Рішення № 65070680, 20.02.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.02.2017 Справа №905/3566/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Шахта імені ОСОБА_1», м.Авдіївка Донецької області, ЄДРПОУ 00174846,

про стягнення 21242607,03 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.02.2017р. по 20.02.2017р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №51юр 612/16 від 07.12.2016р. до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені ОСОБА_1», м.Авдіївка Донецької області, про стягнення 21242607,03 грн., у тому числі: боргу за активну електроенергію у розмірі 18988159,97грн., спожиту за квітень 2015р., липень 2016р. жовтень 2016р.; боргу за реактивну електроенергію у розмірі 752215,16грн., спожиту за березень 2015р. квітень 2015р., липень 2016р. жовтень 2016р.; суми 3% річних у розмірі 294105,85грн., нарахованих у період з 14.04.2015р. 15.11.2016р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої за період з квітня 2015р., липня 2016р. жовтень 2016р., реактивної електроенергії спожитої за період березень 2015р. квітень 2015р., липень 2016р. жовтень 2016р.; суми інфляційних у розмірі 806661,03грн., нарахованих за період з 01.05.2015р. 31.10.2016р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої за період з квітня 2015р., липня 2016р. вересень 2016р. та реактивної електроенергії спожитої в березні 2015р. квітні 2015р., липні 2016р. вересні 2016р.; суми пені у розмірі 401465,02грн., нарахованої за період з 15.08.2016р. по 15.11.2016р. за несвоєчасну оплату відповідачем вартості активної електроенергії, спожитої у липні 2016р жовтні 2016р., реактивної електроенергії, спожитої за період липень 2016р. жовтень 2016р.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/3566/16 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 20.12.2016р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/3566/16.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору №56/28 від 23.01.2003р. про постачання електричної енергії із відповідачем, невиконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості активної електроенергії по рахункам за квітень 2015р., липень 2016р. жовтень 2016р. та реактивної електроенергії по рахункам за березень 2015р. квітень 2015р., липень 2016р. жовтень 2016р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляційних витрат за ними, а також пені за зобовязаннями липня 2016р. жовтня 2016р.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок заявлених позовних вимог, у копіях: договір №56/28 від 23.01.2003р. про постачання електричної енергії із протоколом погодження розбіжностей №б/н від 23.01.2003р., додатками №5 від 01.06.2007р. «Порядок розрахунків», №6 б/д «Графік зняття показань лічильників та подання їх Енергопостачальнику», №10 б/д «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» та додатковими угодами №б/н від 23.04.2014р., №20 від 22.07.2011р., №б/н від 15.06.2016р. до нього; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за березень 2015р. квітень 2015р., липень 2016р. жовтень 2016р.; рахунки за активну електроенергію №70/56 за квітень 2015р., липень-жовтень 2016р.; рахунки за послуги по перетіканню реактивної енергії №70/56 за березень-квітень 2015р.; рахунки за реактиви №70/56 за липень-жовтень 2016р.; виписки по рахункам за 12.05.2016р., за 07.06.2016р., за 29.06.2016р., за 01.07.2016р., за 29.07.2016р., за 03.08.2016р., за 13.09.2016р., за 16.09.2016р., за 21.09.2016р., за 26.09.2016р., за 27.09.2016р., за 05.10.2016р., за 04.11.2016р., за 08.11.2016р.; довіреності на представників відповідача та позивача, документи, що підтверджують правовий статус підприємств позивача відповідача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику».

19.01.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано письмові пояснення б/н від 19.01.2017р. стосовно встановленого тарифу та у яких повідомлено про відсутність на розгляді у іншого судді даних позовних вимог та про відсутність справи про банкрутство відносно відповідача.

До пояснень додано у копіях: роздруківка з сайту Вищого господарського суду України від 18.01.2017р. про відсутність справ про банкрутство відносно відповідача, довідка б/н б/д «Про величину тарифу вартості електроенергії по договору на поставку електроенергії по договору №56 від 23.01.2003р.», акт звірки по судовій справі №905/3566/16 від 20.12.2016р. між ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько» станом на 01.01.2017р., фіскальний чек відділення звязку ВПЗ №24 від 17.01.2017р., опис вкладення у цінний лист, датований 17.01.2017р.

09.02.2017р. відповідачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано відзив №15/56 від 08.02.2017р. на позовну заяву, у якому зазначено про часткове погашення боргу за активну електроенергію, спожиту в квітні 2015р., в сумі 33504,42 грн. відповідно до платіжного доручення №361 від 16.11.2016р., в призначенні платежу якого просить вважати вірним посилання на договір №56/28 від 23.01.2003р.; визнано позовні вимоги у розмірі 21209102,61 грн., у тому числі: боргу за активну електроенергію у сумі 18954655,55грн., спожиту в квітні 2015р., липні-жовтні 2016р., боргу за реактивну електроенергію в розмірі 752215,16 грн., спожиту в березні-квітні 2015р., липні-жовтні 2016р., суми 3% річних в сумі 294105,85 грн., суми інфляційних витрат в розмірі 806661,03грн., суми пені в розмірі 401465,02 грн.

До відзиву додано у копіях: довіреність на представника відповідача, платіжне доручення №361 (№264726563) від 16.11.2016р., роздруківка з веб сайту Вищого господарського суду України від 07.02.2017р., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1001549055 від 17.10.2016р.

09.02.2017р. представлено суду заяву №15/57 від 08.02.2017р. про відстрочення виконання рішення на 3 місяці, до якої додано у копіях: баланси (звіти про фінансовий стан) на 31.12.2015р., на 30.09.2016р., звіти про фінансові результати (звіти про сукупний дохід) за 2015р., за 9 місяців 2016р., акти №1 - №26 відключення електроенергії на «Шахті ім.О.Ф. ОСОБА_1» у серпні листопаді 2014р., січні лютому, червні 2015р., квітні 2016р., лютому 2017р., акт б/н від 02.09.2014р. з додатком №1 «Виписка з інвентарної картки ОС (бухгалтерський облік)» на кінець дня 01.09.2014р. до нього, інформація щодо втрат від зупинки ведення робіт по видобутку вугілля в очисному вибою 7 східної лави пласта L4, інформація щодо втрат від зупинки ведення робіт по видобутку вугілля в очисних вибоях шахти ім. О.Ф. Засядька, внаслідок аварії, що трапилась 04.03.2015р., інформація щодо проведених виплат за час простоїв з причини знеструмлення підприємства.

20.02.2017р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано заперечення б/н від 20.02.2017р. на клопотання про надання відстрочки виконання рішення, до яких додано у копіях: договір №4863/01 від 19.08.2008р., акт звірки розрахунків ДП «Енергоринок» з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» №07/51 4 940 від 26.01.2017р. за продану з ОРЕ електроенергію станом на 01.01.2017р., акт звірки розрахунків між ДП «Енергоринок» та ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» по визнаних інфляційних, 3% річних, штрафних санкціях та судових витратах станом на 01.01.2017р., довідки Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» №15/60 від 23.01.2017р. по ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про відхилення основних показників енергозбутової діяльності за 2016р., №15/59 від 23.01.2017р. про стан дебіторської заборгованості ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на 01.01.2017р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за січень вересень 2016р.

Представник позивача у судовому засіданні 20.02.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, при цьому усно підтвердив проведення часткової оплати відповідачем у сумі 33504,42 грн., проти запитуваної відстрочки виконання рішення на 3 місяці заперечив.

Представник відповідача у судове засідання 20.02.2017р. не зявився.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

23.01.2003р. між Донецькими західними електричними мережами (нині Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», та далі - Постачальник електричної енергії) та Орендним підприємством «Шахта імені ОСОБА_1» (нині Публічне акціонерне товариство «Шахта імені ОСОБА_1», та далі - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №56/28, згідно умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього Договору та додатків до Договору, що є його невід'ємними частинами (п.1.1 договору).

Пунктом 9.5 договору встановлено, що він набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечується.

У розділі 2 договору передбачено, що при виконанні умов Договору, а також вирішенні усіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ) тощо.

За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товарної продукції в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток №13 «Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу») в межах 69400кВт приєднаної (дозволеної до використання) потужності; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначеними додатками №3 «Узгоджений рівень надійності електропостачання на межі балансової належності», №4 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (додаток №14) (п.2.1.1 договору), а Споживач зобов'язався, зокрема, оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка №5 «Порядок розрахунків за електроенергію» до цього договору (п.2.2.2 договору) та оплачувати генерацію та споживання реактивної електричної енергії електроустановками Споживача згідно з додатком №10 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» (відповідно до Методики розрахунків плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами) (п.2.2.3 договору).

Пунктом 1 додатку №5 «Порядок розрахунків» до означеного правочину розрахунковим вважається період з першого числа місяця до того ж числа наступного місяця.

Відповідно до п.7 додатку №5 до договору (у редакції п.2 додаткової угоди №б/н від 23.04.2014р. до договору №56 від 23.01.2003р.) остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача.

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №7 «Акт прийняття-передавання товарної продукції».

Для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути сплачений Споживачем протягом 3 операційних днів від дати оплати ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за договором про купівлю-продаж електричної енергії №280214-11ДЗ.4/61/262 від 28.02.2014р., але не пізніше ніж 14 числа місяця наступного за розрахунковим. Дана додаткова угода поширюється на відносини з 01.03.2014р.

Згідно з пунктом 8 додатку №5 до Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Матеріали справи містять акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за березень 2015р. квітень 2015р., липень 2016р. жовтень 2016р., що підписані сторонами, у тому числі із використанням електронного цифрового підпису.

Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем електроенергії наступні:

- за березень 2015р. - реактивної електроенергії - 2583240 кВАр/год на суму 125658,66грн. (з урахуванням податку на додану вартість), генерація реактивної електроенергії - 31374 кВАр/год на суму 4117,31 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за квітень 2015р. - обсяг активної електроенергії - 4323412 кВт/год на суму 5406946,87 грн. (з урахуванням податку на додану вартість), реактивної електроенергії - 3702224 кВАр/год на суму 205767,40 грн. (з урахуванням податку на додану вартість), генерація реактивної електроенергії - 55777 кВАр/год на суму 7726,91 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за липень 2016р. - обсяг активної електроенергії - 2465958 кВт/год на суму 3466739,40 грн. (з урахуванням податку на додану вартість), реактивної електроенергії - 1283238 кВАр/год на суму 80366,50 грн. (з урахуванням податку на додану вартість), генерація реактивної електроенергії - 30228 кВАр/год на суму 5377,27 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за серпень 2016р. - обсяг активної електроенергії - 3677091 кВт/год на суму 5435454,01 грн. (з урахуванням податку на додану вартість), реактивної електроенергії - 1840278 кВАр/год на суму 115686,18 грн. (з урахуванням податку на додану вартість), генерація реактивної електроенергії - 47751 кВАр/год на суму 8146,45 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за вересень 2016р. - обсяг активної електроенергії - 3969834 кВт/год на суму 6056785,92 грн. (з урахуванням податку на додану вартість), реактивної електроенергії - 2367189 кВАр/год на суму 154672,78 грн. (з урахуванням податку на додану вартість), генерація реактивної електроенергії - 9966 кВАр/год на суму 1684,04 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за жовтень 2016р. - обсяг активної електроенергії - 3795660 кВт/год на суму 6231355,21 грн. (з урахуванням податку на додану вартість), реактивної електроенергії - 2206050 кВАр/год на суму 152986,87 грн. (з урахуванням податку на додану вартість), генерація реактивної електроенергії - 2475 кВАр/год на суму 460,93 грн. (з урахуванням податку на додану вартість).

З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлені рахунки за ці послуги у зазначеному обсязі відповідно до договору про постачання електричної енергії №56/28 від 23.01.2003р., у визначений спірний період.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п.6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп.2 п.10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачеві за період квітень 2015р., липень 2016р. жовтень 2016р. активної електричної енергії у обсязі 18231955 кВт/год на загальну суму 26597281,41 грн. та за період березень 2015р. квітень 2015р., липень 2016р. жовтень 2016р. реактивної електричної енергії, з урахуванням її генерації, у обсязі 14159790 кВАр/год на загальну суму 862651,30грн., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання електроенергії.

Рахунок на оплату:

- перетікання реактивної електроенергії, з урахуванням її генерації, у березні 2015р. на загальну суму 129775,97 грн. отриманий відповідачем 02.04.2015р.;

- спожитої у квітні 2015р. активної електроенергії на суму 5406946,87 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії, з урахуванням її генерації, на загальну суму 213494,31 грн. отримано відповідачем 01.05.2015р.;

- спожитої у липні 2016р. активної електроенергії на суму 3466739,40 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії, з урахуванням її генерації, на загальну суму 85743,77грн. отримано відповідачем 01.08.2016р.;

- спожитої у серпні 2016р. активної електроенергії на суму 5435454,01 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії, з урахуванням її генерації, на загальну суму 123832,63 грн. отримано відповідачем 05.09.2016р.;

- спожитої у вересні 2016р. активної електроенергії на суму 6056785,92 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії, з урахуванням її генерації, на загальну суму 156356,82 грн. отримано відповідачем 01.10.2016р.;

- спожитої у жовтні 2016р. активної електроенергії на суму 6231355,21 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії, з урахуванням її генерації, на загальну суму 153447,80 грн. отримано відповідачем 01.11.2016р.

Повноваження особи, що здійснили приймання перелічених документів від імені Публічного акціонерного товариства «Шахта імені ОСОБА_1» підтверджено довіреностями останнього №б/н від 05.03.2015р. та №22/3 від 08.12.2015р.

Відповідно до п.7 додатку №5 до договору (у редакції п.2 додаткової угоди №б/н від 23.04.2014р. до договору №56 від 23.01.2003р.) для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути сплачений Споживачем протягом 3 операційних днів від дати оплати ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за договором про купівлю-продаж електричної енергії №280214-11ДЗ.4/61/262 від 28.02.2014р., але не пізніше ніж 14 числа місяця наступного за розрахунковим.

Приймаючи до уваги викладені обставини та означені вище умови оплати, розрахунок відповідачем за перетікання реактивної електроенергії та отриману активну електроенергію повинно бути вчинено у термін не пізніше ніж 14 числа місяця наступного за розрахунковим.

Тобто, сплата за зобов'язанням березня 2015р. повинна бути здійснена: не пізніше 14.04.2015р.;

квітня 2015р. - не пізніше 14.05.2015р.;

липня 2016р. - не пізніше 14.08.2016р.;

серпня 2016р. - не пізніше 14.09.2016р.;

вересня 2016р. - не пізніше 14.10.2016р.;

жовтня 2016р. - не пізніше 14.11.2016р.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено представниками сторін у судових засіданнях, відповідачем частково виконано зобовязання з оплати вартості поставленої електроенергії протягом наведеного спірного періоду.

Виходячи з даних позовної заяви, відповідачем до порушення провадження по даній справі були здійснені оплати за поставлену електроенергію частково за зобовязанням березня 2015р. (110436,14 грн.), за зобовязанням квітня 2015р. (2423999,97грн.), за зобовязанням липня 2016р. (3359514,46грн.), за зобовязанням серпня 2016р. (247000,00грн.) та за зобовязанням вересня 2016р. (1578607,01 грн.) на загальну суму 7719557,58грн. Її не було заявлено позивачем до стягнення.

Пізніше, у листопаді 2016р. відповідачем частково погашено заборгованість за активну електроенергію за квітень 2015р. згідно графіка погашення заборгованості у розмірі 33504,42 грн., що вбачається з платіжного доручення №361 (№264726563) від 16.11.2016р.

Ця сума була заявлена позивачем до стягнення, однак, оскільки її сплачено до подачі позову (14.12.2016р. дата відправлення означена на відбитку штампу на поштовому конверті, у якому надійшов позов до господарського суду), позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Судові витрати в цій частині, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на позивача.

Отже, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, грошове зобовязання відповідача перед позивачем в загальній сумі у встановлені договором строки, як і на час розгляду справи, не виконано за активну електроенергію за зобовязаннями квітня 2015р., липня 2016р. жовтня 2016р. у розмірі 18954655,55 грн. та за реактивну електроенергію за зобовязаннями березня 2015р. квітня 2015р., липня 2016р. жовтня 2016р. у розмірі 752215,16 грн.

Зі змісту відзиву №15/56 від 08.02.2017р. на позовну заяву, відповідачем борг за активну електроенергію, спожиту в квітні 2015р., липні-жовтні 2016р., визнано частково у сумі 18954655,55грн.; борг за реактивну електроенергію, спожиту в березні-квітні 2015р., липні-жовтні 2016р., суми 3% річних, інфляційних витрат та пені визнано у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч.6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.

По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою ОСОБА_3 (на підставі довіреності №5/юр від 03.01.2017р.).

По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише позивач та відповідач, отже, судом не вбачається підстав для порушення прав і обов'язків інших осіб внаслідок визнання відповідачем грошових вимог позивача за вказаними правовідносинами.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.4 додатку №5 до договору встановлено, що датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дата внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника.

Згідно з пунктом 8 додатку №5 до Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання становить 806661,03 грн. (нарахування здійснено загалом у період з 01.05.2015р. по 31.10.2016р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії за березень-квітень 2015р., липень-серпень 2016р., виходячи з суми боргу (за кожним зобовязанням місяця), що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція/дефляція, та у період з 01.06.2015р. по 31.10.2016р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за квітень 2015р., липень-серпень 2016р. у такий самий спосіб). Враховано часткові оплати.

3% річних 294105,85 грн. (фактично нараховані загалом за період з 15.04.2015р. по 15.11.2016р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії за період березень-квітень 2015р., липень-жовтень 2016р., та за період з 15.05.2015р. по 15.11.2016р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за період квітень 2015р., липень-жовтень 2016р. щодо кожної із сум та у проміжку часу відносно них згідно наданого розрахунку, включаючи день фактичної сплати). Враховано часткові оплати.

За приписами ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Здійснив перерахунок інфляційних витрат та 3% річних, з урахуванням встановленого вище, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН», суд дійшов висновку про правомірність визначеного періоду для нарахування цих вимог, при цьому встановив загальний розмір інфляційних витрат у сумі 773250,87 грн. та 3% у загальному розмірі 294676,09 грн.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 401465,02 грн. (фактично нараховані загалом за період з 15.08.2016р. по 15.11.2016р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії за період липень-жовтень 2016р., та за період з 15.08.2016р. по 15.11.2016р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за період липень-жовтень 2016р. щодо кожної із сум та у проміжку часу відносно них згідно наданого розрахунку, включаючи день фактичної сплати, із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України). Враховано часткові оплати.

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, з урахуванням встановленого вище, суд встановив, що їх загальний розмір становить суму 400910,93 грн.

З огляду на викладені обставини, визнання відповідачем вимог суми інфляційних витрат в розмірі 806661,03грн. та суми пені в розмірі 401465,02 грн. порушує у першу чергу права і охоронювані законом інтереси останнього, а отже визнання позову у цій частині не приймається судом.

Відтак, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Шахта імені ОСОБА_1» підлягають задоволенню частково щодо стягнення пені та інфляційних витрат у сумі встановленій судом, а також 3% річних - у сумі визначеній позивачем, адже за розрахунком суду їх загальний розмір становить суму більшу, ніж заявлено до стягнення, а саме 3% річних у розмірі 294105,85 грн., інфляційні витрати 773250,87 грн., пеня - 400910,93 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду в порядку ст.ст.83, 121 Господарського процесуального кодексу України, з підстав тяжкого фінансово-економічного становища, проведення на території Донецької області антитерористичної операції, відсутності залізничного сполучення, обмеження руху автомобільного транспорту, вкрай складні гірничо-геологічні умови, понесення значних збитків (у тому числі пошкодження обладнання, будівель та споруд шахти внаслідок артилерійських обстрілів), заборгованості по заробітній платі, неможливості здійснення господарської діяльності у повному, належному обсязі, відключення електроенргії.

Матеріали справи містять у копіях: баланси (звіти про фінансовий стан) на 31.12.2015р., на 30.09.2016р., звіти про фінансові результати (звіти про сукупний дохід) за 2015р., за 9 місяців 2016р., акти №1 - №26 відключення електроенергії на «Шахті ім.О.Ф. ОСОБА_1» у серпні листопаді 2014р., січні лютому, червні 2015р., квітні 2016р., лютому 2017р., акт б/н від 02.09.2014р. з додатком №1 «Виписка з інвентарної картки ОС (бухгалтерський облік)» на кінець дня 01.09.2014р. до нього, інформація щодо втрат від зупинки ведення робіт по видобутку вугілля в очисному вибою 7 східної лави пласта L4, інформація щодо втрат від зупинки ведення робіт по видобутку вугілля в очисних вибоях шахти ім. О.Ф. Засядька, внаслідок аварії, що трапилась 04.03.2015р., інформація щодо проведених виплат за час простоїв з причини знеструмлення підприємства.

У запереченнях №б/н від 20.02.2017р. на клопотання про надання відстрочки виконання рішення позивач не погоджується із означеним зверненням відповідача, з огляду на не менш тяжке його фінансове становище, понесення значних збитків, що зумовлене проведенням антитерористичної операції на території Донецької області, необхідність виконання позивачем зобовязань перед ДП «Енергоринок», застосування алгоритму до рахунку позивача, що призводить до неможливості виплати заробітних плат, великий рівень інфляції в Україні, що призводить до знецінення грошових коштів.

До цих заперечень додано у копіях: договір №4863/01 від 19.08.2008р., акт звірки розрахунків ДП «Енергоринок» з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» №07/51 4 940 від 26.01.2017р. за продану з ОРЕ електроенергію станом на 01.01.2017р., акт звірки розрахунків між ДП «Енергоринок» та ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» по визнаних інфляційних, 3% річних, штрафних санкціях та судових витратах станом на 01.01.2017р., довідки Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» №15/60 від 23.01.2017р. по ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про відхилення основних показників енергозбутової діяльності за 2016р., №15/59 від 23.01.2017р. про стан дебіторської заборгованості ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на 01.01.2017р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за січень вересень 2016р.

Відстрочка виконання судового рішення в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Діючим законодавством не передбачено переліку таких обставин. Таким чином, суд оцінює докази відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх матеріалів в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обставини, наведені відповідачем в підтвердження свого скрутного становища, є винятковими і ускладнюють виконання рішення.

Аналіз у сукупності представлених відповідачем доказів відносно свого фінансового становища та стану підприємства у цілому на теперішній час, специфіку його діяльності, врахував фактичний строк прострочення грошових зобов'язань з боку відповідача, ступінь його вини у виникненні цього спору, враховуючи обєктивні обставини складної ситуації у державі, зумовлює висновок про те, що надання запитуваного відстрочення виконання рішення не призведе до істотного порушення гарантованих ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. прав позивача на отримання коштів і тим самим, захисту майнового права та його інтересу.

Окрім того, приймаючи до уваги викладене, скрутне фінансове становище позивача та його матеріальні інтереси, додержання їх балансу, суд не вбачає надмірності та необґрунтованості строку відстрочення терміном у 2 місяці.

З огляду на таке, керуючись правом наданим ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про надання Публічному акціонерному товариству «Шахта імені ОСОБА_1» відстрочення виконання рішення на 2 місяці з моменту набрання законної сили даним судовим актом.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України та підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 78, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені ОСОБА_1», м.Авдіївка Донецької області, про стягнення 21242607,03 грн., у тому числі: боргу за активну електроенергію у розмірі 18988159,97грн., спожиту за квітень 2015р., липень 2016р. жовтень 2016р.; боргу за реактивну електроенергію у розмірі 752215,16грн., спожиту за березень 2015р. квітень 2015р., липень 2016р. жовтень 2016р.; суми 3% річних у розмірі 294105,85грн., нарахованих у період з 14.04.2015р. 15.11.2016р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої за період з квітня 2015р., липня 2016р. жовтень 2016р., реактивної електроенергії спожитої за період березень 2015р. квітень 2015р., липень 2016р. жовтень 2016р.; суми інфляційних у розмірі 806661,03грн., нарахованих за період з 01.05.2015р. 31.10.2016р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої за період з квітня 2015р., липня 2016р. вересень 2016р. та реактивної електроенергії спожитої в березні 2015р. квітні 2015р., липні 2016р. вересні 2016р.; суми пені у розмірі 401465,02грн., нарахованої за період з 15.08.2016р. по 15.11.2016р. за несвоєчасну оплату відповідачем вартості активної електроенергії, спожитої у липні 2016р жовтні 2016р., реактивної електроенергії, спожитої за період липень 2016р. жовтень 2016р., задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахта імені ОСОБА_1» (86065, Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріуальний, буд.1, ЄДРПОУ 00174846, банківські реквізити не вказано) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, б.8, адреса для листування: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Войніч, 2, код ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 21175138,36 грн., у тому числі заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 18954655,55 грн., заборгованість за реактивну електроенергію у розмірі 752215,16грн., пеню у розмірі 400910,93 грн., інфляційні витрати у розмірі 773250,87 грн. та суму 3% річних в розмірі 294105,85грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 206043,50 грн.

3. Надати Публічному акціонерному товариству «Шахта імені ОСОБА_1» (86065, Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріуальний, буд.1, ЄДРПОУ 00174846, банківські реквізити не вказано) відстрочку виконання рішення від 20.02.2017р. по справі №905/3566/16 строком на 2 (два) місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. В судовому засіданні 20.02.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2017р.

Суддя О.В. Кротінова