Ухвала суду № 65068907, 01.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року справа №805/3562/16-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 805/3562/16-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 08 вересня 2015 року № 1048-0514-21-08-22,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 03.10.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 08 вересня 2015 року № 1048-0514-21-08-22.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 805/3562/16-а адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області 08 вересня 2015 року № 1048-0514-21-08-22 про застосування фінансових санкцій, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 визначено суму штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.

Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на норми Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів» та зазначає, що 17.07.2015 року Костянтинівською ОДПІ відповідно до наказу про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки в присутності продавця ОСОБА_4 була проведена фактична перевірка торгівельного павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, щодо дотримання вимог законодавства у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, наявністю ліцензій та інших документів контроль за якими покладено на контролюючі органи. Під час проведення контрольної розрахункової операції до початку перевірки було встановлено факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а саме: пляшки пива ємкістю 1 л. на розлив за ціною 22,00 грн. (19,00 грн. пиво та 3,00 грн. тара), після чого продавцю ОСОБА_4 було пред'явлено посадові посвідчення, копія наказу на перевірку та направлення. Перевіркою було встановлено порушення вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів», в частині реалізації алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензій. В подальшому на підставі перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_3 від 08.09.2015 року за № 1048-14-21-08-22.

Апелянт зазначає, що несплата позивачем податкового зобов'язання з фінансових санкцій порушує інтереси держави, встановлений законодавством порядок надходження податків, що створює умови, які сприяють не наповненню державного та місцевого бюджетів коштами, за рахунок яких повинно забезпечуватися виконання загальнодержавних соціальних програм.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_3 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в якості фізичної особи-підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1. Позивач перебуває на обліку платника податків в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС. Відповідно до повідомлення за формою №16-ОПП від 07.07.2015 року №1504660700209 позивач взятий на облік за неосновним місцем обліку у ДПІ у Красногвардійському р-ні м. Дніпропетровська (а.с. 7, 52).

У період з 17 липня 2015 року по 24 липня 2015 року відповідно до п.п.80.2.3 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України та на підставі наказу Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 17 липня 2015 року № 172 та направлень на проведення фактичної перевірки від 17 липня 2015 року № 142 та № 141 проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), а саме магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.25-29).

Під час проведення контрольної розрахункової операції, до початку перевірки контролюючим органом встановлено факт реалізації алкогольних напоїв, а саме пляшки пива ємкістю 1л на розлив за ціною 22,00 грн. (19,00 грн. пиво та 3,00 грн. тара).

Перевірка розпочата 17.07.2015 р. о 15 год.45 хв., закінчення перевірки 24.07.2015 р. о 15 год.00 хв.

За наслідками фактичної перевірки позивача складено акт перевірки № 03/05-14-21-11-3-2781109690 від 24 липня 2015 року.

У висновках до акту перевірки вказано на порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 48/195-ВР, в частині реалізації алкогольних напоїв без придбання відповідної ліцензії (а.с.29).

На підставі акту перевірки податковим органом 08 вересня 2015 року прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 1048-0514-21-08-22, яким до позивача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.(а.с.32).

Дане рішення було направлено позивачу 9 вересня 2015 року, але було повернуто до відповідача з відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить наявна в матеріалах справи копія конверту, квитанції та опису вкладення у рекомендоване відправлення (а.с.33).

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про задоволення позову правомірним, з огляду на наступне.

Скасовуючи спірне рішення про застосування до позивача фінансових санкцій № 1048-0514-21-08-22, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Відповідно до ст. 17 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року № 790.

Пунктом 3 Порядку № 790 визначено, що до суб'єктів господарювання, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Відповідно до п. 6 Порядку № 790 рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством. Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

Згідно із п. 8 Порядку № 790 рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, відповідачем незаконно прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 08 вересня 2015 року № 1048-0514-21-08-22, яким до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 17000,00 грн. з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, податковим органом було зазначено, що перевірка проводилась в присутності ОСОБА_4 - продавця магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», якому були вручені 17.07.2015 року направлення на проведення перевірки. В акті перевірки також зазначено, що позивач відмовився підписувати акт перевірки, ознайомлюватися з актом перевірки та одержувати акт перевірки, на підставі чого відповідачем 24 липня 2015 року був складений акт № 910/05-14-21-11-3-2781109690 про відмову від отримання та підписання акта перевірки (а.с. 30).

Як було встановлено судом першої інстанції, що ні 17 липня 2015 року, ні 24 липня 2015 року магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований за адресою АДРЕСА_1 не працював, в зв'язку з тим, що прийнято рішення про зупинення діяльності в цій місцевості, про що було повідомлено і податкову. Присутній в той час за цією адресою громадянин ОСОБА_4 виконував тимчасово обов'язки охоронця та вантажника, провести розрахунок та продати товар він не мав змоги та жодних повноважень. Сам позивач особисто не міг бути присутнім при проведені перевірки в зв'язку зі знаходженням у м. Дніпропетровську.

Крім того, всі документи, які підтверджують діяльність в магазині за адресою АДРЕСА_1 зберігалися в головному офісі, який знаходиться в м. Донецьку.

Також судом було встановлено, що при придбані товару розрахункова операція не проводилась, товар та грошові кошти за придбаний товар повернуто не було.

Письмові докази, які б підтверджували факти реалізації суб'єктом господарювання підакцизних товарів в момент проведення фактичної перевірки відсутні.

В матеріалах справи наявні: договір оренди від 16 березня 2015 року № 23/01, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 як орендодавцем та позивачем як орендарем, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування магазин продовольчих товарів за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 42,8 м.кв.; акт прийому-передачі від 16 березня 2015 року до договору оренди від 16 березня 2015 року, розписку від 16 березня 2015 року, договір суборенди нежитлових приміщень від 1 червня 2015 року № 3/06/15, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЙКО» як орендарем та позивачем як суборендарем, відповідно до умов якого орендар передає в суборенду суборендарю, а суборендар приймає в суборенду нежиле приміщення площею 85,3 м.кв., розташоване за адресою АДРЕСА_3, акт приймання-передачі нежитлового приміщення в суборенду від 15 червня 2015 року за договором суборенди від 1 червня 2015 року № 3/06/15 (а.с. 54-57, 58, 59, 60-67).

7 липня 2015 року позивач був взятий на облік за неосновним місцем в Державній податкові службі у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська у зв'язку з наявністю магазинів, які знаходяться за адресою АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 (а.с. 52).

22 липня 2015 року позивачу Костянтинівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області було видане реєстраційне посвідчення № 3000140253 на реєстратор розрахункових операцій для використання в господарській одиниці - магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», за адресою АДРЕСА_3, та № 300140254 на реєстратор розрахункових операцій для використання в господарській одиниці - магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», за адресою АДРЕСА_2. Дата реєстрації РРО 16 липня 2015 року(а.с. 50, 51).

Відповідно до ліцензії, виданої Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 25 серпня 2015 року серії НОМЕР_4, позивачу надано право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тільки пивом) терміном дії з 25 серпня 2015 року по 25 серпня 2016 року, дата реєстрації 17 серпня 2015 року, реєстраційний номер НОМЕР_3. Місце здійснення діяльності АДРЕСА_2 магазин. (а.с. 47).

Відповідно до відміток про внесення щоквартальної плати за ліцензію сплата за ліцензію зроблено за період з 25 серпня 2015 року до 25 листопада 2015 року, з 25 листопада 2015 року до 25 лютого 2016 року, з 25 лютого 2016 року до 25 травня 2016 року, з 25 травня 2016 року до 25 серпня 2016 року. Відповідно до додатку до ліцензії НОМЕР_5, право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тільки пивом) було продовжено з 30 серпня 2016 року до 30 серпня 2017 року (а.с. 47 зворотній бік, а.с. 48).

Крім того, 24 липня 2015 року о 13 год. 41 хв. позивачем була отримана видаткова накладна № 12823 на придбання товару на суму 2940 грн. саме у м. Дніпропетровську (а.с. 53).

Наведені обставини свідчать про те, що позивач з 22 липня 2015 року здійснював свою діяльність у м. Дніпропетровську, що спростовує твердження податкового органу щодо відмови позивача від підпису та отримання другого екземпляру акту, оскільки на час проведення перевірки він не знаходився у м. Костянтинівці.

Також в матеріалах справи наявна копія діючої ліцензії, виданої на ім'я позивача, яка дії до 30 серпня 2017 року (а.с. 47-48).

Таким чином, твердження податкового органу щодо здійснення реалізації алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії спростовується наявним в матеріалах справи доказами.

Надані відповідачем копії журналу реєстрації матеріалів перевірок контролю за розрахунковими операціями, спеціального журналу реєстрації актів не можуть бути розцінені судом як доказ в розумінні ст. 79 КАС України (а.с. 107-115).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При розгляді даної справи податковий орган не надав жодного доказу на підтвердження правомірності своїх дій і рішень.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності прийняття спірного рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 805/3562/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко