П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/242/16
Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
23 лютого 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.
за участю: секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.
позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Ліщишина Олексія Анатолійовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до атестаційної комісії №6 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, апеляційної атестаційної комісії західного регіону про визнання протиправними, скасування рішень та наказу №21 о/с від 19.02.2016 року,
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до атестаційної комісії №6 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі атестаційна комісія № 6), Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі ГУ НП в Хмельницькій області), апеляційної атестаційної комісії західного регіону (далі апеляційна атестаційна комісія) про визнання протиправними, скасування рішень та наказу №21 о/с від 19.02.2016 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ГУ НП в Хмельницькій області, оскаржив його в апеляційному порядку.
В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) підтримав апеляційну скаргу і просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представники відповідачів атестаційної комісії № 6 та апеляційної атестаційної комісії в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується слідуюче:
З серпня 1998 року по 06.11.2015 року ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах.
Наказом т.в.о. начальника УМВС України в Хмельницькій області від №4 о/с "По особовому складу" 07.11.2015 року позивач прийнятий на службу в Національну поліцію України на посаду заступника начальника Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області з присвоєнням спеціального звання підполковника поліції.
12.01.2016 року т.в.о. начальника ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 прийнято наказ про "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області", починаючи з 12.01.2016 року.
08.02.2016 року атестаційна комісія №6 ГУНП в Хмельницької області прийняла рішення (протокол ОП № 16.00003039 ) про невідповідність ОСОБА_2 займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Не погоджуючись з висновком зазначеної атестаційної комісії №6, позивач оскаржив його до апеляційної атестаційної комісії Західного регіону, однак, за результатом розгляду скарги її відхилено.
Відповідно до наказу т.в.о. начальника ГУНП в Хмельницькій області генерала поліції третього рангу ОСОБА_5 "По особовому складу" №21 о/с від 19.02.2016 року, підполковника поліції ОСОБА_2 (М-122570), заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділу Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області, з 22.02.2016 року звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність). Підстава: рішення апеляційної атестаційної комісії від 17.02.2016 року.
Пзивач, не погоджуючись з такими рішенням відповідачів, оскаржив їх в судовому порядку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, про те, що дії посадових осіб Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо призначення та проведення атестування позивача відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області 12.01.2016 року № 9, вчинені з порушенням вимог Закону № 580-VIII та Інструкції № 1465 та прийняте в результаті цих дій рішення атестаційної комісії рішення апеляційної атестаційної комісії західного регіону не можуть мати жодних правових наслідків для позивача. А відтак, наказ ГУНП в Хмельницькій області про звільнення позивача з посади, прийнятий на підставі неправомірних рішень також не відповідає вимогам Закону № 580-VIII та Інструкції № 1465, тому підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, однак вважає, що оскаржувану постанову необхідно скасувати, з огляду на наступне:
Павові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" № 580 від 02.07.2015р. №580-VIІI (далі Закон №580-VIІI), який набув чинності 07.11.2015 року.
Так, відповідно до статті 1 Закону №580-VIІI, Національна поліція України (далі - поліція)-це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIІI встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Згідно з пунктом 9 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України №580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначених цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Наведені правові норми вказують, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Частиною 1 статті 48 Закону № 580-VIІI визначено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Відповідно до статті 47 цього Закону призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.
Статтею 58 Закону № 580-VIІI визначено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.
Як встановлено судом першої інстанції з наказу т.в.о. начальника ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 за № 4 о/с від 07.11.2015 року ОСОБА_2 з 07.11.2015 року був прийнятий на службу в поліцію на постійній основі, за його заявою.
Отже, позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VІІІ шляхом видання наказу про призначення за його згодою, з чого слідує, що питання про його відповідність вимогам до поліцейських було вирішено у момент видання наказу про прийняття на службу.
Зі змісту оскаржуваного наказу про звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції вбачається, що підставою для його прийняття слугував висновок апеляційної атестаційної комісії 17.02.2017 року.
Мету та підстави для проведення атестування поліцейських визначено статтею 57 Закону № 580-VІІІ.
Відповідно до частини 1 статті 57 Закону № 580-VІІІ, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
З аналізу положень частини другої статті 57 вищезазначеного Закону слідує, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду. Крім того, атестування поліцейського проводиться в разі вирішення питання щодо звільнення поліцейського через службову невідповідність.
Таким чином, наведені у частині 2 статті 57 Закону № 580-VІІІ, підстави для проведення атестування є вичерпними.
Так, метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
При цьому, кожна з зазначених трьох підстав для проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як-то неналежне виконання службових обов'язків, в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.
Отже, атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону № 580-VІІІ.
Як встановлено судом, підставою проведення атестування ОСОБА_2 не було призначення його на вищу посаду чи переміщення на нижчу посаду. Також судом не встановлені обставин, які б свідчили про невідповідність позивача займаній посаді, зокрема, в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо. Таке атестування позивача було проведено на підставі частини 1 статті 57 Закону № 580, відповідно до якої тестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Однак, на думку колегії суддів, мета атестування, закріплена у частині першій згаданої статті, не може бути самостійною підставою для проведення атестування, а має перебувати у взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині 2 статті 57 Закону №580.
Порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за № 1445/27890 (далі Інструкція).
Відповідно до п.3 розділу І Інструкції атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
В силу вимог пунктів 4 та 5 Розділу 1 Інструкції рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймає Голова Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Відповідно до Інструкції атестування поліцейських проводиться у два етапи: тестування та співбесіда.
Порядок організації, підготовки, проведення тестування зазначений у розділі ІV цієї Інструкції.
Згідно з пунктом 1 розділу ІV тестування проводиться з метою об'єктивного і неупередженого з'ясування спроможності поліцейських за своїми професійними та особистісними якостями виконувати службові обов'язки на посадах в апараті Національної поліції України чи органах поліції.
Пунктом 3 цього розділу Інструкції передбачено складання безпосередніми керівниками атестаційних листів на поліцейських. В атестаційному листі зазначаються наступні відомості про поліцейського, який атестується: результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; володіння іноземними мовами; культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; результати проходження підвищення кваліфікації (п. 7 розділу ІV).
Відповідно до пункту 9 розділу ІV Інструкції прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: займаній посаді відповідає; займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
Пунктом 10 розділу IV Інструкції встановлено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Відповідно до пунктів 11, 12 розділу ІV Інструкції атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
Відповідно до пункту 15 розділу IV, атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:
1) займаній посаді відповідає;
2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;
3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;
4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Слід зазначити, що Інструкція не містить конкретного порядку проведення співбесіди, у той же час, виходячи з її змісту та мети атестування можна стверджувати, що під час співбесіди атестаційна комісія повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції, для чого поліцейському, який проходить атестування, можуть ставитись питання.
При цьому, пунктом 16 розділу IV Інструкції № 1465 визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Аналіз вищезазначених правових норм дає суду підстави вважати, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи невідповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані відносно нього та з врахуванням всіх критеріїв, зазначених в пункті 16 розділу IV Інструкції, а відтак результати співбесіди та тестування на поліграфі не можуть бути достатніми умовами для вирішення питання щодо відповідності чи невідповідності займаній посаді.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2016 року позивач проходив атестування, проведене атестаційною комісією №6 ГУНП у Хмельницькій області.
Відповідно до атестаційного листа підполковника поліції ОСОБА_2 за результатами атестування останнійна тестуванні на загальні навички отримав 39 балів із 60 можливих та по професійному тестуванні - 39 балів з 60 можливих.
З наявного в матеріалах справи протоколу ОП № 15.00003039.0015695 від 08.02.2016 року слідує, що за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення прийнято рішення про те, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (за результатами головування: за -4, проти- 0).
Як слідує з даного протоколу, членами атестаційної комісії позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.
Разом з цим, суд зазначає, що мотиви, якими комісія керувалась під час прийняття такого рішення вказаний протокол не містить.
Також, як видно зі змісту протоколу, в ході проведення співбесіди комісією були досліджені атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на особу, яка проходить атестування, а саме: декларацію про доходи; послужний список (форми №1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5статті 5 Закону України "Про очищення влади" та інформацію з відкритих джерел.
Так, атестаційний лист позивача, досліджений судом апеляційної інстанції не містить негативної інформації стосовно позивача, оскільки безпосередній керівник характеризує його виключно позитивно.
Згідно довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», вартість майна, указаного позивачем в Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про доходи, які отримані із законних джерел.
Таким чином, у матеріалах атестування відсутні дані, наявність яких виключає можливість проходження позивачем служби в поліції, а отже, апеляційний суд вважає, що атестаційна комісія в порушення вимог статті 57 Закону № 580 та пункту 16 розділу IV Інструкції не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо.
Відповідно до пункту 5 розділу VІ Інструкції поліцейський, щодо якого центральною атестаційною комісією чи атестаційною комісією органу поліції прийнято висновок, визначений підпунктом 3 або 4 пункту 15 розділу IV цієї Інструкції, за умови набрання ним загалом за професійний тест та тест на загальні здібності та навички 60 балів і більше має право протягом 5 робочих днів з дня ознайомлення або оприлюднення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції результатів атестування подати скаргу на висновок відповідної атестаційної комісії.
Скарга подається безпосередньо до апеляційної атестаційної комісії відповідно до компетенції, яка визначена пунктом 1 цього розділу, чи шляхом надсилання на адресу відповідної апеляційної атестаційної комісії рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою).
Одночасно з подачею скарги поліцейський зобов'язаний повідомити про її подання керівника відповідного органу поліції.
Створення апеляційних атестаційних комісій, їх повноваження, порядок організації та проведення розгляду скарг визначені у розділі VI Інструкції.
З метою повного всебічного та об'єктивного розгляду скарги апеляційна атестаційна комісія може прийняти рішення щодо виклику поліцейського, який подав скаргу, на співбесіду (п. 10 розділу VI Інструкції).
Відповідно до пункту 12 розділу VI Інструкції апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок.
Як видно з матеріалів справи, позивача у зв'язку з розглядом поданої ним скарги, 17.02.2016 року було викликано на співбесіду до апеляційної атестаційної комісії.
За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення, апеляційною атестаційною комісію було прийняте рішення більшістю голосів (за - 4, проти - 0) про відхилення скарги ОСОБА_2
Так, у протоколі засідання апеляційною атестаційною комісією вказано наступні мотиви прийнятого рішення: атестуємий невмотивований, емоційний, нещирий. Уникав відповідей на поставлені запитання щодо службової діяльності. Не готовий до змін, також до них не прагне. Негативні результати тестування на поліграфі.
Однак, вищезазначений протокол, як і протокол атестаційної комісії не містить обґрунтування невідповідності даних, викладених у розділах І та П атестаційного листа позивача, дійсним обставинам.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що Інструкцією № 1465 визначена послідовність дій атестаційних комісій, перелік документів, які мають складатись та досліджуватись, коло критеріїв, за якими особа, яка проходить атестування, визнається такою, що відповідає або не відповідає займаній посаді. При цьому, ні Законом України «Про Національну поліцію», ні Інструкцією № 1465 не наділено членів атестаційних комісій правом вирішувати питання можливості перебування особи на службі в поліції виключно на підставі власного, суб'єктивного її сприйняття, оскільки такий підхід до оцінювання може призвести до прийняття необ'єктивних, необґрунтованих і, як наслідок, неправомірних рішень.
Варто також зазначити, що будь-який орган державної влади зобов'язаний Конституцією України діяти виключно у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України). Неухильне виконання зазначеної норми Основного закону держави є гарантією дотримання принципу верховенства права та положень, закріплених в Європейській конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Таким чином, на думку колегії суддів, при проведенні атестування позивача не були дотриманні вимоги Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції № 1465 у зв'язку з чим рішення атестаційної комісії № 3 про те, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає та рішення апеляційної атестаційної комісії про відхилення скарги позивач на висновок атестаційної комісії №6 не могли бути законними підставами для прийняття наказу т.в.о. начальника Головного Управління Національної Поліції в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 19.02.2016 року №21 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Що стосується доводів апелянта про те, що на момент прийняття наказу ГУНП у Хмельницькій області №9 від 12.01.2016 року "Про організацію проведення атестування особового складу ГУНП в Хмельницькій області" у ОСОБА_2 було діюче дисциплінарне стягнення - попередження про неповну посадову відповідність, оголошене наказом УМВС України в Хмельницькій області №1628 від 01.10.2015 року в зв'язку з відсутністю дієвого контролю за службовою діяльністю підлеглих щодо дотримання дисципліни та законності, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про те, що вказана обставина не може буи підставою для проведення атестування позивача, оскільки в вищезазначеному наказі відсутнє посилання на відповідний пункт частини 2 статті 57 Закону №580-VIІI зазначенням підстави проведення атестації.
Крім того, під час розгляду справи, судом першої інстанції встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.04.2016 року по справі №822/574/16, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 року визнано протиправним та скасовано наказ начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області генерала-майора міліції ОСОБА_5 №1628 від 01.10.2015 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 у вигляді дисциплінарного стягнення "попередження про неповну посадову відповідність з позбавленням премії за відповідний місяць" та зобов'язано Хмельницький міський відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити позивачу премію за жовтень 2015 року.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність скасування спірних рішень відповідачів.
За нормами Закону України "Про Національну поліцію" та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
Отже, позовна вимога ОСОБА_2 про поновлення його на посаді заступника начальника Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області також підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Так, відповідно до довідки № 1517 від 27.12.2016 року наданої ГУНП в Хмельницькій області, суду першої інстанції, розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу позивача з 22.02.2016 року по 28.12.2016 року становить 74638 грн. 93 коп.
Разом з тим, відповідно до п.32 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 №9 при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 за період з 20.05.2016 року по 30.11.2016 року отримав допомогу по безробіттю в розмірі 28093 грн. 45 коп. та дійшов висновку про те, що з ГУНП в Хмельницькій області необхідно стягнути на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 22.02.2016 року по 28.12.2016 року в розмірі 46545,48 грн. (74638,98 грн.-28093,45 грн.).
При цьому, судом першої інстанції не було враховано, що позивач знаходився на обліку в Хмельницькому міському центрі зайнятості і після 30.11.2016 року по 27.12.2016 року та отримав за цей період допомогу по безробіттю в сумі 3233,66 грн. (довідка Хмельницького міського центру зайнятості №79 від 17.01.2017 року).
Таким чином, залишок недотриманих позивачем коштів за час вимушеного прогулу за період з 22.02.2016 року по 28.12.2016 року, за виключенням отриманої ним допомоги по безробіттю складатиме 43311,87 грн. (74638,98 грн.-28093,45 грн.-3233,66 грн.).
За наведених обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ГУНП в Хмельницькій області на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 46545,48 грн.
Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Оскільки висновки суду першої інстанції частково не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині заявлених позовних вимог, постановлене судове рішення на підставі пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії №6 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, оформлене протоколом від 08.02.2016 року №15.00003039.0015695 про невідповідність ОСОБА_2 займаній посаді, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Визнати протиправним та скасувати рішення апеляційної атестаційної комісії західного регіону від 17.02.2016 року про відхилення скарги ОСОБА_2 на рішення атестаційної комісії №6 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, оформлене протоколом від 08.02.2016 року №15.00003039.0015695."
Визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області генерала поліції третього рангу ОСОБА_5 "По особовому складу" №21 о/с від 19.02.2016 року в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_2 (М-122570), заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділу Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, зі служби в поліції відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність).
Поновити ОСОБА_2 на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділу Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_2 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 22.02.2016 року по 28.12.2016 року включно в сумі 43311,87 (сорок три тисячі триста одинадцять) грн. 87 коп. із відрахуванням загальнообов'язкових платежів.
В решті позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 02 березня 2017 року.
Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Ватаманюк Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.
Судове рішення № 65069691, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 822/242/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: