Ухвала суду № 65070428, 01.03.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 березня 2017 року Справа № 910/5516/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 21.12.2016у справі Господарського суду№ 910/5516/16 міста Києваза позовомПриватного підприємства "Прогресфарм"до1. Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4про встановлення нікчемності правочинівВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.02.2017 у справі № 910/5516/16 касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

ОСОБА_4 повторно звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на наступне.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно. Тобто, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги, після усунення недоліків, в загальному порядку, з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 110 ГПК України встановлено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до частини третьої ст. 105 ГПК України постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Згідно із п. 5 частини першої ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Оскаржувана постанова була прийнята 21.12.2016, двадцятиденний строк на її оскарження закінчився 10.01.2017 (вівторок), в той час, як скаржник повторно звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою 20.02.2017 (що вбачається зі штемпеля поштового відділення зв'язку на конверті, в якому була надіслана касаційна скарга), тобто скаржник повторно звернувся з касаційною скаргою із пропуском двадцятиденного строку для її подання, чим порушив вищенаведені норми ГПК України.

З клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги скаржник до Вищого господарського суду України не звертався, що відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, є підставою для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення її скаржникові.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16 підлягає поверненню скаржнику відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути ОСОБА_4 касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 910/5516/16.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКОСуддіТ.Л. БАРИЦЬКА В.І. КАРТЕРЕ