Ухвала суду № 65069325, 01.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 876/10463/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до Франківського відділення Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Позивач - ПАТ "РОДОВІД БАНК" звернувся в суд з позовом до відповідача - Франківського відділення Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, в якій просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 01 вересня 2016 року: №0011181202, яким позивача зобов'язано на підставі ст.126 глави 11 розділу II ПК України за затримку на 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 60,40 грн. сплатити штраф у сумі 06,04 грн. та №0011201202, яким позивача зобов'язано на підставі ст.126 глави 11 розділу II ПК України за затримку на 61 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 60,45 грн. сплатити штраф у сумі 12,09 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення- рішення Франківського відділення Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 01 вересня 2016 року №0011181202. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення- рішення Франківського відділення Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 01 вересня 2016 року №0011201202.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінку тому факту, що з моменту здійснення процедури виведення неплатоспроможності банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. Таким чином, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції з додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання, і є похідними від нього. Таким чином, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення; невиконання таких є правопорушенням. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, тому відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 серпня 2016 року Франківське відділення Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області провело перевірку ПАТ "РОДОВІД БАНК" з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання земельного податку з юридичних осіб, якою встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 ПК України, а саме: порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб визначеного ПК України.

За результатами перевірки складено акт №110/12-02/14349442 від 29 серпня 2016 року.

01 вересня 2016 року Франківське відділення Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкові повідомлення- рішення №0011181202, яким позивача зобов'язано на підставі ст.126 глави 11 розділу II ПК України за затримку на 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 60,40 грн. сплатити штраф у сумі 06,04 грн. протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення- рішення (при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження) та №0011201202, яким позивача зобов'язано на підставі ст.126 глави 11 розділу II ПК України за затримку на 61 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 60,45 грн. сплатити штраф у сумі 12,09 грн. протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення- рішення (при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження).

Крім того, відповідач зазначив, що у разі несплати позивачем у встановлений строк штрафу, визначеного в податковому повідомленні- рішенні, виникає право податкової застави на активи платника податків і така сума штрафу буде визнана податковим боргом. Органом державної податкової служби будуть вжиті заходи з погашення податкового боргу в порядку, встановленому законодавством. У разі несплати у встановлений строк грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати такого грошового зобов'язання, розпочинається нарахування пені.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ "РОДОВІД БАНК" визнано неплатоспроможним та у ньому призначено тимчасову адміністрацію, про цей факт відповідача повідомлено листом від 09 червня 2016 року №12.1-11-6.6/2574, а відповідно до п.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі помилкових висновків Франківського відділення Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про порушення ПАТ "РОДОВІД БАНК" податкового законодавства.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ПАТ "РОДОВІД БАНК" визнано неплатоспроможним відповідно до постанови Правління Національного банку України від 25 лютого 2016 року №107, на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №261 від 25 лютого 2016 року "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "РОДОВІД БАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

У подальшому строк тимчасової адміністрації продовжено на один місяць строком з 26 березня 2016 року по 25 квітня 2016 року на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про продовження строків тимчасової адміністрації в ПАТ "РОДОВІД БАНК" від 25 березня 2016 року №419.

25 квітня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №610, відповідно до якого продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "РОДОВІД БАНК" Куліша В.М. до дати отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку ПАТ "РОДОВІД БАНК".

Відповідно п.1.3 ст.1 ПК України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Порядок здійснення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку, а також наслідки запровадження тимчасової адміністрації передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ч.8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до п.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4)зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Обмеження, встановлене п.1 ч.5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Таким чином, протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

3 моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені ПК України за невиконання чи неналежне виконання банком зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) нараховуються на суми заборгованостей, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Ст.95 ПК України передбачає, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В силу приписів п.129.3.3 ст.129 ПК України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Відповідно до п.129.7 ст.129 ПК України не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Листом від 09 червня 2016 року № 12.1-11-б.б/2574 позивач повідомив ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області про те, що ПАТ «РОДОВІД БАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних та у останньому призначено тимчасову адміністрацію, а тому згідно із ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку (а.с.23).

Разом з тим, відповідачем у період здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «РОДОВІД БАНК» всупереч ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" винесено оскаржувані податкові повідомлення- рішення.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення від 01 вересня 2016 року №0011181202 та №0011201202 прийняті неправомірно та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року у справі № 813/3096/16- без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик