЄДРПОУ 40150216, п/р26004300883008 в ТВБВ 10004/0149 філії Донецьке облуправління АТ «Ощадбанк», МФО 335106) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (85003, Донецька обл., м.Добропілля, вул.Київська, буд.1, код ЄДРПОУ 00176472, п/р26004962490458 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) 3798,52грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 953,07 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 21.02.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2017р.

Суддя О.В. Кротінова