Ухвала суду № 65068874, 01.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року справа №805/3309/16-а

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.

секретар - Челахова О.О.

за участю: представника позивача - Міщанін А.В., довіреність № 1 від 14.02.2017 року

відповідач - не з'явився

представника відповідача - ОСОБА_3, договір б/н від 01.03.2017 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 805/3309/16-а за позовом Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення податкового боргу з єдиного податку, з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, штрафних санкцій у сумі 56 752,61 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2016 року Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - позивач, податковий орган, податкова інспекція, контролюючий орган) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - відповідач, платник податків) про стягнення податкового боргу з єдиного податку, з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, штрафних санкцій у сумі 56 752,61 грн. (а.с.4-5).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року адміністративний позов задоволений частково, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом по сплаті єдиного податку у розмірі 390,00грн. на користь місцевого бюджету. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с.200-203).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що оскільки судові справи про визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень, за якими утворилась заборгованість є втраченими, то сума податкового боргу за цими податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженою та підлягає стягненню (а.с.211-212).

В судове засідання відповідач не прибув, надав клопотання про розгляд справи за її відсутності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, проти чого заперечував представник відповідача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено й не оспорюється апелянтом наступне.

Позивач, Покровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Державну фіскальну службу України та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України.

Покровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є правонаступником Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області та Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця за адресою: м. Мирноград (Димитров), Донецька область, 85320, перебуває на податковому обліку в Покровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, зареєстрована в якості платника єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом серії Б № 279829 (а.с.12-13, 75-87).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року замінено відповідача у справі Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на її правонаступника - Покровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Податковий борг позивача з єдиного податку, з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, штрафних санкцій у сумі 56 752,61 грн. утворився наступним чином.

30 вересня 2013 року податковим органом проведено документальну позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 17 вересня 2013 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 14 грудня 2009 року по 17 вересня 2013 року, за наслідками якої складено акт від 30 вересня 2013 року № 345/17-3/НОМЕР_1 (а.с.18-49).

З урахуванням висновків акту фактичної перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2013 року № 0000221703 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 7206,88 грн., з яких 5765,5грн. за основним платежем та 1441,38грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, №0000112201 форми «С», яким платнику податків за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13700грн., № 0000201703 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності у розмірі 6975,00грн., з яких 4650,00грн. сума за основним платежем, 2325,00грн. за штрафними(фінансовими) санкціями; від 14 січня 2014 року № 0000041703 форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 26820грн., з яких 17880 грн. за основним платежем, 8940грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

На підставі самостійно поданої податкової декларації з єдиного податку від 10 лютого 2014 року № 90990306449 платнику податків визначено податкове зобов'язання з єдиного податку у розмірі 410,00грн. (а.с.14-15, 53-58).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності стягнення податковим органом з платника податків податкового боргу з єдиного податку, з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, штрафних санкцій у сумі 56 752,61 грн., що регулюється Конституцією України, нормами Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів-центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску його територіальні органи.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця та за вимогами статей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків та зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків відповідно - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

З аналізу наведених норм вбачається, що сума узгодженого грошового зобов'язання набуває якості податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим Кодексом строк, з наступного дня після граничного строку її сплати.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2013 року №0000221703, № 0000112201, № 0000201703 та від 14 січня 2014 року № 0000041703 оскаржені відповідачем в судовому порядку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується наявними матеріалами справи, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року відкрито провадження по справі № 805/13499/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 травня 2013 року №000171710, від 02 серпня 2013 року №0000201710, від 15 травня 2013 року №0000191710, від 15 травня 2013 року №0000052220.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року по справі №805/13499/13-а призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (а.с.96-97).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року відкрито провадження по адміністративній справі №805/2831/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15 жовтня 2013 року № 0000221703, №0000112201, №0000201703, від 14 січня 2014 року №0000041703 (а.с.92).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року зупинено провадження у справі №805/2831/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15 жовтня 2013 року №0000221703, №0000112201, №0000201703, від 14 січня 2014 року №0000041703 до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №805/13499/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 травня 2013 року №000171710, від 02 серпня 2013 року №0000201710, від 15 травня 2013 року №0000191710, від 15 травня 2013 року №0000052220 (а.с.93-94).

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого оскарження.

Отже, процедура узгодження грошового (податкового) зобов'язання співпадає з днем закінчення процедури адміністративного оскарження, однак, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, якщо податкове зобов'язання не є узгодженим відповідно до положень Податкового кодексу України, воно не має наслідків для платника податків щодо відповідальності за його несплату. Більше того, у випадку, коли таке зобов'язання є неузгодженим, воно не створює наслідків для визначення інших зобов'язань, а рішення, яким воно визначається, не має юридичної сили для посилання на нього при перевірках даного платника податків чи його контрагентів.

Встановлення факту неузгодження суми грошового зобов'язання є підставою для визнання протиправною та скасування податкової вимоги, порядок та підстави надсилання якої передбачене статтею 59 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене та наявні матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що зазначені спірні податкові повідомлення-рішення, на підставі яких контролюючим органом визначено суму податкового боргу платнику податків, не є узгодженими відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на лист Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року №7-10/81/16, яким останнього повідомлено про втрату адміністративної справи №805/2831/14 у зв'язку із захопленням адміністративних будівель суду та на повідомлення експертної установи, якій доручено проведення експертизи по справі №805/13499/13-а, що доступу до вказаної справи не має у зв'язку із захопленням незаконними озброєними формуваннями Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, як на доказ узгодженості спірних податкових зобов'язань, з огляду на наступне.

За приписами частини третьої статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку із проведенням антитерористичної операції» справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду. У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Справа яку втрачено, з будь-яких підстав, через неможливість її отримання в порядку передбаченим законом, розглядається на підставі документів і матеріалів, наданими учасниками процесу.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що після отримання позивачем листа Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року №7-10/81/16, податковий орган мав можливість перед зверненням до суду із даним позовом, звернутися із відповідним клопотанням про поновлення провадження по справі №805/2831/14 та надати відповідні матеріали для відновлення відповідної справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасність звернення до суду із адміністративним позовом про стягненням податкового боргу, визначеного на підставі податкових повідомлень - рішень від 15 жовтня 2013 року №0000221703, №0000112201, №0000201703, від 14 січня 2014 року №0000041703, оскільки ці зобов'язання на час звернення до суду є не узгоджені та відповідно не підлягають стягненню.

Стосовно податкового боргу з єдиного податку у розмірі 390,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 10 лютого 2014 року платником податків до податкового органу самостійно подано податкову декларацію з єдиного податку №90990306449, якою визначено податкове зобов'язання з єдиного податку у розмірі 410,00грн. (а.с.14-15) та з урахуванням наявною переплати у розмірі 20 грн. податкове зобов'язання, що самостійно визначено відповідачем, становить 390,00грн. (а.с.70,118-126).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи, що сума податкового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 390,00грн. самостійно визначена відповідачем, є узгодженою, проте не сплачена своєчасно відповідачем, то вона набула статусу податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За вимогами пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податковим органом 03 грудня 2013 року на адресу відповідача направлено податкову вимогу №22-15, яка була отримана платником податків 09 грудня 2013 року, що підтверджується наявними матеріалами справи. Дана вимога відповідачем не оскаржена, в судовому порядку не скасована (а.с.68).

Однак зазначені дії податкового органу не призвели до погашення податкового боргу і станом на дату звернення до суду податковий борг залишається відповідачем не сплаченим.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

За приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи, що відповідачем не вжито заходів щодо погашення в добровільному порядку узгодженого податкового зобов'язання, колегія суддів дійшла висновку про правомірність звернення податкового органу до суду із позовом про примусового стягнення податкового боргу з платника податків.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 805/3309/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 805/3309/16-а за позовом Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення податкового боргу з єдиного податку, з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, штрафних санкцій у сумі 56 752,61 грн. - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 березня 2017 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 02 березня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дати складання її в повному обсязі.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова