Постанова № 65067253, 27.02.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 р.Справа №804/806/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засіданняЧмоні А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі до Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списками №1, №2 в сумі 3320765,97 грн. за грудень 2015 року, січень-лютий 2016 року.

В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок порушення вимог частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списками №1, №2.

Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності.

Представником відповідача надана до суду заява про встановлення способу і порядку виконання рішення, у якій також зазначено, що на момент розгляду справи судом сплата відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списками №1, №2 проводиться згідно узгодженого сторонами графіку. На цей час між позивачем та відповідачем ведуться перемови по даному питанню про мирне урегулювання спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (код ЄДРПОУ 14308368) зареєстроване у Правобережному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та платник, що відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абзац третій пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР).

Положеннями частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно із пунктом 6.1 частини 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі Інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у встановлених відсоткових розмірах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції №21-1).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції №21-1).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції №21-1).

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції №21-1).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом №1058-IV).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону №1788-XII.

Оскільки спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам Комунального підприємства «Житлово-комунальне підприємство смт. Дніпровське» відповідно до пунктів «а», «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (списки №1, №2), суд приходить до висновку про наявність у відповідача обов'язку покривати витрати на виплату та доставку пенсій таким особам.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 26.01.2016 року (справа №818/1603/14, реєстраційний номер 55953462), від 04.11.2015 року (справа №813/3008/13-а, реєстраційний номер 54004964) від 23.04.2013 року (справа №21-113а15), 10.09.2013 року (справа №21-215а13), 30.06.2015 року (справа №21-171а15), від 10.10.2011 року (справа №21-62а11).

За обліковими даними позивача заборгованість Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за грудень 2015 року-січень 2016 року становить 871296,24 грн. (список 1) та 1343974,76 грн. (список 2), за лютий 2016 року становить 421298,03 грн. (список 1) та 684196,94 грн. (список 2) та виникла відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та складених управліннями Пенсійного фонду України, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, особам, які мають стаж що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розміри, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Також, належить зазначити, що постановою Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року по справі щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій судом зазначено, що у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України не застосовуються.

Судом встановлено, що органами Пенсійного фонду України фактично здійснені пенсійні виплати вказаним пенсіонерам та у зазначених розмірах, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком №1 в сумі 871296,24 грн. за період грудень 2015 року-січень 2016 року, в сумі 421298,03 грн. за лютий 2016 року, за списком №2 в сумі 1343974,76 грн. за період грудень 2015 року-січень 2016 року, в сумі 684196,94 грн. за лютий 2016 року, оскільки відповідач доказів добровільного погашення заборгованості не надав.

Представником відповідача надано суду клопотання про відстрочення виконання судового рішення строком до 01.05.2018 року та розстрочити виконання рішення на 3 місяці рівними платежами зі сплатою по 1106921,97 грн., починаючи з травня 2018 року по липень 2015 року включно.

Вирішуючи заявлене питання, суд виходить із того, що частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

Аналогічну правову висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12.02.2014 року, рішення в ЄДРСР №37140287 та Верховний Суд України в постанові від 11.11.2014 року, рішення в ЄДРСР №41735925.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду неможливе через перебування Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» в тяжкому економічному стані, що спричинено світовою фінансовою кризою, проведенням АТО в країні, розірвання контрактів з Російською Федерацією, які складали питому вагу в загальній кількості, затримка виплат заробітної плати за жовтень-грудень 2016 року, січень 2017 року, одноденний режим роботи на підприємстві на протязі 2015-2017 років, простої відсутність обігових коштів, великі фінансові збитки, у зв'язку з чим, позивач не має можливості сплатити заборгованість у даний час.

Разом з тим, суд приймає до увагу таку обставину, що Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» є провідним українським підприємством із виробництва ракетно-космічної техніки та технологій оборонного, наукового та народногосподарського призначення, виробляє найекологічніші ракетоносії у світі, які відправляють комерційні вантажі у рамках багатьох міжнародних проектів в космос та, які в нинішніх умовах заморожені.

На підтвердження скрутного становища позивачем надано суду довідку про суми невиплаченої заробітної плати, яка становлять за жовтень 2016 року - 9859166 грн., за листопад 2016 року - 17971561,25 грн., грудень 2016 року - 16283889,25 грн., довідку про суму збитку за три квартали 2016 року, яка склала 3209865457 грн.

Також позивачем надано лист Державного космічного агентства України від 26.04.2016 року №2293/10-К5.1/16 щодо графіку погашення заборгованості Пенсійному фонду України, з якої вбачається поступове погашення поточної заборгованості.

В матеріалах справи міститься постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/10026/14, якою у вересні 2014 року відстрочено суму боргу позивача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 5439971,58 грн. до 01.10.2016 року та розстрочено вказану суму шляхом здійснення щомісячних платежів до 01.10.2017 року.

Таким чином, у даний період відбувається сплата позивачем суму боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень-червень 2014 року.

Не погодження судом відстрочення суми боргу, заявлену до стягнення у цій справі, може привести до значних ускладнень в роботі Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова», що в подальшому негативно сказиться на погашенні позивачем сум обов'язкових платежів та зборів до Державного бюджету та Пенсійного фонду.

З урахуванням наведеного, суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення заяви позивача про відстрочення виконання судового рішення строком до 01.05.2018 року.

Поряд із цим, суд вважає відсутніми підстави для розстрочення виконання рішення на 3 місяці рівними платежами зі сплатою по 1106921,97 грн., починаючи з травня 2018 року, виходячи із наступного.

Розстрочення виконання рішення - це виконання рішення частинами у визначені судом строки. На відміну від відстрочення виконання, розстрочення передбачає поступове часткове виконання. Частини і строки виконання можуть бути нерівними.

Згідно вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Отже, вказана норма встановлює розгляд заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення та не передбачає одночасного їх застосування.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (код ЄДРПОУ 14308368) на користь Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на загальну суму 3320765,97 грн., в тому числі за списком №1 в сумі 871296,24 грн. за період грудень 2015 року-січень 2016 року, в сумі 421298,03 грн. за лютий 2016 року, за списком №2 в сумі 1343974,76 грн. за період грудень 2015 року-січень 2016 року, в сумі 684196,94 грн. за лютий 2016 року.

Відстрочити до 01.05.2018 року стягнення з Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (код ЄДРПОУ 14308368) на користь Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на загальну суму 3320765,97 грн. за період грудень 2015 року-січень 2016 року, лютий 2016 року.

В іншій частині заяви щодо розстрочення виконання судового рішення відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 27 лютого 2017 року.

Суддя І.О. Верба