Постанова № 65067954, 21.02.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

21 лютого 2017 року Справа № 814/2726/16

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області., вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028

доОСОБА_1, АДРЕСА_1 простягнення податкового боргу в сумі 72526,05 грн.,ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі-позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідача) податкового боргу в сумі 72 526,05 грн..

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, зареєстрований та взятий на облік, як платник податків в державній податковій інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області.

Відповідно до пп. 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України на відповідача, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач має податковий борг в сумі 72 526,05 гривень з податку на доходи фізичних осіб, нарахованого на підставі податкового повідомлення-рішення від 03.09.2014 року № 0018751701, яке оскаржено в судовому порядку та залишене в силі (постанова Вищого адміністративного суду України від 06.04.2016 року по справі 814/93/15 (К/800/45990/15)).

Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Сума податкового зобов'язання, самостійно визначена платником податків відповідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України оскарженню не підлягає.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення

Згідно пп. 14.1.175 пункту 14.1. ст. 14 ПКУ сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; являється податковим боргом.

На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Податковою направлено на адресу відповідача корінець податкової вимоги форми "Ф" № 3640-17 від 05.07.2016 року.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, заперечення, доказів погашення боргу, доказів оскарження податкової вимоги суду не подав.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України 72 526 гривень 05 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич