Ухвала суду № 65070124, 23.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5732/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

23 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Бєлової Л.В.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Київській області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної поліції в Київській області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, в якому просив:

1) визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МНС України в Київській області від 06 листопада 2015 року №591 о/с в частині звільнення його з посади заступника командира 1-ї роти батальйону патрульної служби відділу зони Чорнобильської АЕС;

2) поновити його на посаді заступника командира 1-ї роти батальйону патрульної служби відділу зони Чорнобильської АЕС;

3) стягнути на його користь з відповідачів заробітну плату за час вимушеного прогулу без урахування сум обов'язкових до сплати податків та внесків з 07 листопада 2015 року по день прийняття судом рішення (постанови);

4) звернути постанову суду в частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць - до негайного виконання.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням ГУ Національної поліції в Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області від 01 серпня 1999 року №95о/с на посаду міліціонера водія батальйону міліції з охорони зони радіоактивного забруднення.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 06 листопада 2015 року №591 о/с «По особовому складу», згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивача було звільнено з посади заступника командира 1-ї роти батальйону патрульної служби відділу зони Чорнобильської АЕС.

Вважаючи своє звільнення незаконним, а оскаржуваний наказ таким, що винесений з порушенням процедури, встановленої законодавством, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні оскаржуваного наказу відповідачем не було дотримано визначеної чинним законодавством процедури, а тому вважає його таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції,

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Порядок призначення на посади поліцейських працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, визначений у п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції та ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, у тому числі Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, та створено новий орган - Головне управління Національної поліції в Київській області.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1388 «Про організаційно-штатні питання» вирішено вважати такими, що втратили чинність, штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств згідно з відповідним переліком змін у штатах, у тому числі скорочені всі посади у Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.

Пунктами 8, 9, 10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №580-VIII визначено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до підпункту "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення про проходження служби), визначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Таким чином, Закон №580-VIII прямо передбачив право вказаних вище осіб, попереджених про можливе майбутнє вивільнення, бути прийнятими на службу до поліції на запропоновані посади шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції; звільненню підлягають виключно ті працівники міліції, які після пропонування нових посад відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції на запропоновані посади.

Враховуючи, що Закон №580-VIII був опублікований 06 серпня 2015 року в газеті «Голос України», 3-х місячний термін з дня опублікування закінчився 06 листопада 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 листопада 2015 року позивач, виявивши бажання проходити службу в органах Національної поліції, написав рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку із переходом на роботу в органи поліції.

Однак, 09 листопада 2015 року, під час несення служби на Контрольно-пропускному пункті «Паришів» командиром батальйону Відділу зони Чорнобильської АЕС полковником міліції Михайленком О.В. знято позивача з чергування та повідомлено про звільнення із займаної посади наказу від 06 листопада 2015 року №591 о/с.

Факт несення служби позивачем з 07 листопада 2015 пору по 09 листопада 2015 року на Контрольно-пропускному пункті «Паришів» підтверджується копією книги нарядів Відділу Чорнобильської АЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідачами не надано доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_3 відмовився від проходження служби в поліції та/або не міг бути прийнятий на службу до поліції, зокрема, через невідповідність.

Так само відповідачами не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_3 пропонувались будь-які посади в новостворених органах поліції, тобто відповідачами як суб'єктами владних повноважень не доведено відсутність можливості подальшого використання позивача на службі, та, відповідно, наявності підстав для звільнення на підставі підпункту "г" пункту 64 Положення про проходження служби.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо незаконності звільнення позивача та обґрунтованість позовних вимог в частині скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 06 листопада 2015 року №591 о/с «По особовому складу» щодо звільнення ОСОБА_3

Стосовно решти позовних вимог суд апеляційної інстанції керується положеннями пункту 24 Положення про проходження служби, відповідно до яких, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та встановлені в ході судового розгляду обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має бути поновлений на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Отже, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 жовтня 2016 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 28 лютого 2017 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Бєлова Л.В.

Мамчур Я.С