Постанова № 65068043, 01.03.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року м. Полтава Справа № 816/208/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Біленко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 06.02.2017 надійшов позов ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 27.10.2016 №0038051305/1751.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 27.10.2016 №0038051305/1751, винесене на підставі акта перевірки від 11.10.2016 №541/16-03-17-01-10/3013701172, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства України. За твердженням позивача викладені в акті від 11.10.2016 №541/16-03-17-01-10/3013701172 висновки контролюючого органу щодо отримання ним доходу у зв'язку із прощенням банком боргу не відповідають дійсності та суперечать положенням Податкового кодексу України. Позивач зауважив, що у результаті реалізації договірних правовідносин з банком ним було повернуто останньому суму коштів у кілька разів більшу, ніж сама сума отриманого кредиту, тобто збільшення загального майнового стану чи приросту активів у тій чи іншій формі у нього фактично не відбулося.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову. У письмових запереченнях представник просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність висновків документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 по питанню своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи з фізичних осіб за 2014 рік (а.с. 35-36). Під час перевірки встановлено порушення абзацу "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, а саме, фізична особа ОСОБА_1 не відобразив суму податку з доходів фізичних осіб з доходу у вигляді анульованого (прощеного) боргу за кредитором за підсумками 2014 року в розмірі 163983,89 грн, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік на суму 27633,66 грн.

Третя особа явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, будучи належно повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, про причини нявки суд не повідомила.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.1, 79.2 ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 29.09.2016 №759 та повідомлення про проведення перевірки від 29.09.2016 №143 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1) по питанню своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи з фізичних осіб за 2014 рік.

За наслідками проведеної перевірки ОСОБА_1 складено акт від 11.10.2016 №541/16-03-17-01-10/3013701172 (а.с. 11-13), у якому зафіксовано порушення ОСОБА_1 абзацу "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік на суму 27633,66 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 27.10.2016 прийняте податкове повідомлення-рішення №0038051305/1751, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" в розмірі 34542,08 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 27633,66 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6908,42 грн (а.с. 14-15).

Не погоджуючись з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з позовом про визнання вказаного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, 02.06.2008 між ОСОБА_1 (позичальник) та Філією "Придніпровське регіональне управління" Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (Банк) укладено кредитний договір №6/PVN14-06-08, відповідно до якого Банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, платності кредитні ресурси в сумі 59000,00 доларів США строком до 02.06.2028 з оплатою по процентній ставці 10,8 % процентів річних для придбання 3-х кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 63,9 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м. (а.с. 19-21).

В цей же день, тобто 02.06.2008, між ОСОБА_1 (іпотекодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (іпотекодержатель) підписано іпотечний договір №6/ PVN14-06-08-Z, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно - квартиру під номером 11, яка складається з трьох житлових кімнат, має загальну площу 63,9 кв.м., житлову площу 39,5 кв.м., і знаходиться в будинку під номером АДРЕСА_1 (а.с. 24-27).

Судовим розглядом встановлено, що 23.05.2014 між ОСОБА_1 (позичальник) та Акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (Банк) укладено додаткову угоду №4 до кредитного договору від 02.06.2008 №6/PVN14-06-08, відповідно до пунктів 2.1, 2.2 якої позичальник зобов'язується повернути Банку у строк до 23.05.2014 отримані ним у фактичне користування кредитні ресурси у сумі 10000,00 доларів США; за умови своєчасного та у повному обсязі виконання позичальником своїх зобов'язань, визначених пунктом 2.1 цієї додаткової угоди, Банком здійснюється прощення боргу, а саме прощення: - заборгованості за залишком кредитних коштів, що залишиться у фактичному користуванні позичальника в сумі 12620,26 доларів США; заборгованості за несплаченими процентами на дату укладання цієї додаткової угоди (на 23.05.2014) у сумі процентів, зазначеній у пункті 1 цієї додаткової угоди (1377,34 доларів США) (а.с. 28).

У зв'язку із своєчасним та у повному обсязі виконанням позичальником своїх зобов'язань, визначених пунктом 2.1 додаткової угоди від 23.05.2014 №4 до кредитного договору від 02.06.2008 №6/PVN14-06-08, Акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" здійснило прощення боргу за кредитним договором в розмірі 13997,60 доларів США, що складає в еквіваленті за курсом НБУ станом на 23.05.2014 - 163983,89 грн, в тому числі: - заборгованість за основним боргом в розмірі 12620,26 доларів США, що складає в еквіваленті за курсом НБУ станом на 23.05.2014 - 147842,15 грн; - заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 1377,34 доларів США, що складає в еквіваленті за курсом НБУ станом на 23.05.2014 - 16135,74 грн, про що ОСОБА_1 проінформовано відповідним повідомленням від 23.05.2014 вих.№9-244000/502 (а.с. 29).

Кременчуцькою ОДПІ направлено лист від 16.11.2015 за №13477/10/16-03-17 до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з метою отримання інформації-підтвердження щодо повідомлення платників податку, яким протягом 2013-2014 років була анульована сума боргу за самостійним рішенням банку, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (а.с. 39-40).

У відповідь на це контролюючий орган отримав лист АТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 09.12.2015, згідно з яким банк підтвердив інформацію про прощення ним у 2013-2014 роках боргу позичальникам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та направлення останнім відповідних листів-повідомлень (а.с. 41).

З огляду на викладене, висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства перевіряючий обґрунтував тим, що платником податків не задекларовано дохід у вигляді додаткового блага (анулювання (прощення) боргу) за кредитором за підсумками 2014 року в розмірі 163983,89 грн та не сплачено податок на доходи фізичних осіб за 2014 рік у сумі 27633,66 грн.

З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПКУ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з п.163.1 ст.163 ПКУ об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

У п.164.1 ст.164 ПКУ зазначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю; б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання; в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або інших сум бюджетного відшкодування; г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом; ґ) виплати з державного бюджету, пов'язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України (пп.164.2.14 п.164.2 ст.164 ПКУ).

Підпунктом "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З аналізу вищевказаних положень ПКУ слідує, що доходи як додаткові блага, зокрема, матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші доходи, які отримані платником податку, збільшують його загальний майновий стан, забезпечують приріст активів і підлягають оподаткуванню лише за умови, якщо сума кредиту, анульована кредитором, не пов'язана з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності та якщо прощена основна сума боргу (кредиту).

Згідно з пп.165.1.49 п.165.1 ст.165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Згідно з пунктом 8 підрозділу 1 розділу ХХ " Перехідні положення" ПКУ (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Суд вважає за можливе застосувати положення частини першої статті 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до рішення Конституційного суду України №1/99-рп від 09.02.1999 Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Так, правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Проте, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Отже, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчиненні платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно - правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення податкових повідомлень-рішень (зазначене узгоджується з висновком Вищого адміністративного суду України, викладеним в ухвалі від 20.05.2015 у справі №К/9991/24269/12).

Суд зазначає, що під час здійснення невиїзної позапланової перевірки контролюючим органом питання щодо визначення складової суми прощеного боргу не з'ясовувалось, не встановлювався правовий статус всієї суми заборгованості, що була прощена АТ "Банк "Фінанси та Кредит" позичальнику ОСОБА_1 згідно 1 додаткової угоди від 23.05.2014 №4 до кредитного договору від 02.06.2008 №6/PVN14-06-08, не з'ясовувалося питання щодо розміру фактично отриманої позивачем суми кредиту та розміру фактично повернутої суми на погашення такого кредиту у зв'язку з необхідністю встановлення фактичного отримання/не отримання ОСОБА_1 додаткового блага (доходу) в грошовій формі, а також не були враховані приписи Перехідних положень ПКУ.

З огляду на викладене та враховуючи положення вищезазначених нормативно-правових актів, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 27.10.2016 №0038051305/1751 прийнято без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 27.10.2016 №0038051305/1751.

Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 27 жовтня 2016 року №0038051305/1751.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 640 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02 березня 2017 року.

Суддя С.О. Удовіченко