Ухвала суду № 65070092, 28.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 лютого 2017 року м. Київ К/800/5780/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «КЕРАМІК»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2016 р.

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 р.

у справі № 805/3673/16-а

за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до публічного акціонерного товариства «КЕРАМІК»

про стягнення заборгованості з земельного податку з юридичних осіб, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «КЕРАМІК» звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2016 р. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 р. у справі № 805/3673/16-а.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Частина 1 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 та п. 5 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційний скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство «КЕРАМІК» зазначає, що не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2016 р. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 р. у справі № 805/3673/16-а та прийняти нове рішення по справі.

Однак, з касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що за результатами апеляційного розгляду справи № 805/3673/16-а Донецьким апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову від 18.01.2017 р., якою скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2016 р. про відмову у задоволенні адміністративного позову, в той час як скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції якого не існує у справі. При цьому, порушуючи питання про скасування рішення суду першої інстанції, скаржник просить скасувати рішення яке ухвалено на його користь.

Таким чином, скаржнику потрібно надати уточнення до касаційної скарги, а саме зазначити судові рішення які оскаржуються та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Як встановлено суддею-доповідачем, в порушення вказаних вимог, скаржником не додано до касаційної скарги документу про сплату судового збору у встановленому розмірі та копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

З 01.09.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 р. №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент подання позовної заяви, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2016 р. місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1 378,00 грн.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент подання позовної заяви, за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

До касаційної скарги додано квитанцію від 06.02.2017 р. №0.0.701037651.1, з якого вбачається, що судовий збір сплачено у розмірі 1 600,00 грн., в той час, як у даній справі предметом розгляду спору є вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 190 268,57 грн., тобто вимоги майнового характеру.

Таким чином, у порушення вимог ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору у встановленому розмірі, оскільки за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 3 424,83 грн. (190 268,57*0,015*120%), тобто на усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 824,83 грн. (3 424,83 грн. - 1 600,00 грн.), а також надати копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частиною 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 р. виготовлена у повному обсязі 18.01.2017 р., тоді як касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції 23.02.2017 р., тобто із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник, порушуючи питання про поновлення зазначеного процесуального строку, вказує на те, що оскаржувану постанову отримано у електронному вигляді (без зазначення фактичної дати отримання) та у зв'язку з тим, що господарська діяльність не ведеться, підприємство не мало змоги підготувати документи для звернення до суду, однак, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин скаржник до касаційної скарги не додає, як і не надано жодних доказів і обґрунтувань неможливості отримання представником, який приймав участь у судовому засіданні по розгляду даної справи, копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та оскарження судового рішення в межах встановленого строку, заявник до касаційної скарги не додає, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції не може дійти беззаперечного висновку щодо дотримання відповідачем строку, визначеного ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, названа причина не вказує на поважність пропуску підприємством строку касаційного оскарження, оскільки оскаржувана постанова прийнята у відкритому судовому засіданні, за участю представника скаржника, з огляду на що скаржнику було відомо про дату, час і місце розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, а також результати такого розгляду, та як наслідок необхідність оскарження даного рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази та обґрунтування неможливості отримання та оскарження рішення суду апеляційної інстанції в межах встановленого строку, з огляду на які скаржником дотримано строк на касаційне оскарження, визначений ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 цього Кодексу, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного та відповідно до приписів ч. 4 ст. 214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись ст. 108, ст.ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «КЕРАМІК» залишити без руху.

2. Встановити публічному акціонерному товариству «КЕРАМІК» строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.О. Бухтіярова