Ухвала суду № 65059123, 22.02.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/1537/17

н/п 1-кп/640/384/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про призначення судового розгляду

"22" лютого 2017 р.

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю:

секретаря Бломберус С.А.,

прокурора Бойчука О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2016 року за №12016220490006983 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшов з прокуратури Харківської області обвинувальний акт затверджений прокурором Буханом В.Г. відносно ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово. Обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами КПК України. Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду. Підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору немає.

Обвинувачений, його захисник та представник потерпілої ОСОБА_3 проти призначення справи до судового розгляду, у відкритому судовому засіданні суддею одноособово не заперечували.

Суд, вислухавши учасників процесу, вважає, можливим призначити справу відносно обвинуваченого до судового розгляду, у відкритому судовому засіданні суддею одноособово, оскільки підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п.1-4 ч.2 ст. 314 КПК України відсутні.

Обвинуваченому на досудовому розслідуванні запобіжний захід не обирався.

В підготовчому судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2 просив прийняти до провадження цивільний позов, заявлений до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у розмірі 300 тис. грн., а також заявив клопотання про арешт майна обвинуваченого, а саме накласти арешт на грошові кошти, майно, у тому числі 7/25 частки житлової будівлі за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, смт Слатине, вул. Свердлова, 30, та інше нерухоме та рухоме майно, яке належить на праві власності обвинуваченому в межах суми цивільного позову. Арешт майна необхідно з метою забезпечення позову.

Обвинувачений та його адвокат проти залучення позову до розгляду не заперечували, проти задоволення клопотання про арешт майна заперечували, зазначили, що обвинувачений не має намір відчужувати майно, у нього інший розмір частки нерухомого майна, всі витрати, які просила потерпіла, зокрема, гроші на домогосподарку, на таксі до лікарні, на ліки тощо, про що має відповідні квитанції, тому просять відмовити у клопотання про арешт майна.

Прокурор проти прийняття позову до розгляду не заперечував, проти задоволення клопотання про арешт майна обвинуваченого заперечувала, зазначила, що не міститься перелік майна, на яке потерпіла просить накласти арешт; не доведено ризиків щодо відчуження обвинуваченим майна за для забезпечення позову.

Суд, вислухавши клопотання представника потерпілого, думку учасників процесу, зазначає наступне.

06.02.2017 року до суду поштою надійшов від потерпілої ОСОБА_3 цивільний позов в рамках вказаного кримінального провадження, в якому просить стягнути з відповідача (обвинуваченого) моральну шкоду завдану злочином у розмірі 300000 грн.

Ухвалою суду від 07.02.2017 року позовну заяву залишено без руху.

Оскільки представник потерпілої ОСОБА_3 усунув вказані недоліки, у звязку з цим позовна заява у кримінальному провадженні підлягає прийняттю до розгляду.

Згідно з ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно обвинуваченого, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

В силу ч. 1 ст. 173 КПК України суд відмовляє в задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідності такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати, зокрема, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завдання кримінального провадження.

Враховуючи, що на теперішній час не вбачається достатніх підстав для арешту майна обвинуваченого, враховуючи поведінку обвинуваченого, який здійснює у добровільному порядку відшкодування шкоди потерпілій (сплачує гроші на домогосподарку, на таксі до лікарні, на ліки про що має відповідні квитанції), беручи до уваги, що заявлений цивільний позов щодо стягнення моральної шкоди, розмір якої повинен бути визначений з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, тому суд вважає, що клопотання про арешт майна обвинуваченого задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Відповідно до ч.2 ст.314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує пяти років позбавлення волі.

Враховуючи, що відповідно до ст.19 Закону України «Про пробацію» права, обов'язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та цим Законом, складання досудової доповіді слід доручити Начальнику Київського районного сектору Харківського міського відділу з питань пронації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Роз'яснити обвинуваченому, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Керуючись ст. ст. 314 317 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за розглядом обвинувального акту за результатами досудового розслідування прокуратурою Харківської області відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

- на 03 березня 2017 року о 14-00 годині в залі судового засідання приміщення Київського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 7-Б, зал №5.

Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Прийняти до розгляду позовну заяву потерпілої ОСОБА_3 цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди завдану злочином у розмірі 300000 грн.

У задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_3 про арешт майна обвинуваченого у кримінальному провадженні №12016220490006983 від 16.11.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України відмовити.

Доручити Начальнику Дергачівського районного відділу Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України скласти та подати до суду протягом одного місяця з дня отримання ухвали досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суддя

Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_5