Постанова № 65068574, 01.03.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 березня 2017 року № 826/19136/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Літвінової А.В., суддів Балась Т.П., Мазур А.С., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомприватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» доДержавної фіскальної служби України провизнання протиправним та скасування рішення від 27.10.2014 №000306,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 27.10.2014 №000306.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2015 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. У мотивувальній частині вказаної ухвали Вищим адміністративним судом України зазначено, що судами першої та апеляційної інстанцій не було з'ясовано та надано належної правової оцінки посиланням податкового органу в спірному рішенні щодо порушенням позивачем вимог, передбачених статтею 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яка визначає правові засади організації виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та застосування до позивача відповідальності відповідно до абзацу 16 частини другої статті 17 цього ж Закону. Відтак, вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи судам попередніх інстанції необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу, який міститься в матеріалах справи, з'ясувати властивості розчинника РФД-2 та його складових, призначити відповідну експертизу, за необхідності витребувати додаткові докази, та в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

З огляду на викладене, розгляд справи здійснено з врахуванням частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

У той же час, позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення, яким до позивача застосовано фінансові санкції, прийнято Державною фіскальною службою України необґрунтовано, оскільки розчинник для флексографічного друку, який виступив об'єктом перевірки, не є спиртом у зв'язку з тим, що в його складі є домішки, які унеможливлюють його вживання та використання в подальшому, як сировину для виготовлення алкогольної продукції. Тобто вказаний розчинник марки РФД-2 являє собою продукт, виготовлений з залишків виробництва спирту, але сам по собі не є спиртом і тому не підпадає під норми зберігання, реалізації та використання спирту.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного рішення, прийнятого у межах та на підставі наявних у відповідача повноважень, з огляду на виявлені під час перевірки приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» порушення законодавства в частині зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» (за адресою: Дніпропетровська область, смт. Губиниха, вулиця Берегово, 34Є,) з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом встановлено факт зберігання розчинника для флексографічного друку (РФД-2) у кількості 25 536,00 кг, вартість якого становить 408 576,00 грн., у місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

На підставі викладеного головним управлінням Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області складно акт від 01.08.2014 №0056/04/36/2100/24744461, а Державною фіскальною службою України прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 27.10.2014 №000306, яким, згідно з частиною другою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР, до приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу 408 576,00 грн.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання, а Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

У силу частини першої статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (частина перша статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

Так, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень (частина друга статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, згідно з оскаржуваним рішенням, слугували висновки перевіряючи про те, що приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт» зберігає розчинник для флексографічного друку (РФД-2) у кількості 25 536,00 кг, вартість якого становить 408 576,00 грн., у місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

У той же час, позивач вказує, що розчинник для флексографічного друку (РФД-2) не є спиртом і тому не підпадає під особливий порядок зберігання спирту.

З огляду на викладене, а також на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.09.2015 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2015 призначено судово-товарознавчу експертизу у даній адміністративній справі. На вирішення експерта поставити наступні питання: чи є розчинник РФД-2 спиртом етиловим, не денатурованим, денатурованим, технічним? чи є розчинник РФД-2 спиртом етиловим та чи можна його використовувати в харчових цілях? чи є основною складовою розчинника РФД-2 спирт етиловий, яка об'ємна частка спирту? чи містить у своєму складі розчинник РФД-2 етилацетат, бітрекс, циклогексан, які унеможливлюють його використання в харчових цілях окрім основного призначення? до якого коду УКТЗЕД за своїми характеристиками може бути віднесений розчинник РФД-2 виготовлений Лужанським МПД державним підприємством «Укрспирт»? Вказаною ухвалою суду також витребовано від Лужанського МПД державного підприємства «Укрспирт» арбітражні зразки та зобов'язано їх направити на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України у строк до 20.01.2016.

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, у свою чергу, листом від 11.11.2016 №5689/16-34 повідомило суд про неможливість надання висновку судово-товарознавчої експертизи у справі №826/19136/14, з огляду на те, що станом на 10.11.2016 клопотання експерта не виконано, а саме: необхідні для дослідження рідини розчинника РФД-2 не надані.

Крім того, державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (Лужанське місце провадження діяльності) листом від 25.07.2016 №168 повідомило суд про те, що останнє не має можливості виконати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2015 у справі №826/19136/14 в частині надання арбітражних зразків розчинника РФД-2 для експертного дослідження, оскільки після зупинення роботи Лужанського МПД увесь обсяг вказаного розчинника було відвантажено покупцям станом на 21.04.2015, на підтвердження чого вказаним підприємством надано акт інвентаризації від 21.04.2015 №3D, складений за участі представника Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції.

У той же час, суд звертає увагу, що наданий позивачем висновок експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07.08.2015 №10656/15-34/10657/15-53 суд не приймає до уваги, оскільки, як вбачається зі змісту останнього, у розпорядженні експерта був відвідний зразок розчинника для флексографічного друку, проте, докази того, що вказаний зразок такої рідини та розчинник для флексографічного друку (РФД-2), який був об'єктом перевірки у межах спірних правовідносин, є ідентичними матеріали справи не містять, а іншого позивачем не доведено.

Згідно з частиною другою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (частина перша статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина перша статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного, враховуючи не надання Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз експертного висновку на постановлені в ухвалі суду від 10.12.2015 питання, у зв'язку з ненаданням зразків рідини розчинника РФД-2 для проведення експертизи, що не заперечувалось позивачем, суд при розгляді даної справи досліджує у сукупність інші наявні у матеріалах справи докази та вказує про таке.

Порядок ведення Єдиного реєстру затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 №251 (надалі - Порядок №251), згідно з пунктом 1.1. Порядку №251 передбачено перелік відомостей, які вносяться до Єдиного реєстру, серед яких, зокрема, є відомості, що стосуються місця зберігання - місцезнаходження (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), площі місця зберігання (місткість місця зберігання спирту), вид продукції, що зберігається.

Приписами частин тридцять третьою-тридцять п'ятою статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі (частина тридцять сьома статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

Згідно з абзацом другим розділу 1 ДСТУ 7402:2013 Національний стандарт України «Фракція головна етилового спирту» (надалі - ДСТУ 7402:2013 «Фракція головна етилового спирту»), фракція головна - етиловий спирт, збагачений супутніми домішками у процесі репарації бражного дистиляту або спирту етилового - сирцю і є сумішшю спирту етилового, води та супутніх домішок, які сконцентровані у цьому технологічному процесі (альдегіди, естери, спирт метиловий, вищі спирти (сивушне масло), кислоти та інші органічні сполуки).

Фракція головна є побічним продуктом виробництва спирту етилового ректифікованого та спирту етилового технічного.

Даний стандарт набув чинності 01.07.2014, тобто до початку перевірки позивача та, відповідно, до прийняття контролюючим органом рішення про застосування фінансових санкцій від 27.10.2014 №000306.

Відповідно до пункту 12 частини другої статті 544 Митного кодексу України, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності виконують виключно органи доходів і зборів здійснюючи державну митну справу.

Частиною сьомою статті 69 Митного кодексу України визначено, що рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - Порядок 428), відповідно до пункту 4 якого, повноваженнями щодо віднесення певного товару (продукції) до певного коду УКТ ЗЕД наділені органи Державної митної служби України.

Департаментом контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Державної фіскальної служби України листами від 26.06.2014 №946/99-99-21-01-18 та від 06.08.2014 №1226/99-99-21-01-18, з метою визначення ставки акцизного податку для РФД - 2 було надано запити до Департаменту митної справи Державної фіскальної служби України щодо класифікації вказаної речовини за УКТЗЕД.

Відповідно до відповідей Департаменту митної справи Державної фіскальної служби України, наданих листами від 27.06.2014 №99-24/1.02-03/3107 та від 28.08.2014 №99-24/1-02- 02/4018, РФД - 2 класифікується у товарній позиції 2207 (2207 10 00 90), як «спирт етиловий етиловий, не денатурований з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь - якої концентрації».

Відповідно до позиції №2 - «Компонентний склад зразків» таблиці № 2 результатів досліджень від 01.08.2014 №94/3-10.2/4266, зокрема розчинника для флексографічного друку, проведених Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міністерства доходів і зборів встановлено, що спирт етиловий, як компонент розчинника для флексографічного друку РФД - 2 складає 80 % (аркуш справи 86, том І).

Слід зазначити, що згідно із зазначеними результатами досліджень від 01.08.2014 №94/3-10.2/4266, розчинник для флексографічного друку являє собою спиртовий дистилят, з концентрацією спирту більше 80% та з вмістом речовин, які додаються в якості денатуруючих добавок.

Згідно з підпунктом 14.1.237 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, до спирту етилового віднесено всі види спирту етилового, біоетанол, які зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД. Спирт етиловий та інші спиртові дистиляти віднесено до переліку підакцизної продукції та встановлено ставку акцизного податку, згідно з підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України.

До товарної позиції 2207, згідно з Довідником кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.12.2010 №1561 (чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин), відноситься спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації. До цієї товарної позиції включаються: неденатурований етиловий спирт з концентрацією спирту 80 об. % або більше; етиловий спирт та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації.

Згідно з Українським класифікатором товарів ЗЕД, до товарної позиції 2208 відноситься спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт: 2208 90 - інші: спирт етиловий не денатурований, з фактичною концентрацією спирту менш як 80 об.% у посудинах місткістю : 2208 90 99 - більш як 2 л.

Отже, головна фракція етилового спирту класифікується як спирт етиловий, у товарних позиціях 2207 та 2208 залежно від концентрації спирту та неденатурований чи денатурований - в залежності від наявності денатуруючих добавок та барвника.

Враховуючи викладене, РФД-2 належить до підакцизної продукції та класифікується, згідно з УКТ ЗЕД, у товарній позиції 2207 (2207 10 00 90).

Таким чином, у позивача зберігався РФД-2, який є підакцизним товаром і, відповідно до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, класифікується, згідно з УКТ ЗЕД, у товарній позиції 2207 (2207 10 00 90).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі №826/14876/15.

З огляду на вказане, суд дійшов до висновку про правомірність рішення Державної фіскальної служби України від 27.10.2014 №000306 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 408 576,00 грн., оскільки останнім, у порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», здійснювалося зберігання фракції головної етилового спирту в місцях, що не внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладене, суд вказує про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Літвінова А.В.

Судді Балась Т.П.

Мазур А.С.