Постанова № 65069155, 01.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 703/4126/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Васильківська Т.В.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Літвіної Н.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій відповідача з приводу відмови здійснити перерахунок пенсії, відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на дату призначення пенсії, в розмірі 90 % місячного заробітку, в звязку з підвищенням заробітної плати працюючим пенсіонерам, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії із зазначених вище підстав, та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку, починаючи із 01 липня 2016 року.

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області своєю постановою від 08 грудня 2016 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08 грудня 2016 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку відповідача із 01 серпня 1996 року та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 90 % від суми заробітної плати.

13 липня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок розміру його пенсії на умовах її призначення згідно постанови КМУ № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про впорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці Смілянської районної державної адміністрації № 2017/03 від 13 липня 2016 року про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, відповідно до закону № 3723-ХII із збереженням відсотку нарахування пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 90 %.

Листом від 20 липня 2016 року відповідач інформував позивача про відмову в задоволенні її вимог з тих підстав, що з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ) у редакції, яка була чинною станом на час призначення пенсії позивачу, передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Однак, в наступному законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» і викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, на час звернення позивачки до відповідача із заявою про перерахунок внесено зміни, які набрали чинності 01 січня 2015 року, в статтю 37-1 Закону України «Про державну службу», що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців та фактично скасовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.

Крім того постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка діє з 15 грудня 2015 року, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 року, а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» .

Колегія суддів звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року, на яку посилається суд першої інстанції при вирішенні питання про задоволення позовних вимог, регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Таким чином, з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».

На час звернення позивачки до управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Оскільки чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2015, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії, суд апеляційної інстанції не вбачає.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивачці не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачці на підставі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ і Постанови № 865 у редакціях, чинних на момент призначення їй пенсії, з огляду на вищенаведене. Тобто, у спірних правовідносинах відповідач здійснював свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому воно підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до частини десятої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 197, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити.

Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08 грудня 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Літвіна Н. М.