Рішення № 65070501, 28.02.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.2017 Справа № 904/12443/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 20175,00 грн штрафу

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність №20314 від 25.10.2016;

від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність №ББУ/ПУ477/ВП/169 від 13.12.2016.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі відповідач), у якій заявило вимогу про стягнення штрафу у сумі 20175,00 грн за невірно зазначену масу вантажу на підставі комерційного акту РА №015099/930 від 18.10.2016.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 17.01.2017 оголошено перерву до 09.02.2017.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав, що підтверджується матеріалами справи. У клопотанні про зменшення розміру штрафу від 28.02.2017, відповідач, посилаючись на відсутність негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу в накладних, просить суд зменшити розмір штрафу до 5000 грн.

Позивач 28.02.2017 надав до суду письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2016 зі станції відправлення Ароматна Придніпровської залізниці відповідачем Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" на станцію призначення Енергодар Придніпровської залізниці було здійснено відправлення навалом вугілля камяного марки Г-газовий за накладною №46327730 у вагонах №№56265341, 53424909, 53606562, 55179915, 52510690; вантажоодержувач ДТЕК Запорізька ТЕС.

Відповідно до накладної №46327730 визначена відправником загальна маса вантажу становить 346400 кг, у тому числі у вагонах: №56265341 69700 кг; №53424909 68900 кг; №53606562 - 69000 кг; №55179915 69200 кг; №52510690 69600 кг.

На станції Енергодар Придніпровської залізниці було зроблено перевірку маси вантажу у вагонах, якою у вагоні №53606562 було виявлено невідповідність маси вантажу, зазначеної у залізничній накладній №46327730, з фактичною масою завантаженого вантажу, а саме: по документу вага нетто 69000 кг, фактично вага нетто 67600 кг, що менше документа на 1400 кг, про що складено комерційний акт РА №015099/930 від 18.10.2016.

Згідно зазначеного комерційного акту залізницею 18.10.2016 на підставі заявки вантажоодержувача, ст. 52 Статуту залізниць України було здійснено контрольне переважування маси вантажу вугілля камяне у вагоні №53606562; переважування здійснювала вагар Запорізькой ТЕС Романцова у присутності оператора інформації по підходу потягів Муштакової, агента комерційного Алефірової на ВВТ 100 Т тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача, приписаних до залізниці; ваги №0213 повірені згідно технічного паспорту 14.09.2016. Також під час контрольного переважування маси вантажу було встановлено та зафіксовано у комерційному акті РА №015099/930 наступне:

- вагон по документу навал, вугілля камяне марки Г-газовий ДГ-р (0-200); вантаж розрівняний і маркований поздовжніми борознами, замерзаючий; нетто 69000 кг, тара 23900 кг;

- фактично при переважуванні виявилось навал, вугілля камяне; брутто 91500 кг, тара 23900 кг з брусу вагона, нетто 67600 кг, що менше даних, зазначених у провізному документі на 1400 кг;

- при комерційному огляді виявлено, що навантаження шапкоподібне, на рівні бортів; вантаж ущільнений, маркований повздовжніми борознами, без виїмок і заглиблень; двері, люки зачинені, витоку вантажу немає; у технічному стані вагон справний; вантаж, якого бракує, міг поміститися у вагоні.

У відповідності до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, який визначає обовязки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

У відповідності до ст. 5 Статуту залізниць України Мінтранс на підставі цього Статуту затверджує Правила перевезення вантажів (далі - Правила) та інші нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті та є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

Відповідно до ст. 23 цього Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. №863/5084.

Згідно з п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001р. за №798/5989) У відповідності до цих Правил накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (ч. 1 п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів).

Пунктом 1.3 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

У відповідності до ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

Згідно з пунктами 2.1, 6.6, 6.7 та додатком №3 Правил оформлення перевізних документів графи накладної "Маса вантажу в кг. Визначена відправником" та "Спосіб визначення маси" заповнюються відправником.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

В силу приписів частин 1 і 2 статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційним актом РА №015099/930 від 18.10.2016 засвідчено факт розбіжності маси вантажу, зазначеної у перевізному документі №46327730 від 17.10.2016, з фактичною на 1400 кг, а також вказано, що вантаж розрівняний та маркований поздовжніми борознами.

Приписами ст. 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно ч. 1 ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За накладною №46327730 від 17.10.2016 провізну плату за вагон №53606562 визначено у сумі 4035,00 грн.

Таким чином, штраф у розмірі пятикратної провізної плати становить 20175,00 грн із розрахунку: 4035,00 х 5.

На момент розгляду справи доказів добровільної сплати зазначеного штрафу позивачу відповідачем не надано.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підтвердженими матеріалами справи.

При цьому, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір штрафу за невірно визначену масу вантажу на 50% до 10087,50 грн з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки, (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України також передбачено, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суду надається право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності суд, з урахуванням всіх конкретних обставин справи, має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків внаслідок невірно зазначеної маси вантажу та настання для нього будь-яких негативних наслідків, суд вважає можливим зменшити розмір штрафних санкцій на 50%, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 10087,50 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у повній сумі, оскільки позивачем було заявлено правомірні вимоги про стягнення штрафу, а зменшення судом його розміру не впливає на відшкодування відповідачем позивачу судових витрат (п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76; код ЄДРПОУ 00178353) на користь на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237) штраф у сумі 10087,50 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 1378,00 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 02.03.2017.

Суддя В.Д. Воронько