Ухвала суду № 65069651, 23.02.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/20280/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Луценко Л.В.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

23 лютого 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 28 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2016 року позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці про визнання протиправним рішення управління щодо переведення заробітної плати ОСОБА_2 з російських рублів в гривню за період з 02.1990 року по 03.1992 року, отриманої в ОАО "Варьеганнефтегаз" (Росія), згідно з Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у сфері пенсійного забезпечення від 12.03.1992 року; зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію з часу надання довідки № 26-16-689 від 13.04.2004 року, виданої ОАО "Варьеганнефтегаз" з урахуванням офіційно встановленого НБУ курсу валют російський рубль/карбованець станом на час отримання заробітної плати та подальшим переведенням з карбованця в гривню.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 листопада 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 28 листопада 2016 року та прийняти нову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового засідання від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, з 02.05.2006 року позивачу призначено пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

05.04.2016 року позивач звернувся до УПФУ України у м. Вінниці із заявою про перерахунок заробітної плати з лютого 1990 року по березень 1994 року відповідно до офіційно встановленого курсу НБУ карбованця до російського рубля станом на час виплати заробітної плати в ОАО "Варьегганнефтегаз".

Листом № 97/л-2 від 08.06.2016 року відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії.

Не погодившись із вказаним, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому підстав для перерахунку пенсії немає.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 5 КАСУ адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, 13 березня 1992 року була підписана Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.

Згідно зі ст. 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що з 02.1990 року по 03.1994 року ОСОБА_2 працював в ОАО "Варьеганнефтегаз", на підставі чого йому видана довідка від 13.04.2004 року.

02 травня 2006 року ОСОБА_2 призначена пенсія (а.с.34). Вказане позивачем не заперечується.

В судовому засіданні представник позивача вказує на те, що період роботи в ОАО "Варьеганнефтегаз" необхідно розділити на два періоди: до прийняття Угоди 02.1990 року по 03.1992 року, та після - 03.1992 року по 03.1994 року, та перераховувати заробітну плату з російських рублів у карбованці з подальшим перерахуванням у гривні.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як зазначено вище, пенсія позивачу призначена 02.05.2006 року з розрахунку офіційного курсу російського рубля до гривні станом на момент призначення пенсії.

Відповідно до ст. 12 Угоди вона набуває чинності з моменту її підписання, тобто з 13.03.1992 року. Саме тому, посилання апелянта на те, що положення цієї Угоди не підлягають застосуванню за період з 02.1990 року по 13.03.1992 року, є помилковим, оскільки на момент призначення пенсії ця угода була чинною і підлягала застосуванню до спірних правовідносин, які охоплюють весь період роботи позивача в ОАО "Варьеганнефтегаз".

Крім того, в силу вимог Указу Президента України №762/96 від 28.08.1996 року "Про грошову реформу в Україні", починаючи з 24 годин 16 вересня 1996 року функціонування українського карбованця в готівковому обігу припиняється. З цього моменту єдиним законним засобом платежу на території України є гривня.

Таким чином, враховуючи, що єдиним засобом платежу на території України на момент призначення позивачу пенсії була гривня, а також з огляду на вказані вище норми, розмір заробітної плати повинен визначатись виходячи з офіційно встановленого курсу російського рубля до гривні на момент призначення пенсії без розподілу спірного періоду на дві частини.

Отже, переведення відповідачем заробітної плати з російського рубля на гривню станом на час призначення пенсії, виходячи з офіційно встановлено курсу на 02.05.2006 року, є правомірним.

З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 28 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 лютого 2017 року.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Боровицький О. А. Сушко О.О.