Вирок № 65061735, 02.03.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/7444/16-к

Провадження №1-кп/265/163/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Мельник І.Г.,

за участю секретаря - Тулянкіної М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Сніжне Донецької області Шахта № 1, громадянина України, одруженого, який має вищу освіту, пенсіонера, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Кім О.Г.

потерпілого - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2016 року приблизно о 20.00 годині ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_1, діючи умисно, в ході сварки зі своїм сином ОСОБА_2, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, переслідуючи мету заподіяння тілесних ушкоджень, наніс множинні удари ножем, який тримав у правій руці в область грудної клітки, тулуба та стегна лівої ноги потерпілого, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: множинних колото-різаних ран грудної клітки по передньо-бічних поверхнях, множинних колото-різаних ран на бічних поверхнях тулуба справа і зліва, колото-різаної рани бічної поверхні лівого стегна у верхній третині, а також проникаюче колото-різане поранення лівої клубової області з пошкодженням великого сальника, що ускладнилось внутрішньочеревною кровотечею (у черевній порожнині близько 300,0 мл мало зміненої крові з рихлими згустками), геморагічним шоком першого ступеня, яке по ступеню тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

Таким чином, ОСОБА_1 завдав умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.

На підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим злочину свідчать докази, дослідженні під час судового розгляду у порядку ст. 94 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснював, що обвинувачення йому зрозуміле, вину у скоєному визнає повністю. Пояснював, що потерпілій по справі його рідний син з яким у нього добрі стосунки, 05 жовтня 2016 року у вечірній час він та потерпілій знаходилися за місцем проживання в стані алкогольного сп'яніння, можливо даний факт послугував причиною їх конфлікту, у ході якого він причинив потерпілому ножем тілесні ушкодження при обставинах зазначених у обвинувальному акті. На даний час вони примирилися з потерпілим, в скоєному злочині щиро покаявся. Позов прокурора визнає у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що обвинувачений по справі його батько, відносини між ними добрі та не заперечував, що 05 жовтня 2016 року він та обвинувачений знаходилися у стані алкогольного сп'яніння, що і послугувало причиною конфлікту, у ході якого він капцем наніс декілька ударів обвинуваченому по обличчю та голові, після чого останній став наносити йому удари ножем по тулубу, грудної клітки та стегну лівої ноги. Вважає, що саме він в даній ситуації поступив невірно та став першим наносити батько, обвинуваченому по справі, удари. Просив суд строго не карати обвинуваченого та призначити йому покарання з іспитовим строком.

Стороною обвинувачення як докази доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину надані для дослідження судом письмові докази.

У ході огляду місця події, який проводився 05 жовтня 2016 року у період часу з 21.05 до 22.00 годин та результати якого зафіксовані у протоколі огляду, в спальній кімнаті квартири АДРЕСА_1 на ліжку було виявлено простирадло з плямами бурого кольору, в ящику тумби був виявлений ніж, виготовлений з металу сірого кольору загальною довжиною 18,3 см, довжиною клинка 8 см, довжиною рукоятки 10,3 см. На ножі виявлені плями бурого кольору. У ванній кімнаті в пластмасовому тазі виявлена наволочка з плямами бурого кольору. З місця події були вилучені ніж, простирадло і наволочка, на яких були виявлені сліди речовини бурого кольору.

Вилучені з місця події ніж, простирадло і наволочка були оглянути, що зафіксовано у протоколі огляду предметів від 06 жовтня 2016 року та долучені в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді від 07 жовтня 2016 року на вищезазначені предмети, вилучені з місця події був накладений арешт.

Проведеними у справі судово-імунологічними експертизами (висновки №1874 та № 1875), встановлена групова приналежність: крові ОСОБА_2, 1985 року народження до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0; крові ОСОБА_1, 1942 року народження до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0.

Згідно із висновком судово-цитологічної експертизи № 1104, визначено, що на клинку та рукоятці ножа, вилученого 05.10.2016 року під час огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 встановлена наявність крові та виявлений білок людини. При серологічному досліджені крові, виявлений антиген В ізосерологічної системи АВ0. Результати серологічного й цитологічного досліджень дають можливість припустити, що на клинку ножа кров могла походити від чоловіка (чоловіків), а на рукоятці - від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі, як від потерпілого ОСОБА_2, так і від підозрюваного ОСОБА_1, враховуючи характеристики їх крові.

Згідно з висновком судово-медичного експерта № 879 на підставі вивчення медичних документів ОСОБА_2, 1985 року народження, даних матеріалів справи, у останнього при зверненні за медичною допомогою виявлені тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення лівої клубової області з пошкодженням великого сальника, що ускладнилася внутрішньочеревною кровотечею (у черевній порожнині близько 300,0 мл мало зміненої крові з рихлими згустками), геморагічним шоком першого ступеня, які утворилися від дії колюче-режучого предмету, і по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

- множинні колото-різані рани грудної клітки по передньо-бічних поверхнях, множинні колото-різані рани на бічних поверхнях тулуба справа і зліва, колото-різана рана бічної поверхні лівого стегна у верхній третині, утворилися від дії колюче-режучого предмету, і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели за собою короткочасний розлад здоров'я, оскільки рани вимагають для свого загоєння і утворення спроможних рубців термін понад шість днів.

Під час досудового розслідування 18 листопада 2016 року був проведений слідчий експеримент за участю ОСОБА_1, хід якого зафіксовано у протоколі. Під час слідчого експерименту ОСОБА_1 вказував, що 05.10.2016 року він разом з сином находився у себе в квартирі АДРЕСА_1 в спальній кімнаті та перебував у стані алкогольного сп'яніння. Між ним та сином виник конфлікт, в ході якого він взяв у тумбочці спальній кімнати ніж та ним наніс приблизно 3-5 ударів в область живота з правого і лівого боку, а коли син став ухилятися від ударів то завдав один удар ножем в область правого стегна. У зв'язку з тим, що він знаходився в стані сп'яніння, то не може вказати послідовність нанесених ним ножових поранень сину, так як не пам'ятає .

У ході проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2, останній пояснював, що 05.10.2016 року он та його батько ОСОБА_1 знаходилися в стані алкогольного сп'яніння та між ними виник конфлікт. Причину конфлікту він не пам'ятає. У ході конфлікту його батько ножем наніс йому не менш як два удари в область живота з правого і лівого боку, при яких обставинах йому були спричиненні інші тілесні ушкодження, не пам'ятає.

Згідно з висновком судово-медичного експерта № 987, усі виявлені у ОСОБА_2 при зверненні за медичною допомогою тілесні ушкодження частково могли утворитися при обставинах, на які посилаються потерпілий ОСОБА_3 і підозрюваний ОСОБА_1 в ході проведення слідчих експериментів за їх участю, оскільки в даних протоколах не указується точна кількість і локалізація пошкоджень, що наносилися.

Згідно з висновком судово-медичного експерта № 803 у ОСОБА_1 яких-небудь тілесних ушкоджень при обстеженні виявлено не було.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у нанесенні умисних тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2, небезпечних для життя в момент заподіяння, при встановлених судом фактичних обставинах поза розумним сумнівом.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд виходить з того, що відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Так, ОСОБА_1 раніше не судимий, у стані алкогольного сп'яніння вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за місцем проживання характеризується позитивно, у скоєному щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

Таким чином, суд визнає обставиною, що обтяжує покарання, вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, а обставинами, що пом'якшують покарання, - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

За таких даних суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону та застосувати вимоги ст..75,76 КК України, з урахуванням його віку та даним про особу.

При цьому вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину та особі винного.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Прокурором заявлений цивільний позов в порядку ст..128 КПК України про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 1570,90 грн.

До даного позову прокурором долучена довідка Комунального закладу «Маріупольська міська лікарня № 2», згідно якої ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в даної лікарні у хірургічному відділені № 1 з 05.10.2016 року по 10.10.2016 року та на його лікування були витрачені грошові кошти в сумі 1570,90 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 даний позов визнав у повному обсязі, тому суд вважає, що він підлягає задоволенню та стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст..100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2-х (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 в період випробувального терміну повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Позовні вимоги прокурора задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Маріупольської міської ради грошові кошти в сумі 1570,90 гривень, р/р 31412544700052 в ГУ ДКСУ в Донецькій області міста Маріуполя, МФО 834016, ОКПО 37989721, одержувач - місцевий бюджет Центрального району м. Маріуполя, ЄДРПОУ 03098229, призначення платежу: відшкодування коштів у міський бюджет за стаціонарне лікування потерпілого.

Речові докази: ніж, простирадло, наволочку, які були вилучені у ході огляду місця події 05.10.2016 року та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лівобережного ВП Центрального ВП (квитанція № 170 від 06 жовтня 2016 року), знищити як речі, що містять сліди злочину.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя