Ухвала суду № 65065306, 08.02.2017, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2-о/593/7/2017

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" лютого 2017 р. м. Бережани Тернопільської області

Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Німко Н.П., перевіривши дотримання та виконання вимог ст.ст. 119-120 ЦПК України у справі окремого провадження за заявою ОСОБА_1»яка ОСОБА_2, за участі заінтересованої особи Козівської селищної ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_3»як А.І., зазначивши заінтересованою особою Козівську селищну раду, в порядку окремого провадження, 06 лютого 2017 року звернувся в суд із заявою у якій просить встановити факти, що мають юридичне значення, а саме, що заповіт від 23 жовтня 2013 року за реєстром №-1011 дійсно склав ОСОБА_1»як ОСОБА_4, а не ОСОБА_3; встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме, що свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 03 грудня 2012 року серії САЕ №-709115 на житловий будинок, що по вул. Купчинського, 53 в смт. Козова дійсно належало ОСОБА_1»яку ОСОБА_4, а не ОСОБА_3; встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме, що витяг про державну реєстрацію прав від 03 грудня 2012 року серії СЕЕ №-768489 на житловий будинок, що по вул. Купчинського, 53 в смт. Козова дійсно належав ОСОБА_1»яку ОСОБА_4 , а не ОСОБА_3.

Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати, зокрема, загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, які визначені положеннями ст.119 ЦПК України.

Ознайомившись із згаданою заявою суд прийшов до висновку, що вона не в повній мірі відповідає вимогам ст. ст.119 ЦПК України, а відтак має недоліки, без усунення яких не можливо вирішити питання про відкриття провадження у такій справі. До такого висновку суд прийшов виходячи з наступного.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК України).

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбаченийЦПК.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.234та п. 5 ч. 1 ст.256 ЦПК Українита роз'яснень, викладених у п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право

Згідно п. 2.Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008, №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

В силу положень цивільного законодавства., спір про право особи, як спадкоємця, має місце тоді, коли є інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті спадкодавця у строк, передбаченийст. 1270 ЦК України, - 6(шість) місяців, який починається з часу відкриття спадщини, та не визнають права на спадщину заявника , як спадкоємця відповідної черги.

Заявник зазначає, що спадкодавець ОСОБА_1»як ОСОБА_4 помер 25 червня 2016 року, залишивши за життя заповіт в користь заявника на все належне йому на час смерті майно. Вказавши заінтересованою особою Козівську селищну раду, як орган місцевого самоврядування, заявник не зазначив відомостей чи є інші спадкоємці, що прийняли спадщину після спадкодавця, чи визнають вони право на спадщину заявника.

Як вважає суд, такі обставини повинні бути зазначені заявником у поданій суду заяві із посиланням на докази, якими вони підтверджуються, оскільки мають суттєве значення для вирішення судом питання про можливість відкриття провадження у справі такої категорії, для зясування дотримання правил підсудності при поданні такої заяви Бережанському районному суду Тернопільської області; для зясування наявності або відсутності спору про право на спадкове майно спадкодавця, кола спадкоємців та які особи повинні приймати участь у такій справі в якості заінтересованих осіб.

Окрім цього, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно положень ч. 1ст. 1297 ЦК України, підпункту 3 п. 2 глави 1 ІнструкціїПро порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами Українисвідоцтво про право на спадщину видається державним нотаріусом.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду УкраїниПро судову практику у справах про спадкування№ 7 від 30.05.2008 року, … Свідоцтва про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, Пленум ВСУ наголосив про обовязкову наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину й аналогічна позиція викладена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.1 інформаційного листа від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Як зазначено заявником у його заяві, з метою прийняття спадщини він звернувся із заявою до Козівської державної нотаріальної контори, однак при огляді документів, нотаріус виявила помилки та розбіжності в наданих заявником документах, а саме у вищезгаданих заповіті, свідоцтві про на право власності на нерухоме майно та у витязі про державну реєстрацію прав. Саме через такі допущені помилки у вказаних документах, як вказує заявник він не може оформити спадщину після смерті батька. Однак, на підтвердження таких обставин заявником не зазначено жодного доказу, як то на підтвердження звернення до нотаріуса про прийняття спадщини, як і про неможливість спадкування через органи нотаріату з причин, зазначених у заяві.

Як вважає суд, всупереч вимогамст. 258 ЦПК Українив заяві також не зазначені причини неможливості одержання документів з вказівкою вірних даних заявника шляхом внесення в них виправлень в заповіт нотаріусом та не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, а саме докази неможливості внесення виправлень в заповіт та інші правовстановлювальні документи за умови того, що в нотаріальному документі допущено помилку. Крім того, заявником не надано рішення нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину із зазначених у заяві підстав.Також, у заяві не зазначено доказів, що підтверджують кожен із юридичних фактів, які просить встановити заявник.

Згідно ч.5ст.119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», станом на час звернення до суду із згаданою заявою, за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 320,00 гривень.

Як вбачається з доданої до заяви квитанції, заявник сплатив судовий збір у сумі 320,00 грн.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду заяви можуть міститикілька самостійних позовних вимог,кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Враховуючи те, що подана суду заява про встановлення юридичних фактів містить кілька самостійних вимог, судовий збір, в розмірі передбаченому,Законом України «Про судовий збір», має бути сплачено окремо за кожну вимогу або однією сумою за всі вимоги одночасно.

Отже, до заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору в розмірі, встановленомуЗаконом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI в редакції станом на 06 лютого 2017 року за реквізитами: Отримувач коштів УК у Бережанському районі р-н 22030001, код отримувача ( код за ЄДРПОУ 37737751, Банк отримувача ГУДКСУ у Тернопільській області, код банку отримувача (МФО) 838012, рахунок отримувача 31211206700003, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір, за заявою у справі окремого провадження (ПІП позивача) Бережанський районний суд Тернопільської області, код ЄДРПОУ 028.86.539 (суду, де розглядається справа). 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, а саме: не доплачено 640 грн. 00 коп.

Згідност. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях119і120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подана заява підлягає залишенню без руху із наданням заявнику строку для усунення її недоліків шляхом викладення обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги та зазначенням посилань на докази в їх підтвердження, долучення до матеріалів справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії та усунення інших недоліків на які суд звернув увагу вище.

Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві ( заявнику).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.119,120,121 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1»яка ОСОБА_2, за участі заінтересованої особи Козівської селищної ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення залишити без руху, про що повідомити заявника і надати йому строк для виправлення недоліків в 5 ( пять) днів з дня отримання ухвали суду.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_5