КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2016 року Справа № 810/3026/16
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1до1) Володарської районної державної адміністрації, 2) Володарської районної ради,провизнання протиправним та скасування розпорядження,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Володарської районної державної адміністрації (далі - відповідач-1) та Володарської районної ради (далі - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача-1 від 22.08.2016 № 206 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.11.2016).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване розпорядження, яким Володарською районною державною адміністрацією скасовано розпорядження голови райдержадміністрації від 07.04.2016 № 91 та 09.06.2016 № 138, на думку позивача, прийнято відповідачем з перевищенням повноважень, наданих Конституцією та законами України, зокрема, з порушенням статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 № 586-XIV.
Представник Володарської районної державної адміністрації позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що Володарська районна державна адміністрація діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване розпорядження прийнято відповідачем правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У судове засідання, призначене на 20.12.2016, представники сторін не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Матеріали справи містять заяви представників сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що розпорядженням Володарської районної державної адміністрації від 07.04.2016 № 91 "Про затвердження рішення конкурсної комісії з підготовки та проведення конкурсів з продажу майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад Володарського району", зокрема, затверджено рішення конкурсної комісії про продаж переможцю конкурсу - ОСОБА_1 приміщення котельні загальною площею 232,2 м2, інвентарний № 10310141, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано відповідні відділи підготувати необхідні документи щодо продажу наведеного вище майна, а позивача - перерахувати до Володарського районного бюджету кошти у сумі 30000,00 грн.
Розпорядженням Володарської районної державної адміністрації від 09.06.2016 № 138 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 07.04.2016 № 91 "Про затвердження рішення конкурсної комісії з підготовки та проведення конкурсів з продажу майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад Володарського району" внесено зміни щодо площі приміщення котельні.
У подальшому, Володарською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 22.08.2016 № 206 "Про втрату чинності розпоряджень голови райдержадміністрації", яким вказані вище розпорядження скасовано.
Не погоджуючись із розпорядженням Володарської районної державної адміністрації від 22.08.2016 № 206 "Про втрату чинності розпоряджень голови райдержадміністрації", позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначено Законом України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 № 586-XIV (далі - Закон України № 586-XIV).
Відповідно до приписів частини першої статті 6 вказаного Закону, на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
За змістом статті 7 Закону України № 586-XIV, місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.
Порядок оскарження, зупинення дії та скасування актів місцевих державних адміністрацій, розпоряджень голів, наказів керівників структурних підрозділів місцевої державної адміністрації врегульовано статтею 43 Закону України № 586-XIV.
Так, частиною третьою зазначеної статті встановлено, зокрема, право Президента України та голови місцевої державної адміністрації вищого рівня скасовувати розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами.
Зазначена норма кореспондується з положеннями частини восьмої статті 118 Конституції України, згідно з якою рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Отже, Закон України № 586-XIV чітко визначає, що розпорядження голови державної адміністрації може бути скасовано виключно Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
При цьому, даний нормативно-правовий акт не наділяє голів відповідних державних адміністрацій повноваженнями щодо скасування власних розпоряджень.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 1, 2 статті 119 Конституції України встановлено, що місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують: виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян.
Відповідно до статті 41 Закону України № 586-XIV, голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством. Акти місцевих державних адміністрацій індивідуальної дії, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший строк введення їх у дію.
Враховуючи, що на підставі індивідуально - правових актів місцевих органів виконавчої влади у фізичних осіб та юридичних осіб приватного права виникають, змінюються або припиняються конкретні права та обов`язки, одностороннє скасування місцевими органами виконавчої влади цих актів порушує право зазначених осіб на розгляд їх справ відповідно до встановленої Конституцією України і законами України процедури.
Таким чином, місцеві органи виконавчої влади в межах юрисдикційної діяльності не можуть скасовувати свої попередні рішення, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти правовідносин заперечують проти їх припинення.
У разі виникнення обставин, які можуть бути підставою для скасування власних, раніше прийнятих розпоряджень, відповідач повинен діяти відповідно до положень чинного законодавства України.
Аналогічна правова позиція висвітлена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду України від 25.12.2012 по справі № 21-412а12.
В силу статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Враховуючи, що місцевому органу виконавчої влади не надано права самостійно скасовувати власні розпорядження, суд дійшов висновку, що Володарська районна державна адміністрація Київської області, скасовуючи власні розпорядження, діяла з порушенням повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що розпорядження Володарської районної державної адміністрації Київської області від 22.08.2016 року № 206 «Про втрату чинності розпоряджень голови райдержадміністрації» прийнято відповідачем з порушенням повноважень, наданих законом, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання стосовно розподілу судових витрат, суд також враховує приписи частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, якими передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача про скасування розпорядження відповідача носять немайновий характер, розмір судового збору складає 551 грн. 20 коп.
Разом з тим, позивачем під час подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у загальному розмірі 2204 грн. 80 коп.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, зокрема, передбачено, що у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (частина друга статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ).
За таких обставин, суд зважаючи на приписи статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ, дійшов висновку про повернення позивачу надміру сплаченого судового збору у розмірі 1653 грн. 60 коп. (2204 грн. 80 коп. - 551 грн. 20 коп. = 1653 грн. 60 коп.).
Крім того, враховуючи, що рішення у даній справі ухвалено на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, витрати ОСОБА_1, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Володарської районної державної адміністрації.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Розпорядження Володарської районної державної адміністрації від 22.08.2016 № 206 "Про втрату чинності розпоряджень голови адміністрації", - визнати протиправним та скасувати.
3. Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1653 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 60 коп.
4. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Володарської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1653 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Харченко С.В.
Судове рішення № 65067594, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 20.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/3026/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: