YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Луганська область

/

Луганський окружний адміністративний суд

Постанова № 65067731, 24.02.2017, Луганський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення

24.02.2017

Номер справи

812/1152/16

Номер документу

65067731

Форма судочинства

Адміністративне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1152/16

Луганський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Борзаниці С. В.,

при секретарі судового засідання - Ждановій Г. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» до Станично-Луганської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про оскарження рішень про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (далі - позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Станично-Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, Станично-Луганська ОДПІ) про оскарження рішень про застосування штрафних санкцій:

- № 0001061300 від 22.08.2016 про застосування штрафних санкцій в сумі 1425,31 грн та нарахування пені в сумі 14,48 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.11.2013 року до 21.05.2014 року згідно частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

- №0001081300 від 22.08.2016 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

- №0001091300 від 22.08.2016 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Закону України "Пре збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

- №0001101300 від 22.08.2016 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

- №0001111300 від 22.08.2016 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

- №0001121300 від 22.08.2016 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Закону України збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

- №0001131300 від 22.08.2016 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

- №0001141300 від 23.08.2016 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

- №0001151300 від 23.08.2016 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

- №0001361300 від 23.08.2016 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

- №0001201300 від 23.08.2016 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

- №0001211300 від 23.08.2016 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

- №0001221300 від 23.08.2016 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем при винесенні оскаржуваних рішень не враховано приписи Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014, оскільки платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

ДП "Донецька залізниця", до складу якого входить Санаторій - профілакторій "Сосновий" ДП "Донецька залізниця", отримало Сертифікат №1361 Торгово-промислової палати України, яким засвідчено настання обставин непереборної сили ДП "Донецька залізниця" з 01.08.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей при дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків з обов'язкових платежів.

З огляду на зазначене, вважає спірні податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, виходячи з такого. Згідно з пунктом 7 наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1044 за наявності обставин непереборної сили платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків подання податкових декларацій. Статтею 10 Закону України " Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс - мажору), що мали місце на території проведення АТО, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань є сертифікат Торгово - промислової палати України.

За наявності сертифікату Торгово - промислової палати України платник податку може звернутися до контролюючого органу із заявою щодо продовження граничних строків подання податкової звітності та зміни строків сплати податків, зборів, а також щодо списання податкового боргу, що виник унаслідок обставин непереборної сили.

Позивачем ПАТ "Українська залізниця" не надано документів на підтвердження факту наявності в них на день розгляду справи внаслідок правонаступництва прав та обов'язків «Державного підприємства «Донецька залізниця», яке на цей час перебуває в стані припинення і не втратило правоздатності юридичної особи. Також позивачем не надано доказів на підтвердження їх права звернення до суду в інтересах «Державного підприємства «Донецька залізниця» для захисту прав та інтересів останніх. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815) зареєстроване як юридична особа 21.10.2015, є правонаступником в тому числі і Державного підприємства «Донецька залізниця» та має відокремлений підрозділ Регіональну філію "Донецька залізниця" (а. с. 45-55).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Регіональна філія "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" як відокремлений підрозділ ПАТ "Українська залізниця" створене 26.11.2015 (а. с. 42-44).

Особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування визначені Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23 лютого 2012 року № 4442-VI (далі Закон № 4442-VI), згідно до ст. 2 якого утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За приписами п.4, п.6 цієї статті Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

На підставі Закону № 4442-VI постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 утворено публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1, до якого включено, зокрема, Державне підприємство «Донецька залізниця»

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 735 затверджено Статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", згідно п.2 якого Товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Кабінетом Міністрів України на часткову зміну пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" прийнято постанову від 12 листопада 2014 р. № 604 Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території якою встановлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови. За приписами п.п.2 п.2 цієї постанови після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" згідно із законодавством.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відсутність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи «Державного підприємства «Донецька залізниця» не позбавляє права позивача на звернення до суду з цим позовом.

22.08.2016 Станично-Луганською ОДПІ було прийняте рішення за № 0001061300 про застосування до Санаторія - профілакторія "Сосновий" «Державного підприємства «Донецька залізниця» штрафних санкцій в сумі 1 425,31 грн та нарахування пені в сумі 14,48 грн за період з 21.11.2013 по 21.05.2014 за несвоєчасну сплату (несвоєчасне) перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року за № 2464-VI ( із змінами та доповненнями) (а.с.17).

На підставі актів камеральних перевірок 23.08.2016 та 22.08.2016 (а. с. 20-32) відповідачем були прийняті дванадцять оскаржуваних рішень: № 0001211300 від 23.08.2016; №0001201300 від 23.08.2016; №0001361300 від 23.08.2016; №0001151300 від 23.08.2016; №0001141300 від 23.08.2016; №0001131300 від 22.08.2016; №0001121300 від 22.08.2016; №0001111300 від 22.08.2016; №0001101300 від 22.08.2016; №0001221300 від 23.08.2016; №0001081300 від 22.08.2016; №0001091300 від 22.08.2016 про застосування до Санаторія - профілакторія "Сосновий" «Державного підприємства «Донецька залізниця» штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн (за кожним рішенням) за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності в період: березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року; квітень, травень, червень 2015 року - на підставі п.7 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року за № 2464-VI ( із змінами та доповненнями) ( а. с. 7 -19).

Відповідно до сертифікату Торгово - промислової палати України №1361 про настання обставин непереборної сили від 14.10.2014, засвідчено настання обставин непереборної сили ДП "Донецька залізниця" з 01.08.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів (а. с. 33).

Факт несвоєчасного подання звітності з єдиного внеску позивачем не оспорюється. Однак, застосування штрафних санкцій позивач вважає безпідставним з огляду на приписи Закону України №1669-VII від 02.09.2014 року та п.9-3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2464.

Згідно статті 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно статті 107 Конституції України Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом.

Пункт 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" має наступну редакцію.

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Преамбулою Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону № 1669 (Визначення термінів) встановлено наступне.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 11 Закону № 1669 (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.

Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону:

забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;

у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні "Офіційний вісник Президента України" від 14.04.2014.

Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Закон N 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, Станично-Луганський район: с. Макарове (Станично-Луганська селищна рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053" зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, Станично-Луганський район: с. Макарове (Станично-Луганська селищна рада).

Також пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція";

розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".

Таким чином, з аналізу норм Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" відносно спірних правовідносин можна зробити наступні висновки.

Цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1669-VII від 02.09.2014 можна достовірно стверджувати, що період проведення антитерористичної операції розпочався. Оскільки Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, можна достовірно стверджувати, що проведення антитерористичної операції триває.

Якщо достовірно встановлено, що антитерористична операція триває, відповідно обов'язково повинна бути територія проведення такої операції.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначено Станично-Луганський район: с. Макарове. При цьому, в самому змісті цього розпорядження прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014.

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р. При цьому в самому змісті цього розпорядження відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування.

Розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 року № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене Станично-Луганський район: с. Макарове. При цьому знову в самому змісті цього розпорядження (№ 1275-р від 02.12.2015) прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014.

Прийнявши розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, Кабінет Міністрів України до 02.12.2015 не прийняв жодного іншого розпорядження, яким би був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Наявність такого розпорядження обумовлена фактом тривання в цей період антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та дією норм Закону № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, частини 5 статті 11.

Таким чином, в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 (дата набрання чинності розпорядження № 1275-р від 02.12.2015) розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р суперечило Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Як наслідок, в силу приписів ч. 3 ст. 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014 вказане розпорядження не діяло, що автоматично в силу приписів закону надає статус чинності розпорядженню КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, яким Станично-Луганський район: с. Макарове віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

При цьому суд зауважує, що розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 не було скасоване або визнане таким, яке втратило чинність. Тобто, в наявності всі підстави для твердження, що в силу приписів ч. 3 ст. 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014 у вказаний вище період часу розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р діяло.

У зв'язку з вище викладеним, можна достовірно стверджувати, що на момент перевірок та винесення спірних рішень Позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції, що підтверджується законодавчо встановленими положеннями.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Закону № 1669-VII від 02.09.2014 мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначених Законів.

При вирішенні питання відносно позивача щодо застосування чи незастосування заходів по стягненню штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску відповідач повинен був керуватися положеннями п. 9-4 Розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та нормами Закону № 1669. Тобто, Відповідач не повинен був однозначно застосовувати положення статті 25 Закону 2464, а надати повний та об'єктивний аналіз усім нормам законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, і лише після цього приймати рішення щодо наявності підстав для стягнення недоїмки.

Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» надано суду сертифікат Торгово-промислової палати України (висновки) про форс-мажорні обставини №1361 від 14.10.2014р., яким підтверджено факт настання обставин непереборної сили Державному підприємству «Донецька залізниця» з 01.08.2014р. при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Посилання Відповідача на ст. 10 Закону № 1669 в частині необхідності обов'язкового надання сертифікату Торгово-промислової палати України для підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань відповідно до положень Закону № 2464 є незмістовним з наступних підстав.

Дані спірні правовідносини стосуються обов'язку Позивача щодо своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та врегульовані нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464, які є спеціальними в даному випадку.

Пункт 9-4 Розділу VIII Закону № 2464 має посилання на Закон № 1669 лише в частині визначення розташування конкретного населеного пункту, який може бути включений у перелік, зазначений у статті 2 Закону № 1669.

Як встановлено в судовому засіданні, Станично-Луганський район: с. Макарове включене у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до положень Закону № 1669.

Стаття 10 Закону № 1669 визначає сертифікат Торгово-промислової палати України як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань.

Зі змісту вказаної статті чітко вбачається, що нею визначений конкретний документ як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань. При цьому цією нормою не визначено, за невиконання (неналежне виконання) від якого саме зобов'язання звільняється певна особа. Тобто, для спірних правовідносин стаття 10 Закону № 1669 є загальною нормою.

Пункт 9-4 Розділу VIII Закону № 2464, як спеціальна норма законодавства, не містить жодного посилання на необхідність платника єдиного внеску надання до податкового органу сертифікату Торгово-промислової палати України як необхідного документу в якості підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати (несвоєчасної сплати) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Натомість, підпунктом 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) однією з ознак безнадійної заборгованості визначена заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Тобто, положення статті 10 Закону № 1669 можуть бути застосовані при вирішенні правовідносин, врегульованих Податковим кодексом України.

Однак, відповідно до положень п. 1.3. ст. 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виключає можливість застосування положень статті 10 Закону № 1669 при вирішенні спірних правовідносин, врегульованих нормами Закону № 2464.

Також відсутня необхідність подання заяви у довільній формі до органу доходів і зборів як обов'язкової підстави для звільнення від штрафних та фінансових санкцій, виходячи з положень наступних правових норм.

Згідно положень абзацу 2 пункту 9-4 Розділу VIII Закону № 2464 вказана заява подається до відповідного органу як підстава для звільнення, передбаченого абзацом 1 цього пункту.

В свою чергу, абзацом 1 пункту 9-4 Розділу VIII Закону № 2464 прямо передбачене звільнення платників єдиного внеску лише від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, яка не містить положень щодо застосування штрафних та фінансових санкцій.

Застосування ж штрафних та фінансових санкцій передбачені не частиною 2 статті 6 Закону № 2464, а частиною 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 вказаного Закону, про що безпосередньо зазначено в самих оскаржуваних Рішеннях. Як наслідок, платник єдиного внеску не повинен писати ніякої заяви при визначенні йому штрафних та фінансових санкцій для звільнення від їх сплати.

Таким чином, відповідно до пункту 9-4 Розділу VIII Закону № 2464 достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим Законом за невиконання (несвоєчасне виконання) обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669.

Зазначена підстава відносно Позивача була встановлена при розгляді даної справи, що вказує на відсутність у Відповідача законних підстав для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за періоди під час проведення антитерористичної операції.

З урахуванням викладеного, санаторій - профілакторій "Сосновий" «Державного підприємства «Донецька залізниця», в даному випадку, звільнений від відповідальності за несвоєчасне виконання своїх обов'язків, визначених ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а тому відповідачем безпідставно прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності за період травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року; квітень, травень, червень 2015 року, тобто за період, у який проводилась антитерористична операція.

Рішенням № 0001361300 від 23.08.2016р. до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності за березень 2014 року, тобто за період до початку періоду проведення антитерористичної операції, а тому суд вважає, що Санаторій - профілакторій "Сосновий" «Державного підприємства «Донецька залізниця», в даному випадку, не звільнена від відповідальності за неналежне виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а тому відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції.

Рішенням № 0001061300 від 22.08.2016р. відповідачем на підставі ч. 10 та п.2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 8 липня 2010 року (надалі Закон № 2464-VI) до Санаторія - профілакторія "Сосновий" «Державного підприємства «Донецька залізниця» застосовано штрафні санкції в сумі 1425,31 грн. та нарахована пеня в сумі 14,48 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.11.2013 року до 21.05.2014 року. Дане рішення в частині нарахування 21.05.2014 пені у розмірі 13,15 грн підлягає скасуванню, а в іншій частині є правомірним, оскільки прийнято за період до початку періоду проведення антитерористичної операції, а тому суд вважає, що відповідачем правомірно прийнято спірне рішення, в частині.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1171 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Станично-Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Головного управління ДФС у Луганській області.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» до Станично-Луганської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про оскарження рішень про застосування штрафних санкцій задовольнити частково.

Визнати неправомірними та скасувати рішення Станично-Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Луганській області: