Ухвала суду № 65059993, 28.02.2017, Сахновщинський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 634/127/17

Провадження № 2/634/113/17

"28" лютого 2017 р.

Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Зимовський О.С., розглянувши позовну заяву ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 23.01.2012 року в сумі 23617 грн. 82 коп.

Ухвалою суду від 28.02.2017 року провадження по даній справі було відкрито.

До позовної заяви представником ПАТ КБ "Приватбанк" було поданузаяву про забезпечення позову в якій просив накласти арешт на земельну ділянку, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_1, площею 4,59 га, кадастровий номер 6324883500:01:000:0335, яка розташована на території Лебедівської сільської ради Сахновщинського району Харківської обалсті, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач на протязі тривалого часу не виконує взяті на себе зобовязання не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість. У банку відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть припинені недобросовісні дії щодо виконання обовязків перед кредитором. Позивач вважає, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову суд приходить наступного.

Згідно ч.2 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 ЦПК України передбачено перелік видів забезпечення позову (ч.1), який не є вичерпним, а також критерії вибору того чи іншого заходу.

Зокрема, частиною 3 ст.152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Надаючи роз'яснення з питань застосування заходів забезпечення позову Пленум Верховного Суду України в постанові №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказував, що суд (суддя) розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до інформаційної довідки з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна №69146463 від 28.09.2016 року, відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,59 га, кадастровий номер 6324883500:01:000:0335 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лебедівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-ХР №008687.

Вказана земельна ділянка перебуває в оренді у ТОВ «Аграрний дім ім. Горького», строк дії договору до 19.09.2030 року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 141308 грн. 08 коп. в цінах 2015 року. Орендна плата складає 9185 грн. 03 коп.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимога позивача щодо накладення арешту на зазначену земельну ділянку шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, можуть обмежити право орендаря користуватися даною земельною ділянкою згідно умов укладеного договору.

Крім того, забезпечуючи позов шляхом накладання арешту на земельну ділянку у визначений позивачем спосіб порушується принцип співмірності виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, оскільки вартість земельної ділянки становить 141308 грн. 08 коп., а позовні вимоги заявлено на суму 23617 грн. 82 коп.

Також позивачем не наведено доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також не враховано, що відповідач отримує орендну плату від орендаря в розмірі 9185 грн. 03 коп. за використання земельної ділянки.

Крім того, позивачем не враховано того факту що земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, стосовно яких діють заборони передбачені п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України, а саме до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, не допускається, зокрема пунктом «б» визначено, що купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє представника позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача ПАТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня винесення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя:

Копія вірна. Суддя: