Рішення № 65064581, 23.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 454/1038/16 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В.

Провадження № 22-ц/783/386/17 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.

Категорія: 48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Павлишина О.Ф.,

суддів - Ніткевича А.В., Приколоти Т.І.,

секретар Іванова О.О.,

з участю ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 09 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, з участю третьої особи органу опіки та піклування Сокальської райдержадміністрації про усунення перешкод у вихованні дитини,-

ВСТАНОВИЛА:

31 березня 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, з участю третьої особи органу опіки та піклування Сокальської райдержадміністрації, в якому просив зобов»язати відповідачку не чинити йому перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначити спосіб у його спілкуванні та вихованні шляхом надання побачень. Свої позовні вимоги мотивував тим, що перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі з 14.06.2014 року. У шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 Шлюб між ними було розірвано 25.04.2016 року. Після розірвання шлюбу відповідачка особливих перешкод у вихованні не створювала, однак останнім часом такі перешкоди під різними приводами мають місце, що і стало підставою для звернення до органу опіки і піклування, який своїм розпорядженням визначила спосіб його участі у вихованні дочки. Просив суд зобов»язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_6, та визначити спосіб участі його у спілкуванні з дочкою шляхом систематичних побачень шляхом перебування дитини у нього та у його батьків вдома за адресою: АДРЕСА_1: у вівторок, п»ятницю та неділю щотижня з 10:00 до 20:00; у святкові дні (Різдво, Великдень) з 15:00 до 19:00; у день народження доньки з 12:00 до 15:00 або день що йому передує з 12:00 до 19:00.

У своїй заяві про зменшення позовних вимог позивач ОСОБА_4 просив не чинити йому перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити спосіб його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом надання побачень щовівторка з 10:00 до 13:00 без присутності матері за місцем його проживання, кожної п»ятниці з 10:00 до 13:00 без присутності матері за місцем його проживання, щонеділі з 10:00 до 19:00 без присутності матері за місцем його проживання.

Оскаржуваним рішенням суду позовні вимоги задоволено. Зобовязано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_4 у спілкуванні та вихованні дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 Визначено ОСОБА_4 спосіб участі у вихованні та спілкуванні із дочкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: щовівторка з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. без присутності матері за місцем проживання батька; щоп'ятниці з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. без присутності матері за місцем проживання батька; щонеділі з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. без присутності матері за місцем проживання батька.

Додатковим рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 06 грудня 2016 року стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 551 грн. 21 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2

В апеляційній скарзі стверджує, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального права та процесуального, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зазначає, що вона ніколи не чинила перешкод у спілкуванні батька з дитиною та участі у її вихованні. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення на підставі розпорядження Сокальської районної державної адміністрації, однак чинним законодавством передбачено, що під час вирішення спорів між батьками щодо виховання дитини суду подається письмовий висновок про способи участі одного з батьків у вихованні дитини. Також судом не встановлено чи проводилось обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання батька дитини. З огляду на вік дочки, відстань між її місцем проживання та місцем проживання батька, вважає, що визначений судом спосіб участі у вихованні дитини може привести до психологічного стресу у дочки. На думку апелянта, побачення батька з дитиною доцільне за її участі, а також за місцем проживання дочки, оскільки така обстановка та житлові умови для дитини є звичними. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5 про заперечення вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.

14.06.2014 року між сторонами було зареєстровано шлюб, від якого у них народилася дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 25.04.2016 року шлюб між сторонами було розірвано.

Розпорядженням Сокальської районної державної адміністрації від 09.06.2016 року № 247 визначено ОСОБА_4 спосіб участі у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 у спілкуванні з нею наступним чином: щовівторка з 10:00 до 13:00 без присутності матері за місцем проживання батька, щоп»ятниці з 10:00 до 13:00 без присутності матері за місцем проживання батька, щонеділі з 10:00 до 19:00 без присутності матері за місцем проживання батька.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов»язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст.157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов»язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому із батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. При наявності спору чи таких стосунків між батьками, що не уможливлюють укладення договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим із них, хто проживає окремо від дитини, в порядку ст. 158 СК України за заявою мати або батька дитини орган опіки і піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Згідно зі ст. 159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Відповідно до положень ч.3 ст.9 «Конвенції про права дитини» від 1989 року, дитина, яка не проживає з одним з батьків, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Дитина має природну потребу і право спілкуватися з батьком, тому мати не повинна перешкоджати його особистим контактам з дитиною. Основною формою особистого спілкування з дитиною є побачення з нею. Праву того батька, хто проживає окремо від дитини, кореспондує обов'язок того, з ким проживає дитина, не чинити йому перешкод у здійсненні свого права.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача з дитиною буде перешкоджати її нормальному розвитку. Навпаки, спілкування дитини з батьком буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками, а батьків - з своїми дітьми - служить задоволенню життєво важливих потреб дитини.

Однак ні органом опіки і піклування, ні судом не враховано вік дитини - два роки та те, що тривале перебування дитини за межами її місця постійного проживання і без присутності матері, особлива прив»язаність до якої характерна для дітей такого віку, негативно впливатиме на розвиток емоційно-вольової сфери дитини такого віку.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Сокальського районного суду Львівської області від 09 серпня 2016 року слід змінити та визначити ОСОБА_4 спосіб участі у вихованні та спілкуванні із дочкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: щовівторка з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. в присутності матері за місцем проживання матері; щоп'ятниці з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. в присутності матері за місцем проживання матері; щонеділі з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. в присутності матері за місцем проживання матері, що відповідатиме передусім інтересам дитини. В решті рішення залишити без змін.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 09 серпня 2016 року змінити та визначити ОСОБА_4 спосіб участі у вихованні та спілкуванні із дочкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: щовівторка з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. в присутності матері за місцем проживання матері; щоп'ятниці з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. в присутності матері за місцем проживання матері; щонеділі з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. в присутності матері за місцем проживання матері. В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Павлишин О.Ф.

Судді: Ніткевич А.В.

Приколота Т.І.