Ухвала суду № 65063102, 24.01.2017, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/2840/16-ц

Номер провадження №2/318/129/2017

УХВАЛА

іменем України

"24" січня 2017 р., м. Камянка-Дніпровська

Суддя Камянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області Комишня Н.І. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Іванівської сільської ради Кам»янсько-Дніпровського району Запорізької області, третя особа без самостійних вимог Кам»янсько-Дніпровська районна державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкуваня,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись до суду з позовною заявою до Іванівської сільської ради Кам»янсько-Дніпровського району Запорізької області, третя особа без самостійних вимог Кам»янсько-Дніпровська районна державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкуваня.

Ухвалою судді Камянсько-Дніпровського районного суду від 08.12.2016 року позовна заява була залишена без руху і позивачам було запропоновано в термін, який не може перевищувати п»яти днів з дня отримання позивачами ухвали, усунути недоліки поданого позову, а саме: відповідно до п.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Як вбачалось з матеріалів позовної заяви, позивачами не надано документів, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно п.п.3,4 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити крім іншого, ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно п. 2 ч.1 ст.80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно вартістю майна.

Відповідно п. 9 ч.1 ст.80 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Таким чином, ціна позову щодо заявлених вимог майнового характеру повинна обчислюватись виходячи з дійсної вартості нерухомого майна, яка визначається проведенням відповідної оцінки у ліцензованій організації, що надає послуги на ринку нерухомості (агентство нерухомості, рієлторські фірми, що мають у складі оцінювачів).

Обов»язок по визначенню вартості майна за відповідним позовом покладається на позивача.

Як вбачалось з позовної заяви, позивачами визначена ціна позову в загальній сумі 122339 грн. 65 коп., яка складається з вартості житлового будинку з господарськими спорудами, яка відповідно до технічного паспорту, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно зазначена в розмірі 115954 грн. та вартості земельної ділянки, яка відповідно до витягу з технічної документації з грошової оцінки земельної ділянки зазначена в розмірі 6385 грн. 65 коп.

Вартість житлового будинку з господарськими спорудами визначена була позивачами відповідно до технічного паспорту станом на 18.08.2011 рік, вартість земельної ділянки визначена відповідно до витягу з технічної документації з грошової оцінки земельної ділянки станом на 25.10.2011 року.

Таким чином, позивачами ціна позову визначена була не у відповідності до вимог п. 9 ч.1 ст.80 ЦПК України.

Відповідно до ст. 6 ЗУ "Про судовий збір", у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до п/п 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки, визначена позивачами ціна позову не відповідала дійсній вартості спірного майна та судовий збір взагалі не було сплачено, то суд, попередньо, з урахуванням того, що спір стосується нерухомого майна, а саме: земельної ділянки та житлового будинку, визначив розмір судового збору у сумі 6890 гривень та зазначив необхідні реквізити для сплати.

Крім цього, згідно ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об»єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, з урахуванням того, що позивачі просили встановити відповідний факт, їм необхідно було також сплатити судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп., як за вимогу немайнового характеру та надати підтвердження сплати до суду.

Відповідно ст.3 Глави 13 Закону України Про нотаріат нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобовязаний викласти причини відмови в письмовій формі і розяснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо є перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкодавця додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, позивачам необхідно було надати суду обгрунтовану постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме: про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: Запорізька область, Кам»янсько-Дніпровський район, с. Іванівка, вул. Комсомольська, 20 та земельну ділянку за цією ж адресою.

Позивач ОСОБА_1 отримала копію ухвали від 16.12.2016 року, про що свідчить повідомлення з її підписом про отримання.

Копія ухвали від 16.12.2016 року була направлена позивачу ОСОБА_2, на адесу, зазначену ним в позовній заяві, двічі: 08.12.2016 року та повторно 05.01.2017 року в зв»язку з ненадходженням до суду тривалий час відомостей про отримання позивачем копіїї ухвали. 16.01.2017 року, 19.01.2017 року на адресу суду повернулись конверти з рекомендованими повідомленнями з зазначенням причин невручення копії ухвали суду від 16.12.2016 року «за закінченням терміну зберігання» та «за незапитом».

Таким чином, враховуючи те, що позивачами не було зазначено інших засобів зв»язку, окрім повідомлення їх поштою, судом було вжито всіх заходів по забезпеченню належного повідомлення позивачів про те, що подана ними позовна заява залишена без руху, іншого порядку вручення копії ухвали у такому випадку процесуальним законом не передбачено, при цьому позивач ОСОБА_2 зі свого боку подальшою долею поданого ним з ОСОБА_1 спільного позову не цікавився, не звертався до суду за інформацією про подальший рух цього позову та до поштового відділення про надходження на його ім»я поштових повідомлень, не забезпечив безперешкодного його сповіщення або сповіщення альтернативними засобами зв»язку.

Крім цього, подаючи спільний позов, позивачі діють як процесуальні співучасники, тому є цілком очевидним та зрозумілим, що вони є заінтересованими в тому, щоб їх позовна заява була розглянута, тому, якщо недолікі, зазначені в ухвалі суду, стосуються всіх позивачів одночасно, заінтересованість в подальшому розгляді справи повинна проявлятися і в повідомленні один одного про відомі комусь з них перепони, які перешкоджають відкриттю провадження або подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов»язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати обов»язки.

Оскільки до теперішнього часу виявлені недоліки позовної заяви, що унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі, не усунуті позивачами, подану позовну заяву слід вважати неподаною і повернути позивачам.

Згідно ч. 2 ст. 121 ЦПК, якщо позивач (заявник) не усунув недоліки позову (заяви), у визначений термін, обговорений суддею, то він вважається не поданим і повертається йому.

Керуючись ч.2 ст.121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Іванівської сільської ради Кам»янсько-Дніпровського району Запорізької області, третя особа без самостійних вимог Кам»янсько-Дніпровська районна державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкуваня вважати неподаною та повернути позивачам.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду (судді), якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.І. Комишня