Постанова № 65069172, 01.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 371/1299/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаврищук А.В.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Шелест С.Б.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області на постанову Миронівського районного суду Київської області від 30 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Миронівського районного суду Київської області з позовом до управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області (далі - відповідач) про визнання неправомірним рішення відповідача № 47 від 25.10.2016 року про відмову у проведенні позивачу перерахунку пенсії; зобов'язання відповідача провести позивачу з 01 листопада 2016 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 85 % заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим держаним службовцям згідно постанови КМУ № 292 від 04.04.2016 року «Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» та довідки Державної фінансової інспекції Київської області № 11-20 від 17.10.2016 року.

Миронівський районний суд Київської області своєю постановою від 30 листопада 2016 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Миронівського районного суду Київської області від 30 листопада 2016 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, позивачу з 20.08.2003 року призначена пенсія державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 85 % суми заробітної плати.

У зв'язку із підвищенням заробітної плати державного службовця на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року «Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» 02.11.2016 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в Миронівському районі Київської області з заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії, відповідно до довідки № 11-20/96 від 17.10.2016 року, виданої Державною фінансовою інспекцією у Київській області, згідно якої убачається, що позивач дійсно працювала у Державній фінансовій інспекції у Київській області, заробітна плата за посаду головного державного фінансового інспектора становить 7 683, 42 грн., з яких: посадовий оклад - 3 274 грн., надбавка за ранг (13) - 55 грн., винагорода за вислугу років (50 %) - 1 637 грн., премія (83 %) - 2 717, 42 грн. /а.с.8/.

Рішенням № 47 від 25.10.2016 року відповідач відмовив позивачу у задоволенні заяви з посиланням на Закон України № 889-VIII, який набрав чинності з 01 травня 2016 року, яким перерахунок пенсії державним службовцям не передбачено /а.с.9/.

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ) у редакції, яка була чинною станом на час призначення пенсії позивачу, передбачалося, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Однак, в наступному законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» і викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок внесено зміни, які набрали чинності 01 січня 2015 року, в статтю 37-1 Закону України «Про державну службу», що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців та фактично скасовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.

Крім того постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка діє з 15 грудня 2015 року, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 року, а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» .

Колегія суддів звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року, на яку посилається суд першої інстанції при вирішенні питання про задоволення позовних вимог, регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Таким чином, з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».

На час звернення позивача до управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Оскільки чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2015 року, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії, суд апеляційної інстанції не вбачає.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачу на підставі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ і Постанови № 865 у редакціях, чинних на момент призначення йому пенсії, з огляду на вищенаведене. Тобто, у спірних правовідносинах відповідач здійснював свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до п. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до частини десятої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 197, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області - задовольнити.

Постанову Миронівського районного суду Київської області від 30 листопада 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Шелест С.Б.

Файдюк В.В.