Постанова № 65068224, 28.02.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/816/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008501303 від 23.05.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008501303 від 23.05.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.07.2016 року ним отримано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 23.05.2016 року № 0008501303, яким йому визначено суму податкового зобов'язання за земельним податком з фізичних осіб код 18010700 за 2016 рік у сумі 17061,79 грн. Позивач зазначає, що відповідачем при визначені суми податку позивачу не враховано приписи податкового законодавства, а саме: відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до абз. 6 п. 58.1 ст. 58 ПК України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій. Позивач зазначає, що викладені у розрахунку земельного податку показники не відповідають дійсності та спростовуються відомостями з відкритих державних джерел інформації. Так відповідачем необґрунтовано взято за основу показник нормативно-грошової оцінки за 1 кв.м., який відповідачем зазначено у розмірі 3635,66 грн., проте вказаний показник на даний час регулюється виключно рішенням Одеської міської ради від 09.12.1999 року № 438-ІІІ «Про затвердження проекту «Грошова оцінка земель м. Одеси». Позивач вказує, що застосовані під час винесення оскаржуваного повідомлення-рішення відповідачем рішення Одеської міської ради № 41-VI від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси» та рішення Одеської міської ради № 1268-VI від 20.09.2011 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 року № 41-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси» скасовані рішенням суду. Тобто, на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, рішення Одеської міської ради, на підставі яких цим податковим повідомленням-рішенням і розраховано грошове зобов'язання позивача із земельного податку, скасовані рішенням суду.

Від представника відповідача до суду надійшли письмові заперечення на позов, які в цілому обґрунтовані тим, що підставою для оцінки та нарахування земельного податку позивачу була довідка про нормативну грошову оцінку, видана Управлінням Держкомзему у м. Одесі від 04.03.2011 року № 3788 та рішення Одеської міської ради № 41-УІ від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеса».

У судове засідання з'явилися представники сторін, представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.4 ст.122 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд виходив з наступних підстав та мотивів.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів в порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності.

Платником плати за землю відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України є власник земельної ділянки, земельної частки (паю), а також землекористувач.

При цьому, відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Підпунктом 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.5 ст. 286 ПК України визначено що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 цього Кодексу.

Так, судом встановлено, що 23 травня 2016 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області згідно з п.п 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України було прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.05.2016 року №0008501303, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 17 061,79 грн. (а.с.8).

Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 23.05.2016 року №0008501303, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 6 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з розрахунку до податкового повідомлення - рішення від 23.05.2016 року №0008501303, відповідачем взято за основу показник нормативно - грошової оцінки за 1 м. кВ. у розмірі 3635,66 грн. (а.с. 9).

При цьому, як зазначив представник відповідача у письмових запереченнях на позов, підставою для оцінки та нарахування земельного податку позивачу була довідка про нормативну грошову оцінку, видана Управлінням Держкомзему у м. Одесі від 04.03.2011 року № 3788 та рішення Одеської міської ради № 41-УІ від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеса».

Разом з тим, судом встановлено, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 року по справі № 522/11050/14-а визнані протиправними та скасовані рішення Одеської міської ради № 41-УІ від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси» та № 1268-УІ від 20.09.2011 року «Про винесення змін до рішення Одеської міської ради № 41-УІ від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси».

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 року по справі № 522/11050/14-а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 року скасовано, адміністративний позов ТОВ «Блаз» залишено без розгляду.

Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2015 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 року скасовано, справу направлено до Одеського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року по справі 522/11050/14-а у задоволенні апеляційної скарги Одеської міської ради відмовлено, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 року по справі № 522/11050/14-а залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2016 року касаційну скаргу Одеського міського голови на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року по справі 522/11050/14-а повернуто особі, яка її подала.

Таким чином постанова Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 року та по справі 522/11050/14-а набрала законної сили.

Як вбачається із вищезазначених судових рішень, суди обох інстанцій дійшли єдиного висновку щодо протиправності рішень Одеської міської ради № 41-УІ від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси» та № 1268-УІ від 20.09.2011 року «Про винесення змін до рішення Одеської міської ради № 41-УІ від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси».

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Передбачене вищевказаною нормою звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні встановлює обов'язок суду враховувати такі обставини при вирішенні даної справи.

На підставі вищевикладеного та з урахуванням того, що розмір земельного податку у сумі 17061,79 грн. визначений позивачу податковим повідомленням - рішенням від 23.05.2016 року №0008501303 був розрахований відповідачем на підставі рішень Одеської міської ради № 41-УІ від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси» та № 1268-УІ від 20.09.2011 року «Про винесення змін до рішення Одеської міської ради № 41-УІ від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси», які скасовані судовим рішенням, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 23.05.2016 року №0008501303 державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно зі ст. 105 КАС України позивач має право, зокрема, вимагати скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд вважає за необхідне на підставі положень ч. 2, 3 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, у зв'язку із чим вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008501303 від 23.05.2016 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 0008501303 від 23.05.2016 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) сплачений судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Cтефанов