Ухвала суду № 65069106, 28.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2/17 Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання: Кравченко Л.А.

За участі представників:

позивача: ОСОБА_2;

відповідача-1: Барасова Н.В.

розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.01.17р. у справі №825/2/17 за позовом ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, Чернігівського районного суду Чернігівської області в особі керівника апарату ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Позивач звернулась з позовом до суду, у якому просила:

визнати неправомірними дії ТУ ДСА України у Чернігівській області по не нарахуванню відпускних на виконання наказу керівника апарату Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26.10.16р. №02-08/161 щодо надання ОСОБА_4 частини додаткової відпустки за стаж державної служби 12 років;

зобов'язати керівника апарату Чернігівського районного суду Чернігівської області надати ОСОБА_4 додаткову відпустку за стаж державної служби 12 років терміном 9 календарних днів;

зобов'язати ТУ ДСА України у Чернігівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_4 відпускних на підставі наказу керівника апарату Чернігівського районного суду Чернігівської області щодо надання додаткової відпустки за стаж державної служби 12 років терміном 9 календарних днів.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.01.17р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не враховано, що в період дії попередження про зміну істотних умов праці у позивача виникло право на додаткову оплачувану відпустку у кількості 9 днів, а тому дії щодо відмови у наданні таких пільг є протиправними.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4 з 02.07.04р. працювала в Чернігівському районному суді Чернігівської області на посадах секретаря судових засідань, консультанта суду з судової статистики, консультанта суду з кадрової роботи та помічника судді, а з 23.07.13р. працює на посаді помічника голови Чернігівського районного суду Чернігівської області, що підтверджується копією трудової книжки від 24.02.98р. серії НОМЕР_1 (а.с. 13-18).

Наказом керівника апарату Чернігівського районного суду №02-06/44 від 10.05.16р. позивача попереджено про зміну істотних умов праці (а.с. 24, 25).

Як зазначає позивач, у період дії попередження про зміну істотних умов праці, станом на 02.07.16р. її стаж державної служби склав 12 років.

На підставі заяви ОСОБА_4 від 25.10.16р., керівником апарату Чернігівського районного суду було видано наказ від 26.10.16р. №02-08/161 про надання ОСОБА_4 частини щорічної додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад 12 років, за 2016 рік, тривалістю 5 (п'ять) календарних днів, з 07.11.16р. по 11.11.16р. включно (а.с. 27).

Листом ТУ ДСА України у Чернігівській області від 03.11.16р. №01-14/1393/16-Вих (а.с. 28) вказаний наказ повернуто без виконання з посиланням на те, що дія Закону України від 10.12.15р. №889-VІІІ «Про державну службу» відповідно до підпункту 18 пункту 3 статті 3 не поширюється на працівників патронатної служби. Посада помічника суду, відповідно до частини 1 статті 92 цього Закону, належить до посад патронатної служби. Отже, працівники, які займали посади помічників суддів з 01.05.16р втратили статус держслужбовців, який вони мали до набрання чинності Законом №889-VІІІ. Тому тривалість щорічної відпустки для них визначається відповідно до загальних норм трудового законодавства.

Наказом керівника апарату Чернігівського районного суду від 04.11.16р. №02-08/164 скасовано наказ від 26.10.16р. №02-08/161 про надання щорічної додаткової відпустки помічнику голови ОСОБА_4 (а.с. 29).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з позицією ДСА України у Чернігівській області.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно частини 2 статті 35 Закону України від 16.12.93р №3723-ХІ «Про державну службу» (у редакції, що діяла на час спірних правовідносин) державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових оплачуваних відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №250 від 27.04.94р. «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, посадовим особам місцевого самоврядування, які мають стаж служби в цих органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10.12.15р. №889-VІІІ «Про державну службу» (надалі - Закон №889-VІІІ).

Частиною третьою статті 3 вказаного Закону передбачено, що дія Закону не поширюється, зокрема, на працівників патронатних служб.

Відповідно до статті 92 Закону №889-VІІІ до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем'єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.

Працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений.

Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби.

Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби.

На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41- 43-1, 49-2 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 32 Кодексу законі про працю України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інше - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Таким чином, зміна істотних умов праці осіб, на яких не поширюється Закон України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу», відбулася з набранням ним чинності, тобто з 01 травня 2016 року.

Отже, помічники суддів втратили статус державного службовця з 01 травня 2016 року.

Разом з тим, на період попередження про зміну істотних умов праці за вказаними працівниками зберігались попередні пільги, гарантії, компенсації, а також зобов'язання, які вони мали у зв'язку з наявністю статусу державного службовця.

Тобто вказані працівники мають право, зокрема, на надбавку за вислугу років, яку вони мали до 01 травня 2016 року, та право на додаткову відпустку державного службовця, однак лише в тій кількості днів, на яку вони мали право до 01 травня 2016 року.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 01 травня 2016 року позивач набула право на отримання 7 днів додаткової відпустки. Враховуючи, що з 01 травня 2016 року позивач не мала статусу державного службовця, а посада помічника суддів віднесена до патронатної служби, дія Закону України від 10.12.15р. №889-VІІІ «Про державну службу» відповідно до підпункту 18 пункту 3 статті 3 не поширюється на працівників патронатної служби.

Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм права до спірних правовідносин викладений у листі Національного агентства України з питань державної служби, яке відповідно до статті 13 Закону №889-VІІІ є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, забезпечує функціональне управління державною службою в державних органах. До повноважень Національного агентства України з питань державної служби, зокрема, належить надання роз'яснень з питань застосування цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби.

Покликання апелянта на лист Міністерства соціальної політики України не заслуговують на увагу з огляду на те, що надання роз'яснень у сфері державної служби поза межами його компетенції цього міністерства.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги позивача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.01.17р. у справі №825/2/17 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.01.17р. у справі №825/2/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 02.03.17р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Кузьмишина О.М.