Постанова № 65068129, 27.02.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2198/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю: секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області - Гонжак І.В.,

третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області, ОСОБА_3 про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2016 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі також - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28 вересня 2016 року № ІХ-009/2016 в частині порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28 вересня 2016 року № ІХ-009/2016 прийняте в супереч приписам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI (надалі - Закон № 5076-VI). Вважає, що відповідач не наділений правом здійснювати дисциплінарне провадження стосовно нього, оскільки таке право надане виключно кваліфікаційно-дисциплінарним комісіям адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Зазначає, що позивачем залишено поза увагою ту обставину, що в скарзі містяться посилання на дії та бездіяльність, що мали місце у 2013 році, водночас відповідно до статті 35 Закону № 5076-VI адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надав пояснення відповідно до яких вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Прийняттям рішення про порушення дисциплінарної справи проти адвоката ОСОБА_1 Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури перевищено свої повноваження і порушено вимоги статей 33, 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Наголошував, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України адреса робочого місця позивача значиться місто Полтава, а відтак, здійснювати дисциплінарне провадження щодо позивача є виключною компетенцією дисциплінарних органів адвокатури Полтавської області.

Залучена до участі у справі на підставі ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року третя особа - ОСОБА_3 проти позову заперечувала та просила суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. У письмових запереченнях зазначив, що спірне рішення від 28 вересня 2016 року № ІХ-009/2016 прийняте відповідно до норм чинного законодавства. Вважає, що вимоги Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", при винесені оскаржуваного рішення за результатом розгляду скарги ОСОБА_3 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 21 квітня 2016 року про відмову у порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, додержані в повному обсязі.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, незважаючи на те, що в матеріалах справи міститься клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі відкрито 02 грудня 2016 року.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні повторного клопотання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, суд зважає на те, що інститутом представництва не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками юридичних осіб на основі договору, а отже вирішувати справу по суті з порушенням строків її розгляду є неприпустимим.

За приписами статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Крім того, представником відповідача до чергового клопотання про відкладення четвертого судового засідання не було додано належних та допустимих доказів неможливості забезпечити явку свого представника до Полтавського окружного адміністративного суду для участі в даній справі. Надіслана разом із клопотанням про відкладення розгляду справи роздруківка про іншу справу призначену до розгляду в Одеському окружному адміністративному суді на 27.02.2017 року, в якій стороною по справі є Вища кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури не є доказом неможливості забезпечити явку свого представника до Полтавського окружного адміністративного суду, оскільки вона свідчить лише про дату, час та місце судового засідання. В той же час, доказів направлення саме до Одеського окружного адміністративного суду свого представника, а також доказів відсутності в штаті Вищої кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури інших уповноважених осіб, для забезпечення участі в судовому засіданні Полтавського окружного адміністративного суду - відповідачем до свого чергового клопотання не надано. Крім того, суд звертає увагу на неналежне виконання представником відповідача своїх процесуальних обов'язків в частині завчасного повідомлення щодо підстав, необхідності та обґрунтованості відкладення судового засідання, оскільки останнє направлено засобами електронної пошти вже після початку судового засідання в даній справі.

Слід також зауважити, що Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури під час розгляду даної справи не було забезпечено явку уповноваженого представника в жодне судове засідання, яких було призначено 4 у зв'язку із задоволенням клопотань представника відповідача про відкладення судового засідання, що може свідчити про необґрунтоване визначення пріоритетів участі відповідача в інших судових засіданнях та не направлення представника для участі в засіданні в жодне із чотирьох судових засідань, що, в свою чергу, свідчить про виявлення неповаги до суду та інших учасників судового процесу.

Судом визнано не обґрунтованим клопотання представника відповідача про чергове відкладення розгляду справи та на підставі частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішено за можливе розглянути справу за даної явки на підставі матеріалів, які містяться в справі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника третьої особи та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28 травня 2009 року за № 5 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 28 травня 2009 року № 663 (а.с. 11).

22 березня 2016 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_3 вх. № 70/7-16 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1. В скарзі зазначено, що адвокат ОСОБА_1 порушив приписи Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", присягу адвоката України, Правила адвокатської етики, неналежним чином виконував свої професійні обов'язки, що призвело до серйозних наслідків щодо захисту інтересів її сина у кримінальному процесі (а.с. 113-114).

За результатами розгляду матеріалів перевірки за скаргою ОСОБА_3 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області прийнято рішення від 21 квітня 2016 року про відмову в порушені дисциплінарної справи (а.с. 165-167).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_3 оскаржила його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28 вересня 2016 року № ІХ-009/2016 скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, скасовано Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 21 квітня 2016 року про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1. Ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та направлено дисциплінарну справу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області для розгляду і прийняття рішення у дисциплінарній справі (а.с. 8-9).

Не погоджуючись із рішенням відповідача від 28 вересня 2016 року № ІХ-009/2016 в частині порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та скориставшись своїм правом, позивач звернувся до суду.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи правову оцінку рішенню Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28 вересня 2016 року № ІХ-009/2016 в оскаржуваній частині, суд зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 08 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Так, позивач у своїй позовній заяві зазначив, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не наділена правом здійснювати дисциплінарне провадження стосовно нього, оскільки таке право надане виключно кваліфікаційно-дисциплінарним комісіям адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Суд погоджується з даним твердженням позивача з огляду на наступне.

Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з частинами 1, 10, 11 статті 50 Закону № 5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.

Частиною п'ятою статті 50 Закону № 5076-VI обумовлено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать:

1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів;

2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту;

3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів;

5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

Отже, Законом № 5076-VI регламентовано повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, здійснювати дисциплінарне провадження стосовно адвоката.

У відповідності до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, 28 травня 2009 року на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 5 позивачу видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 663 (а.с. 10). Адресою місцезнаходження адвоката ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі адвокатів України зазначено: АДРЕСА_1.

Отже, розгляд дисциплінарного провадження щодо позивача має здійснюватися Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області, як це обумовлено частиною третьою статті 33 Закону № 5076-VI.

Відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI, дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону № 5076-VI.

Зокрема, відповідно до статті 38 Закону № 5076-VI (перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката), член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до статті 39 Закону № 5076-VI (порушення дисциплінарної справи), за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Таким чином, виходячи із системного аналізу наведених вище правових норм встановлено, що лише дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання щодо порушення або відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки.

Суд зазначає, що встановлений законом особливий порядок здійснення дисциплінарного провадження відносно адвоката передбачає обов'язкові умови, які повинні бути дотримані суб'єктами владних повноважень та іншими особами у відповідній дисциплінарній процедурі.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 5076-VI, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

За приписами частини четвертої статті 52 Закону № 5076-VI до повноважень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить:

1) розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

2) узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

3) виконання інших функцій відповідно до цього Закону.

Частиною п'ятою статті 52 Закону № 5076-VI визначено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Як зазначалось вище, за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 на рішення дисциплінарної плати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 21 квітня 2016 року про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури прийнято рішення від 28 вересня 2016 року № ІХ-009/2016, яким скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, скасовано Рішення дисциплінарної плати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 21 квітня 2016 року про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та направлено дисциплінарну справу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області для розгляду і прийняття рішення у дисциплінарній справі (а.с. 8-9).

Суд наголошує, що стаття 52 Закону № 5076-VI, як і жодна інша стаття вказаного Закону, не наділяє Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури правом порушувати дисциплінарну справу.

Законодавець імперативною нормою (частина третя статті 33 Закону № 5076-VI) обумовив суб'єкта (кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури), на котрого покладено обов'язок з розгляду дисциплінарного провадження стосовно адвоката.

Суд погоджується із твердженнями відповідача щодо його повноважень, зокрема в частині скасовувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалювати нове рішення. В той же час, відповідач необґрунтовано вкладає в дефініцію "ухвалити нове рішення" повноваження якими він не наділений згідно Закону № 5076-VI, а саме: "порушення дисциплінарної справи".

З аналізу вищевикладених норм Закону № 5076-VI, суд дійшов висновку, що скасовуючи рішення дисциплінарної плати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області діяла в межах наданих їй повноважень. Однак, приймаючи рішення про порушення дисциплінарної справи проти адвоката ОСОБА_1 відповідач діяв не в порядку та не в спосіб, визначений Законом № 5076-VI та порушив вимоги статей 33 та 37 Закону № 5076-VI.

Щодо посилань позивача на те, що відповідачем залишено поза увагою ту обставину, що ОСОБА_3 оскаржує дії та бездіяльність, що мали місце у 2013 році, водночас відповідно до статті 35 Закону № 5076-VI адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, суд зазначає наступне.

Приписи частини другої статті 35 Закону № 5076-VI визначають, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно вимог частини першої статті 34 Закону № 5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката (частина друга статті 40 Закону № 5076-VI).

Частиною першою статті 41 Закону № 5076-VI обумовлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

На стадії порушення дисциплінарної справи, відповідно до частини першої статті 39 Закону № 5076-VI, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Таким чином, Законом № 5076-VI не встановлено обов'язку на стадії порушення дисциплінарної справи надавати оцінку обставинам вчинення адвокатом дисциплінарного проступку та прийняття рішення, зокрема про закриття дисциплінарної справи у зв'язку зі спливом строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, як це передбачено для наступних стадій дисциплінарного провадження.

Крім того, суд наголошує, що дане посилання позивача є безпідставним, оскільки як вже встановлено судом та обумовлено статтями 39, 40, 41 Закону № 5076-VI, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури наділена правом прийняття рішення про закриття дисциплінарної справи у зв'язку зі спливом строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Отже, посилання позивача на частину другу статті 35 Закону № 5076-VI є безпідставними та судом відхиляються.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а саме: визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28 вересня 2016 року № ІХ-009/2016 в частині порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного рішення покладено на відповідача. В той же час, відповідачем не доведено правомірності оскарженого рішення в частині порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті оскарженого рішення, в частині порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діяла всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області, ОСОБА_3 про скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28 вересня 2016 року № ІХ-009/2016 в частині порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 02 березня 2017 року.

Суддя І.Г. Ясиновський