Ухвала суду № 65068564, 28.02.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2017 року

справа № 804/7267/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у справі №804/7267/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Поліпласт-К» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ НВФ «Поліпласт-К» звернулося до суду з позовом, в якому просило зобов’язати Митницю надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення Товариству надмірно сплачених митних платежів у сумі 14914,80грн.

В обґрунтуванні заявлених вимог Товариство посилалось на те, що Митниця самостійно визначила митну вартість товарів, які поставлялись за зовнішньоекономічним контрактом на адресу позивача. З огляду на прийняте Митницею рішення, позивач був змушений здійснити митне оформлення за митною вартістю, яка визначена Митницею, що призвело до сплати митних платежів у більшому розмірі. В подальшому, рішення Митниці про коригування митної вартості було скасовано у судовому порядку, у зв’язку з чим позивач звернувся до Митниці з заявою про повернення надміру сплачених платежів, але у цьому йому було відмовлено.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року позов задоволено. Постанова суду фактично мотивована наявністю правових підстав для повернення позивачу надмірно сплачених платежів під час митного оформлення товару, з огляду на встановлення у судовому порядку неправомірності рішення Митниці про коригування митної вартості товару, яке стало підставою для сплати позивачем митних платежів у більшому розмірі.

Не погодившись з постановою суду, Дніпропетровська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для повернення підприємству сплачених ним під час митного оформлення платежів. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що судове рішення (справа №804/307/16), яким визнано неправомірним рішення Митниці про коригування митної вартості, не містить вказівок про повернення заявнику надмірно сплачених коштів, а скасування судом рішення про коригування митної вартості товарів не означає автоматичного визнання митної вартості, заявленої декларантом. Відповідач вказує на те, що після скасування судом рішення про коригування митної вартості, зважаючи на обов’язковість судових рішень, Митниця з урахуванням висновків суду має прийняти відповідне рішення. І лише після визнання митної вартості товарів, заявленої декларантом, або її визначення митницею з урахуванням висновків суду можна буде встановити наявність або відсутність митних платежів, належних до повернення з Держбюджету, та їх точну суму. Тобто, за позицією Митниці висновок про наявність надмірної сплати до бюджету податків та про розмір надмірно сплаченої суми може бути зроблений за результатами та в

залежності від висновків митниці про правильність заявленої декларантом митної вартості за першим методом. Крім цього, заявник апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції, з метою уникнення подвійного відшкодування ПДВ, не з’ясовано питання чи отримано підприємством відшкодування ПДВ (сплаченого при митному оформленні) з Державного бюджету.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 13.11.2015 між ТОВ НВФ «Поліпласт-К» та «ChemaxEmiliaSobol», Польща, був укладений контракт № POLICHEM/15, відповідно до якого ТОВ НВФ «Поліпласт-К» придбало у «ChemaxEmiliaSobol», Польща, продукти - неорганічної хімії тетраборатдинатрію (бура очищена), пентагідраттетраборатудинатрію: бура п'ятиводна у кількості 10 000 кг. та бура п'ятиводнабіг-бег у кількості 12 000 кг., всього 22 000 кг, за ціною 0,505 євро/кг та 0,49 євро/кг відповідно, на умовах поставки РСА Люблін, Польща, загальною вартістю 10 930 євро.

30.11.2015 ТОВ НВФ «Поліпласт-К» для здійснення митного оформлення товару - бура п'ятиводна - звернулось до Дніпропетровської митниці ДФС з митною декларацією №110070000/2015/311754.

Митна вартість імпортованого товару була визначена за ціною контракту від 13.11.2015 №POLICHEM/15 і загалом склала 287 200,73 грн. (11 365,30 євро).

03.12.2015 Дніпропетровською митницею ДФС було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110070000/2015/00158 та рішення про коригування митної вартості товару № 110070000/2015/300093/1, в якому митна вартість товару була скорегована,до 0,6031 євро/кг та визначена загальна вартість товару у сумі 13 268,20 євро.

Внаслідок коригування ТОВ НВФ «Полінласт-К» було донараховано та фактично сплачено мито у розмірі 2330,44 грн., додатковий імпортний збір - 2 330,44 грн. та податок на додану вартість - 10 253,92грн., усього на суму 14 914,80 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 у справі №804/307/16, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016р., визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації від 03.12.2015 № 110070000/2015/00158 та рішення про коригування митної вартості товарів № 110070000/2015/300093/1.

08.06.2016 ТОВ НВФ «Поліпласт-К» звернулось до Митниці з заявою про повернення надміру сплачених митних платежів на поточний рахунок ТОВ НВФ «Поліпласт-К» мита та додаткового імпортного збору у розмірі 4 660,88 грн. та на електронний рахунок - податку на додану вартість у розмірі 10 253,92 грн.

Дніпропетровська митниця ДФС своїм листом від 17.06.2016 №1281/10/04-50-19-01 повідомила, що резолютивна частина судових рішень у справі № 804/307/16 не містить зобов'язання митниці здійснити визнання рівня митної вартості заявленої декларантом. При цьому, скасування рішення про коригування митної вартості від 03.12.2015 № 110070000/2015/300093/1 не є безумовною підставою для повернення коштів, сплачених за митними деклараціями, оформлених відповідно до цього рішення.

Крім того, відповідач зазначив у вказаному листі, що по справі № 804/307/16 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської митниці ДФС.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Порядок повернення надміру сплачених платежів визначається Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. №618 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1-4 Розділу ІІІ Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, платником податків до загального відділу митного органу подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб’єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі – Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Згідно із п.11 Розділу ІІІ Порядку за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Отже, за результатами розгляду заяви митний орган приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів чи про відсутність підстав для повернення коштів.

За наслідками розгляду заяви позивача про повернення надмірно сплачених сум Митницею фактично прийнято рішення про відсутність підстав для повернення коштів.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що визначені Митницею підстави для відмови у поверненні коштів неможливо визнати обґрунтованим з огляду на наступне.

Так, суд першої інстанції правильно вказав на те, що сам факт подання касаційної скарги на рішення судів, якими визнано неправомірним та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів, не можливо визнати правомірною підставою для відмови у задоволенні заяви позивача, оскільки ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016, якою залишена без змін постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду про скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товару, набрала законної сили з моменту проголошення, та відповідно до ч.1 ст.255 КАС України є обов’язковою для виконання.

Посилання відповідача на те, що резолютивна частина судових рішень у справі №804/307/16 не містить зобов'язання митниці здійснити визнання рівня митної вартості заявленої декларантом, суд апеляційної інстанції також вважає безпідставними, оскільки судовими рішеннями, з огляду на зміст та обсяг заявлених позивачем вимог, визнано неправомірним та скасовано рішення митниці про коригування митної вартості товарів. При цьому, підставою для таких рішень стали встановлені обставини справи, які свідчать про те, що позивачем обґрунтовано визначено у поданій до митного органу декларації митну вартість товару за основним методом і правильність визначення митної вартості товарів підтверджена долученими до декларації документами, яким митним органом не надано належної оцінки. Крім цього, щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі про необхідність прийняття Митницею іншого рішення, з урахуванням висновків суду, яким скасовано попереднє рішення Митниці про коригування митної вартості товарів, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно із ч.5 ст.255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

При цьому, МК України не передбачено процедури відновлення митного оформлення після його завершення у випадку скасування судом рішення про коригування митної вартості. У такому разі виникає лише необхідність привести відомості у митній декларації у відповідність до рішень суду згідно зі ст..269 МК України. Порядок внесення змін до митної декларації врегульований у постанові Кабінету Міністрів України від 21.05.2012р. №450, відповідно до якого передбачено, що зміни до митної декларації вносяться шляхом заповнення митним органом аркуша коригування.

Таким чином, повторна перевірка правильності визначення митної вартості після скасування судом рішення про коригування митної вартості не може бути здійснена, так як дана процедура є однією з митних формальностей та здійснюється лише на стадії митного оформлення, яке, у спірному випадку, завершено оформленням декларації «ІМ 40» від 04.12.2015р. та випуску товару у вільний обіг під гарантійні зобов’язання.

Окрім зазначених підстав, для відмови у поверненні коштів, Митниця посилалась і на те, що скасування рішення про коригування митної вартості від 03.12.2015 №110070000/2015/300093/1 не є безумовною підставою для повернення коштів, сплачених за митними деклараціями, оформлених відповідно до цього рішення. З такими доводами Митниці можливо погодитися з огляду на те, що саме судове рішення, яким скасовано рішення про коригування митної вартості товарів, не є підставою для повернення коштів. Такою підставою, у відповідності до Порядку №618, є подана декларантом заява про повернення коштів, в якій зазначені обставини, що зумовили надмірну сплату митних платежів. При цьому, встановлені обставини справи свідчать про те, що таку заяву, з зазначенням обставин, що свідчать про надмірну сплату митних платежів, позивач подав у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що наведені Митницею підстави для відмови у поверненні надмірно сплачених платежів, є необґрунтованими. При цьому, суд вважає, що встановлений факт неправомірності рішення Митниці про коригування митної вартості товарів, яке стало підставою для сплати митних платежів у більшому розмірі, свідчить про надміру сплачені декларантом суми, оскільки такі суми фактично сплачені без жодних правових підстав, що є підставою для їх повернення у відповідності до ст.43 Податкового кодексу України.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Митниці про те, у що у спірних правовідносинах, з метою уникнення подвійного відшкодування ПДВ, підлягає з’ясування питання чи отримано підприємством відшкодування ПДВ (сплаченого при митному оформленні) з Державного бюджету на рахунок платника або шляхом зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодах.

З’ясуванням вказаних обставин встановлено, що позивачем не була віднесена до складу податкового кредиту сума ПДВ у розмірі 10 253,92 грн., яка сплачена у зв’язку з прийняттям Митницею рішення про коригування митної вартості товарів. Вказані обставини підтверджуються податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2015 року, Митною декларацією (форма МД-2) №110070000/2015/311942, яка подана позивачем до митного органу 04.12.2015р. після винесення рішення про коригування митної вартості товарів. У податковій декларації з ПДВ у графі 12.1 «Дозволений податковий кредит» відображена сума 61665грн., що відповідає графі 48 МД-2, в той час, як сума 10 253,92грн., яка зазначена у графі 47 МД-2 до складу податкового кредиту позивачем віднесена не була.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1, ст.198, ст.200, ст.ст.205, 206 КАС України, суд–

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у справі №804/7267/16 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 01.03.2017 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк