Постанова № 65069078, 01.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17339/16 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.12.2016 року по справі за їх позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомленд" про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И Л А :

ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ТОВ «Інкомленд» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи АГЗП за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, 133.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.12.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачем проведено планову перевірку відповідача щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки АГЗП відповідача за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, 133, за результатами якої 21 жовтня 2016 року складено акт перевірки № 251.

Перевіркою встановлено наступні порушення відповідачем вимог законодавства:

- об'єкт не забезпечений адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку, встановленим на фасаді будівлі або іншому видному місці і освітлюваним у темний час доби ( п. 2.22, глава 2, розділу ІІІ "Правил пожежної безпеки в Україні" (далі - ППБУ);

- АГЗП не обладнана блискавкозахистом від прямих попадань блискавки і вторинних проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (п. 1.21, глава 1, розділ IV ППБУ);

- приміщення АГЗП не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації (п. 1.2, глава 1, розділ V ППБУ);

- АГЗП не обладнана системою зовнішнього протипожежного водопроводу згідно ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі" (пп. 1, п. 2.1, глава 2, розділ V ППБУ);

- на видному місці не вивішено покажчик місця розташування найближчого ПВ, ПГ (об'ємний зі світильником або плоский з застосуванням світло відбивних покриттів) (п. 10, глава 2.1, розділ V ППБУ);

- в будівлі операторської електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші апарати не встановлені не на горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (п. 1.17, глава 1, розділ ІV ППБУ);

- АГЗП не забезпечена дорожнім знаками, що забороняє в'їзд транспортних засобів з небезпечними вантажами (п. 16, глава 1, розділ VІІ НАПБ В.01.058-2008/112);

- АГЗП не обладнана автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виявлення (п. 3.1.1 ПТБ, ст. 53 Кодексу цивільного захисту України).

Примірник акту отримано відповідачем 21 жовтня 2016 року, про що міститься відповідний підпис у вказаному акті.

Зазначені вище порушення судом першої інстанції не визнано достатніми підставами для застосування заходів реагування. При цьому, суд першої інстанції не надав правової оцінки виявленим порушенням у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також не встановив чи створюють ці порушення загрозу життю та здоров'ю людей.

Колегія суддів не може пристати на позицію суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Пунктом 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до п. 12 ч.1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, п. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачені підстави для звернення центрального органу виконавчої влади до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, серед яких нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно зі ст.ст. 64, 66, ч. 2 ст. 68, ст. 70 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, важливою умовою для повного зупинення роботи АГЗП є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме даного заходу реагування та його співрозмірність виявленим порушенням.

Проаналізувавши зміст виявлених порушень, судова колегія приходить до однозначного та єдиного висновку, що вони дійсно створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Апеляційна інстанція знаходить, що застосовуючи заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи АГЗП, позивач здійснив правомірне втручання в діяльність господарюючого суб'єкта. Адже, ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області в даному випадку діяли з метою недопущення загрози життю та/або здоров'ю людей, тобто дотрималися справедливого балансу між загальними інтересами суспільства, захистом навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Також, ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено перелік підстав для здійснення позапланових перевірок, а саме:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення4

неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом.

Аналіз змісту вказаної правової норми свідчить, що позивач не має права на проведення позапланової перевірки за власною ініціативою, однак така перевірка могла б мати місце у випадку подачі відповідної заяви відповідачем. Саме результат вказаної перевірки міг бути підтвердженням усунення виявлених порушень, якщо це мало місце.

Посилання позивача на усунення більшості виявлених порушень лише додатково підтверджує їх існування на час перевірки, а тому, зважаючи на серйозність та важливість даного спору, апеляційна інстанція не може взяти їх до уваги в якості достатніх доказів. При цьому, колегія суддів вважає, що відповідач просто зобов'язаний був ініціювати перевірку усунутих порушень щоб нівелювати як сумніви такого усунення, так і факт їх існування. Саме така перевірка була б належним доказом усунення порушень.

Отже, апеляційна інстанція приходить до висновку, що навіть якщо відповідачем здійснювалися якісь дії, направлені на виправлення зауважень та приведення стану пожежної й техногенної безпеки у відповідність до спеціальних норм, що, можливо, зменшило ризик на підприємстві, однак це не означає, що вже не існує загрози життю та/або здоров'ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві.

За таких обставин, апеляційна інстанція не може взяти на себе відповідальність, повіривши фактично «на слово» відповідача, поставити під ризик за життя та/або здоров'я людей.

Таким чином, є достатні правові підстави для застосування введеного заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи АГЗП, адже важливою умовою застосування такого заходу є наявність обґрунтованих підстав для його застосування адекватність такого застосування виявленим порушенням.

Не може бути прийнятий в якості належного доказу відсутності порушень Технічний звіт від 24.11.2016 року, оскільки у ньому говориться про стан АГЗП станом на 24.11.2016 року, тоді як перевірка проводилася більш ніж за місяць до цього. Отже, факт стовідсоткового усунення всіх порушень, зафіксованих в акті перевірки, не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що фактично не заперечувалося позивачем та було встановлено судом першої інстанції.

Разом з тим, апеляційна інстанція звертає увагу, що відповідач не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, відповідно до ст. 183-2 КАС України.

Отже, відповідач наділений правом захистити свої права, якщо вважає їх порушеними, подавши відповідну заяву, а також надавши належні і допустимі докази своїх доводів. Зазначений вище звіт міг би бути допустимим доказом саме у справі про скасування заходів реагування, а не у спорі щодо їх застосування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та постановленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Згідно з частиною десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

З матеріалів справи слідує, що по справі було відкрито скорочене провадження (а.с. 1-2), а тому зазначення у вступній частині оскаржуваної постанови про розгляд справи у письмову провадження, судова колегія розцінює як описку суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 200, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.12.2016 року - скасувати та постановити нову про задоволення позову.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи АГЗП Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомленд», за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, 133.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 02.03.2017 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Карпушова О.В.