УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2017 р.Справа № 820/4906/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.
Суддів: Курило Л.В. , Бартош Н.С.
за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.
за участю сторін: представника позивача - Бут Ю.В.; представника відповідача - Кравченка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2016р. по справі № 820/4906/16
за позовом Приватного підприємства "АЗЧ Постач"
до Чернігівської митниці ДФС
про скасування рішень та карток відмови,
ВСТАНОВИЛА:
Приватне підприємство "АЗЧ Постач" звернулося до суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС в якому просило: скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000187/2 від 20 липня 2016 року Чернігівської митниці ДФС; скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2016/000191/2 від 21 липня 2016 року Чернігівської митниці ДФС; Скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000200/2 від 28 липня 2016 року Чернігівської митниці ДФС;. скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00190 Чернігівської митниці ДФС; скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00195 Чернігівської митниці ДФС; скасувати Картку відмови в прийнята митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/001207 Чернігівської митниці ДФС.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2016 року позов задоволено у повному обсязі.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2016 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позов у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, КАС України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що приватне підприємство "Національні традиції", яке відповідно до умов Договору № 20/10-14/03 від 20.10.2014 р. про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов'язання надати приватному підприємству "АЗЧ Постач" послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, звернулося до Чернігівської митниці ДФС з митними деклараціями № 102110001/2016/201608 від 20 липня 2016 року, № 102110001/2016/201626 від 21 липня 2016 року; № 102110001/2016/201709 від 28 липня 2016 року для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту № AZ/ВТ12-15 від 02.12.2015 р., укладеного між приватним підприємством "АЗЧ Постач" та CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD відповідно до умов якого CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD взяло на себе зобов'язання поставити позивачу приватному підприємству "АЗЧ Постач" товари в асортименті, а приватне підприємство "АЗЧ Постач" зобов'язалося оплатити товар згідно з умовами даного Контракту.
Партія товару, яку було поставлено на виконання умов Контракту № AZ/ВТ12-15 від 02.12.2015 р. та за митним оформленням (випуском) якої ПП "Національні традиції" звернулось до Чернігівської митниці ДФС, поставлялася на умовах, визначених інвойсами № ВТСN2016264 від 23 травня 2016 року, № ВТСN2016273 від 27 травня 2016 року; № ВТСN2016333 від 27 червня 2016 року відповідно до яких товар поставляється за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010". Тобто CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD взяло на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.
Згідно ст. 2 Контракту № AZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.
Виходячи з інформації, зазначеної в Інвойсі № 1 на відповідні партії товару та пакувальних листах до них, партії товару, які підлягали поставці складаються з товару в асортименті, загальною вартістю 14 509,00 доларів США.
Судовим розглядом встановлено, що товар, визначений інвойсами, передано перевізнику, що підтверджується коносаментами, зі змісту яких вбачається, що товар, який поставляється на виконання умов Контракту № AZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року прибуде у місце призначення контейнером, як вказано в інвойсі № 1 та пакувальному листі до нього.
З матеріалів справи вбачається, що кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною № 0000002016264 від 23 травня 2016 року, яка визначає, що на виконання Контракту № AZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року контейнером MSKU8405130 буде здійснено поставку товару у асортименті, загальною вартістю 14509,00 доларів США.
Виходячи з інформації, зазначеної в Інвойсі 2 на відповідні партії товару та пакувальному листі до зазначеного Інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з товару у асортименті, загальною вартістю 24 547,88 доларів США.
Товар, визначений Інвойсом 2, було передано перевізнику, що підтверджується коносаментом, зі змісту якого вбачається, що товар, який поставляється на виконання умов Контракту № AZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року прибуде у місце призначення контейнером, як вказано в інвойсі № 2 та пакувальному листі до нього.
Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною № 0000002016273 від 27 травня 2016 року, яка визначає, що на виконання Контракту контейнером ЕСМU 8059532 буде здійснено поставку товару в асортименті, загальною вартістю 24 547,88 доларів США.
Виходячи з інформації, зазначеної в Інвойсі 3 на відповідні партії товару та пакувальному листі до зазначеного Інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з товару у асортименті, загальною вартістю 27 529580 доларів США.
Товар, визначений Інвойсом 3, передано перевізнику, що підтверджується коносаментом, зі змісту якого вбачається, що товар, який поставляється на виконання умов Контракту № AZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року прибуде у місце призначення контейнером, як вказано в інвойсі № 3 та пакувальному листі до нього.
Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною №0000002016333 від 30 травня 2016 року, яка визначає, що на виконання Контракту контейнерами СLHU17449, ТСLU8902416 буде здійснено поставку товару в асортименті, загальною вартістю 27 529,80 доларів США.
До порту призначення товари, якій поставлено за Контрактом, прибули у липні 2016 року.
Судовим розглядом встановлено, що товар у порту призначення (м. Одеса) отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛІДАРТ" (Договір № 1504200-К від 15 квітня 2016 року) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК "РАС ЛОГІСТИК" (Договір №4/01-16 від 04 січня 2016 року), які відповідно до умов Договорів, надають транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, та передано товари перевізникам для доправлення їх до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 263 Митного кодексу України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.
Не погодившись з вищезазначеним рішеннями та картками відмов, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення та картки відмови прийняті з порушенням діючого законодавства, а відповідачем не надано доказів їх правомірності, законності та обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Частиною 10 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Згідно смісту інвойсу, відповідно до якого відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010".
Поставка товару на умовах CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010" передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листами Постачальника № ВТСN2016264/7 від 07 червня2016 року; № ВТСN2016273/13 від 13 червня 2016 року; № ВТСN2016333/1 від 01 липня 2016 року, якими чітко визначається, що вартість перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсах 1,2,3. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчить і калькуляції № ВТСN2016264/7 від 07 червня 2016 року; № ВТСN2016273/13 від 13 червня 2016 року; № ВТСN2016333/1 від 01 липня 2016 року, надані Постачальником.
Судовим розглядом встановлено, що оскільки умови поставки за базисом CFR (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010" не передбачають обов'язку страхування товару, постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням Постачальника № ВТСN2016264/8 від 08 червня 2016 року; № ВТСN2016273/14 від 14 червня 2016 року; № ВТСN2016333/4 від 04 липня 2016 року, якими ПП "АЗЧ Постач" було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсами, 1,2,3, відповідно до якого відбувалася поставка товару, страхування вантажу не здійснювалося. Приватне підприємство "АЗЧ Постач" також не здійснювало страхування товару, що підтверджується, листами № 562/08.06 від 08 червня 2016 року, № 601/16.06 від 16 червня 2016 року, № 697/05.07 від 05 липня 2016 року поданими ПП "АЗЧ Постач" при митному оформленні товарів.
Враховуючи вказані обставини для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов Контракту та Інвойсу такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження та коригування.
Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених Митним кодексом України, відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;) на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Судовим розглядом встановлено, що ПП "АЗЧ Постач" митну вартість товару було визначено за основним методом, тобто за ціною контракту.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов Контракту № AZ-ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року декларантом було подано копії наступних документів: Контракт №AZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року; Інвойс № ВТСN2016264 від 23 травня 2016 року; Пакувальний листи до інвойсу № ВТСN2016264 від 23 травня 2016 року; Інвойс № ВТСN2016273 від 27 травня2016 року; Пакувальний лист до інвойсу № ВТСN2016273 від 27 травня2016 року; Інвойс № ВТСN2016333 від27 червня 206 року; Пакувальний лист до інвойсу № ВТСN2016333 від27 червня 206 року; Видаткова накладна № 0000002016264 від 23 травня 2016 року; Видаткова накладна № 0000002016273 від 27 травня2016 року; Видаткова накладна № 0000002016333 від 30 травня 2016 року; Відвантажувальна специфікація № ВТСN2016264/564-1 від 26 травня 2016 року; Відвантажувальна специфікація № ВТСN2016273/573-1 від 31 травня 2016 року; Відвантажувальна специфікація № ВТСN2016333/633-1 від 27 червня 2016 року.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України, Приватним підприємством "АЗЧ Постач" до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення було подано копії додаткових документів, на підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема: міжнародні товарно-транспортні накладні; коносаменти; калькуляції; звіти про оцінку майна; листи Постачальника; листи Позивача; прайс-листи та інші документи.
На підставі викладеного вище, колегіяя суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на виконання вимог Митного кодексу України, який встановлює вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження митної вартості товару, позивачем було в повному обсязі надано такі документи до митного органу.
Згідно ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За наслідками розгляду документів, поданих для митного оформлення товарів, поставлених на виконання умов Контракту №AZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 р., Чернігівською митницею ДФС були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000187/2 від 20 липня 2016 року; №102000010/2016/000191/2 від 21 липня 2016 року, №102000010/2016/000200/2 від 28 липня 2016 року, збільшивши суму митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів загалом на 123406,19 грн., 198320,36 грн. та 281441,62 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, то ним приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.
Аналіз положень Митного кодексу України вказує, що чинне законодавство України встановлює перелік обставин, які є підставами для прийняття рішення про коригування митної вартості. До них відноситься заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів у тому числі невірне визначення митної вартості товарів.
Проте, судовим розглядом встановлено, що приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000187/2 від 20 липня 2016 року; №102000010/2016/000191/2 від 21 липня 2016 року, №102000010/2016/000200/2 від 28 липня 2016 року, Чернігівська митниця ДФС зазначила, що підставою для проведення коригування митної вартості товарів, поставлених на виконання умов Контракту №AZ/ВТ12-15 від 02.12.2015 р., є відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в зв'язку з чим на підставі інформації, наявної у митного органу визначення митної вартості товару було здійснено на підставі резервного методу.
Колегія суддів зазначає, що виходячи з роз'яснень наданих Міністерством доходів і зборів України у листі від 07 травня 2014 року № 10441/7/99-99-10-03-01-17 відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Окрім того, як уже зазначалося вище, Митний кодекс України містить вичерпний перелік підстав за наявності яких митні органи можуть провести коригування митної вартості товарів, і серед них не містися така підстава для проведення коригування митної вартості товарів як відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначачено, що у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.
Судовим розглядом встановлено встановлено, що жодної письмової вимоги від митного органу щодо надання додаткових документів на адресу декларанта не надходило, що свідчить про те, що документів, поданих на підтвердження митної вартості товару, поставленого на виконання умов Контракту № AZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року, було достатньо для визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення.
Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів поставлених відповідно до умов Контракту (Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000187/2 від 20 липня 2016 року, №102000010/2016/000191/2 від 21 липня 203 6 року, №102000010/2016/000200/2 від 28 липня 2016 року) за резервним методом, обмежився загальною фразою про те, що декларантом заявлені не повні відомості про митну вартість товару; що підтверджують числові значення: складових митної вартості товарів, не вказав, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначив чому саме з документів, які було подано декларантом неможливо встановити дані складових.
Згідно з ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема, на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною, вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
При цьому, керуючись ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний випускати у вільний обіг товари, що декларуються.
Згідно ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Судовим розглядом встановлено, що Приватне підприємство "АЗЧ Постач", скористався вищезазначиним правом та відповідно до митних, декларацій № 102110001/2016/20.1611 від 20 липня 2016 року, № 102110001/2016/201637" від 21 липня 2016 року, № 102110001/2016/201714 від 28 липня 2016 року, в яких вказано, що позивач забезпечує сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, вивільнило товар, поставлений за умовами Контракту, у вільний обіг.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно із з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2016 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2016р. по справі № 820/4906/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Бартош Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 28.02.2017 р.
Судове рішення № 65069520, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/4906/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: