Рішення № 65066186, 23.02.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 599/1180/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Кучер І.Б. Провадження № 22-ц/789/138/17 Доповідач - Загорський О.О.Категорія - 25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Загорського О.О.

суддів - Фащевська Н. Є., Ходоровський М. В.,

секретар судового засідання - Сович Н.А.

за участі ОСОБА_1 і

його представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 05 грудня 2016 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

20.09.2016 року ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" звернулося до суду із вказаним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначено, що між товариством та ОСОБА_1 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом № АЕ/3171745 від 25.05.2015 року предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності володільця транспортного засобу ВАЗ 21043 державний номерний знак НОМЕР_1.

08.02.2016 року о 15год.00хв. на автомобільній дорозі Броди-Тернопіль відбулась ДТП за участю ВАЗ 21043 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу "Рено" державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4

Згідно постанови Зборівського районного суду Тернопільської області від 24.02.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вказаній ДТП. Судом встановлено що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 не відповідав вимогам безпеки дорожнього руху та знаходився у технічно несправному стані.

Після звернення потерпілої сторони з усіма необхідними документами до ПрАТ "Страхова компанія "Уніка", товариство - 26.02.2016 року виплатило відшкодування - 21362,87грн.

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 05.12.2016 року в задоволенні позову ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" відмовлено, оскільки товариством не доведено існування договірних зобовязань з ОСОБА_1

В апеляційній скарзі ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказує, що до позовної заяви додано поліс страхування, про що вказано і в п.10 додатків до позовної заяви, що спростовує висновки суду про відсутність між сторонами договірних зобовязань.

Судом не надана відповідна правова оцінка довідці МВС від 24.02.2016 року, поданої додатком до позову, у якій вказано, що ОСОБА_1 під час ДТП був застрахований за полісом АЕ/3171745 виданим ПрАТ "Страхова компанія "Уніка".

Зазначає, що відповідач і сам не заперечував факт укладення договору страхування.

Просить звернути увагу, що і суд першої інстанції у своєму рішенні вказує, що потерпіла сторона отримала відшкодування на підставі полісу АЕ/3171745 виданого ПрАТ "Страхова компанія "Уніка".

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечила і навела доводи аналогічні поданому запереченню на апеляційну скаргу.

Вказала, що відсутні докази існування договірних відносин між ОСОБА_1 і страховою компанією.

Всупереч твердженням представника ОСОБА_2, ОСОБА_1 при розгляді апеляційної скарги в судовому засіданні не тільки не спростував наявність договірних відносин між ним і страховою компанією, але і вказав про те, що його автомобіль був застрахований згідно полісу страхування.

Представник ПрАТ "Страхова компанія "Уніка", будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився і подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що товариством не доведено існування договірних зобовязань з ОСОБА_3.

З таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він суперечить доказам наявним в матеріалах справи.

Судом встановлено, що 08.02.2016 року о 15год.00хв. на автомобільній дорозі Броди-Тернопіль, відбулась ДТП за участю транспортного засобу ВАЗ 21043 державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "Рено" державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 (а.с. 11)

Постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 24.02.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у ДТП.

Судом встановлено що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 не відповідав вимогам безпеки дорожнього руху та знаходився у технічно несправному стані.

В постанові вказано, що ОСОБА_1 вину визнав і обставин, що пом'якшують або обтяжують його вину не виявлено.

Постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення і накладено адміністративне стягнення штраф (а.с. 11).

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 вказав, що постанову від 24.02.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупроАП він не оскаржував і штраф оплатив.

На підставі полісу № АЕ /3171745 ОСОБА_6 звернулася до страхової компанії для отримання відшкодування завданого їй в наслідок ДТП з транспортним засобом ВАЗ 21043 державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 6-7)

ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" 29.02.2016 року виплатила відшкодування ОСОБА_6 - 21362,87грн. (а.с. 3).

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про не доведення товариством існування договірних зобовязань з ОСОБА_3, з наступних підстав:

в заяві про виплату матеріального збитку від 09.02.2016 року вказано про забезпечення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 полісом страхування № АЕ/3171745 від 29.05.2015 року (а.с. 6);

аналогічні відомості містяться і в страховому акті від 26.02.2016 року (а.с. 5);

в наказі №00186636 від 26.02.2016 року Про виплату страхового відшкодування ОСОБА_6В(а.с. 4) вказано, що виплата здійснюється на підставі страхового полісу № АЕ/3171745 від 29.05.2015 року (а.с. 4)

довідкою про ДТП ВДАІ Зборівського РВ УМВС в Тернопільській області №85096186 підтверджено забезпечення транспортного засобу ВАЗ 21043 державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 полісом страхування № АЕ/3171745 від 29.05.2015 року виданим ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" (а.с. 13-14);

на а.с. 15 наявний витяг полісу страхування № АЕ/3171745 від 29.05.2015 року;

наявність полісу страхування підтверджено і самим відповідачем в судовому засіданні під час розгляду справи апеляційним судом.

Суд першої інстанції не надав належної правової оцінки вказаним доказам у справі і дійшов необгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч.2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 24.02.2016 року ОСОБА_1 визнанно винним у вищевказаній ДТП. Судом встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 не відповідав вимогам безпеки дорожнього руху та знаходився у технічно несправному стані порушено п. 2.3, п. 31.1, п. 31.4.5 ПДР України (а.с. 11).

Як вказано у зазначеній постанові, при розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав.

Враховуючи вказане, та у відповідності до вимог ст. 61 ЦПК України вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП повторному доказуванню не підлягає, оскільки встановлена постановою в адміністративній справі та визнавалася ним особисто.

Аналогічна позиція вказана зокрема і у п. 4 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" 29.02.2016 року виплатила відшкодування ОСОБА_6 - 21362,87грн. (а.с. 3).

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Матеріалами справи підтверджується розмір завданої шкоди, зокрема страховим актом (а.с. 5), протоколом огляду траспортного засобу (а.с. 16-17), ремонтною калькуляцією (а.с. 18-22).

Колегією суддів критично оцінюються доводи заперечення на апеляційну скаргу і докази подані на їх підтвердження про те, що ремонтна калькуляціє є неправильною, оскільки такі докази не подавалися в суд першої інстанції і відсутні посилання на поважні причини, які зумовили неподання таких доказів до суду першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що висновок експертного автотоварознавчого дослідження за заявою адвоката ОСОБА_2 складено 21.02.2017 року за заявою від 16.02.2017 року, а апеляційне провадження у справі відкрито 26.12.2016 року.

Крім того, дослідження зроблено без реального огляду транспортного засобу, а відтак не могло врахувати наявності скритих пошкоджень транспортного засобу отриманих в наслідок ДТП.

Експерт у дослідженні не спростував отримання автомобілем пошкоджень вказаних в ремонтній калькуляції.

Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до переконання, що ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" набула права регресної вимоги до ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Колегія суддів приходить до переконання про скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вказане до стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" підлягає - 21362,87грн. страхового відшкодування та 1378 грн. сплаченого судового збору за подання позову і 1515,8 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" задоволити.

Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 05 грудня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" 21362,87грн. страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" 2893,8 грн. сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: