Ухвала суду № 65070217, 22.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 р.Справа № 524/2921/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Поліцейського роти № 1 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Онищенка Микити Олеговича на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.12.2016р. по справі № 524/2921/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Поліцейського роти № 1 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Онищенка Микити Олеговича

про визнання протиправними дій та визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Онищенка Микити Олеговича (далі по тексту - поліцейський роти № 1 УПП в м. Кременчуці Онищенко М.О., відповідач), в якому просив суд визнати дії поліцейського Кременчуцького відділу поліції ОСОБА_3 та Онищенка М.О. протиправними; визнати протиправними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 15.04.2016 року серія ПС2 № 665267, винесену поліцейським Онищенком М.О., якою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.; справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.12.2016 року по справі № 524/2921/16-а адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову від 15.04.2016 року ПС2 № 665267, винесену поліцейським роти № 1 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Онищенком М.О. у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу 425,00 грн.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, неповне з'ясування обставин справи, недослідження та ненадання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.12.2016 р. по справі № 524/2921/16-а та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення була винесена відповідачем у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 15.04.2016 року о 21 год. 25 хв., керуючи транспортним засобом ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1, у м. Кременчуці на перехресті вул. 60 років Жовтня та пров. Героїв Бресту, здійснив рух на заборонений (червоний) сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП. Стверджує, що факт вчинення позивачем вищевказаного правопорушення підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_5, які у розумінні ст.251 КУпАП є належними та допустимими доказами, оскільки надані під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також поясненнями свідка ОСОБА_3 надані в ході судового розгляду справи. Вказує, що відповідачем було дотримано процедуру прийняття постанови, а саме : роз'яснено водію положення ст.ст.307, 308 КУпАП, права, передбачені статтею 268 КУпАП, право, порядок і строки оскарження постанови згідно зі статтями 287-289 КУпАП, що підтверджується підписом позивача в оскаржуваній постанові.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, третя особа в апеляційній скарзі просила суд апеляційної інстанції розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 квітня 2016 року о 21.25 годині ОСОБА_2 рухався на автомобілі ВАЗ 21099 державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Кременчуці.

Матеріалами справи підтверджено, що 15.04.2016 року інспектором роти №1 батальйону УПП в м. Кременчуці Онищенком Микитою Олеговичем винесено постанову серії ПС2 № 665267 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с.5).

Як зазначено у вказаній постанові, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1, у м. Кременчуці на перехресті вулиці 60 років Жовтня та провулку Героїв Бресту здійснив рух на заборонений (червоний) сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3. «е» Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП.

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом про її оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність оскаржуваної постанови не підтверджено відповідачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Як встановлено частиною 2 статті 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до пп. «е» п.8.7.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі по тексту - ПДР), сигнали світлофора мають такі значення:

червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків;

Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За визначенням ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не складався.

Колегія суддів, не заперечуючи наявності у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу (у т.ч. в даному випадку), зазначає, що правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинна компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення.

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Відповідно до п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року № 1408/27853 (далі по тексту - Інструкція № 1395) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Як встановлено ч.ч.2, 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Разом з тим, відповідачем не надано до матеріалів справи відеозапису, яким би було зафіксовано порушення ОСОБА_2 пп. «е» п.8.3.7. ПДР (у випадку його вчинення). Посилання на здійснення відеофіксації порушення оскаржувана постанова не містить.

Відсутність відеозапису або протоколу про адміністративне правопорушення не дає можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією № 1395, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів відмічає, що доказів вчинення позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення, окрім пояснень свідка ОСОБА_5, відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.

Так, згідно з наявною в матеріалах справи копією вказаних пояснень, водій автомобіля НОМЕР_1 проїхав на червоний сигнал світлофора по вулиці 60 років Жовтня 28/42, 15.04.2016 року о 21:25 год. здійснив рух на червоний сигнал світлофора.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач в суді першої інстанції заперечував факт надання цих пояснень безпосередньо свідком, та правомірність отримання вказаних пояснень працівниками поліції. Так, в судовому засіданні суду першої інстанції позивач стверджував, що спочатку зупинений водій (таксист), як згодом з'ясувалося, ОСОБА_5, відмовився від надання пояснень, що стало відомо зі слів Онищенка М.О., однак, після розмови з іншим поліцейським - ОСОБА_3, надав останньому свої дані, та поїхав з місця пригоди.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було надано відеозапису з нагрудних камер поліцейських Онищенка М.О. та ОСОБА_3, або інших доказів, якими би спростовувались такі твердження позивача, що ставить під сумнів надання пояснень вищенаведеного змісту безпосередньо ОСОБА_5

Крім того, колегія суддів зауважує, що в силу п.4 ч.1 ст.7 КАС України адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до ч.ч.1, 8 ст.65 КАС України як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність.

За приписами ч.3, ч.4 ст.141 КАС України перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права та обов'язки, встановлені статтею 65 цього Кодексу, з'ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань, і під розписку попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до присяги.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що ОСОБА_5 не було допитано судом першої інстанції в якості свідка, і він не був попереджений про кримінальну відповідальність за давання неправдивих показань.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що пояснення ОСОБА_5, копію яких надано до матеріалів справи, не можуть вважатися належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_2 порушення пп. «е» п.8.7.3 ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.

При цьому, слід відмітити, що допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 заперечив факт проїзду ОСОБА_2 перехрестя вул. 60 років Жовтня та провулку Героїв Бресту на червоний сигнал світлофора. Так, свідок ОСОБА_6 зазначив, що знаходився в автомобілі разом з позивачем, поліцейська машина стояла попереду, позивач рухався в напрямку перехрестя, коли горів червоний сигнал, перестроївся у праву смугу, через 100 метрів загорівся жовтий, потім зелений, позивач, не зупиняючись, проїхав по правій смузі на зелений. При цьому, ОСОБА_6 намагався надати інспектору свої пояснення з приводу події, однак, патрульний на нього не реагував, письмові пояснення у нього не відбирались.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 зазначив, що 15.04.2016 року був за кермом службового автомобіля поліції, здійснював патрулювання разом з Оніщенком М.О. Вказав, що помітив автомобіль з номером НОМЕР_1, який рухався на червоний сигнал світлофора, у зв'язку з чим ввімкнув проблискові маячки та зупинив вказаний автомобіль. Разом з тим, свідком не повідомлено обставин, які б спростовували доводи позивача по справі. ОСОБА_3 в судовому засіданні не зазначав про наявність допитаного свідка ОСОБА_5, який надавав пояснення на місці пригоди.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що порушення позивачем пп. «е» п.8.7.3 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 122 КАС України, не підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач заперечив вчинення правопорушення, тоді як відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень у спірних відносинах не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 665267 від 15.04.2016 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Поліцейського роти № 1 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Онищенка Микити Олеговича залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.12.2016р. по справі № 524/2921/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 28.02.2017 р.