Ухвала суду № 65070548, 27.02.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 лютого 2017 року Справа № 915/2017/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача),

Катеринчук Л.Й., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши

касаційну скаргу Приватного підприємства "Ванстрой-ТК"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2016

та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 16.12.2015

у справі № 915/2017/15 господарського суду Миколаївської області

за заявою Приватного підприємства "Евро-Вет"

про визнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.12.2015 порушено провадження у справі №915/2017/15 про банкрутство ПП "Евро-Вет" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 ухвалу господарського суду Миколаївської області від 16.12.2015 у справі №915/2017/15 залишено без змін.

До Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга ПП "Ванстрой-ТК" від 28.12.2016 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 16.12.2015 у справі №915/2017/15, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що вперше подана касаційна скарга ПП "Ванстрой-ТК" була повернута заявнику без розгляду ухвалою Вищого господарського суду України від 12.10.2016 на підставі п.п. 3, 4 ст. 1113 ГПК України.

Вдруге подана касаційна скарга ПП "Ванстрой-ТК" була повернута заявнику без розгляду ухвалою Вищого господарського суду України від 08.12.2016 на підставі п.4 ст. 1113 ГПК України.

Втрете подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання її копії іншій стороні у справі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Як вбачається із додатку, до касаційної скарги додано як докази направлення копії касаційної скарги фіскальні чеки від 15.07.2016 №№00080,00081,00082, які свідчать про направлення копії скарги боржнику - ПП "Евро-Вет", Головному територіальному управлінню юстиції у Миколаївській області, Державному реєстратору реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, та фіскальний чек від 25.10.2016 №2954, який свідчить про направлення копії скарги ліквідатору боржника - Дубровному М.О.

Проте, докази надсилання копії касаційної скарги усім кредиторам по справі №915/2017/16 в додатку до касаційної скарги - відсутні, що є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 3 ст. 1113 ГПК України.

Крім того, зазначені фіскальні чеки датовано 15.07.2016 та 25.10.2016, а касаційну скаргу - 28.12.2016, у зв'язку з чим, надані фіскальні чеки не приймаються судом в якості належних доказів направлення сторонам копії касаційної скарги, що також є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 3 ч.1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову.

Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на момент звернення до господарського суду) ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 120% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем, при зверненні до господарського суду з позовною заявою, сплачено судовий збір у розмірі 12180,00 грн., що підтверджується квитанцією №14375830 від 01.12.2015.

Відповідно до вимог підпункту 5 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" 120 відсотків від суми яка сплачена в суді першої інстанції, тобто 14616,00грн.

Як вбачається із додатку до касаційної скарги, заявником додано квитанцію №86979551 від 25.10.2016, яка свідчить про сплату судового збору у сумі 378,00грн, та квитанцію №106513012 від 28.12.2016, яка свідчить про сплату судового збору в сумі 500,00 грн.,тобто менше ніж у встановленому законом розмірі, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону.

Проте, заявником касаційної скарги не надано належних доказів того, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання касаційної скарги, у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання заявника касаційної скарги про відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно з клопотанням про відновлення строку подання касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 86, 107, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Приватного підприємства "Ванстрой-ТК" про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ванстрой-ТК" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 16.12.2015 у справі № 915/2017/15 повернути без розгляду.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й.

Ткаченко Н.Г.