Постанова № 65057090, 01.03.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15902/16-а

Провадження № 2-а/344/336/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Домбровської Г.В.

при секретарі с/з: Устинській Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-

Франківської міської ради,

Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

про скасування постанови у справі про адміністративне

правопорушення

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

ОСОБА_3 (надалі - також «Позивач») звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (надалі - також «відповідачі») про визнання протиправною та скасування Постанови №13/687 Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 22 листопада 2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.; визнання протиправними дій Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради при прийнятті рішення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постанову №13/687 Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 22 листопада 2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, без врахування всіх обставин та невірного застосування норм чинного законодавства, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідачів - Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради та Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, - в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила та просила відмовити в їх задоволенні.

Зокрема, як зазначила представник відповідачів, при прийнятті рішення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП та винесенні оскаржуваної постанови Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством України, а підстави для скасування даної постанови - відсутні.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, інспектор, яка складала протокол у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого було винесено оскаржувану постанову, в судовому засіданні повідомила суду, що при складенні припису та протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 факту вчинення адміністративного правопорушення не спростував, а також не заперечував щодо того, що вивіска «Автоцивілка» належить ТОВ «Легіс Віртус».

Допитаний в якості свідка Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що вивіска «Автоцивілка» не має жодного відношення до діяльності ТОВ «Легіс Віртус», заступником генерального директора якого він працює та працював станом на час притягнення його до адміністративної відповідальності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, -

В С Т А Н О В И В:

Вимоги щодо благоустрою території Івано-Франківська та утримання об'єктів благоустрою на території міста визначено Правилами благоустрою міста Івано-Франківська, затвердженими Рішенням Івано-Франківської міської ради №68-2 від 25 грудня 2015 року.

Згідно з підпунктом 15.1.6 Правил благоустрою міста Івано-Франківська на об'єктах благоустрою не допускається самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності тощо.

Відповідно до статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

11 жовтня 2016 року головним фахівцем сектору нагляду інспекції з благоустрою ОСОБА_4 на ім'я ТОВ «Легіс Віртус» в особі генерального директора ОСОБА_5 було складено Припис №2266 про усунення порушень вимог законодавства у сфері благоустрою, відповідно до якого встановлено порушення Правил благоустрою міста Івано-Франківська, а саме - самовільне розміщення елементів зовнішньої реклами, вул. Вовчинецька, 68, та вимагалося усунути порушення до 14 жовтня 2016 року шляхом пред'явлення дозвільної документації на розміщення елементів зовнішньої реклами або демонтаж даних елементів.

17 жовтня 2016 року головним фахівцем сектору нагляду інспекції з благоустрою ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_3, заступника директора ТОВ «Легіс Віртус», складено Протокол №738 про адміністративне правопорушення за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якому зазначено про порушення пункту 15.1.6 Правил благоустрою міста Івано-Франківська, зокрема, в частині розміщення елементу зовнішньої реклами без дозвільної документації, вул. Вовчинецька, 68.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення врегульовано Главою 22 КУпАП.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 280 КУпАП).

Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу. У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.

22 листопада 2016 року Адміністративною комісією при виконавчому комітетові Івано-Франківської міської ради винесено Постанову №13/687 по справі про адміністративне правопорушення, якою накладено на гр. ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу 850,00 грн. в дохід міського бюджету міста Івано-Франківська.

Вищевказану Постанову №13/687 по справі про адміністративне правопорушення від 22 листопада 2016 року ОСОБА_3 вважає протиправною, та такою, що підлягає скасуванню.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Як зазначено в Постанові №13/687 по справі про адміністративне правопорушення від 22 листопада 2016 року, гр. ОСОБА_3 17.10.2016 р. о 10:40 год. порушено п. 15.1.6 правил благоустрою м. Івано-Франківська, а саме розміщення елементу зовнішньої реклами без дозволу на вул. Вовчинецькій, 68, чим порушено ст. 152 КУпАП.

При цьому, в оскаржуваній Постанові №13/687 по справі про адміністративне правопорушення від 22 листопада 2016 року, так як і в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували той факт, що саме ОСОБА_3 17.10.2016 р. о 10:40 год. порушив п. 15.1.6 Правил благоустрою міста Івано-Франківська, а саме розмістив елемент зовнішньої реклами без дозволу на вул. Вовчинецькій, 68.

Крім того, посилаючись на те, що оскаржувану Постанову №13/687 по справі про адміністративне правопорушення від 22 листопада 2016 року винесено на ім'я ОСОБА_3 як посадову особу ТОВ «Легіс Віртус» (заступника генерального директора), Суд звертає увагу на те, що до належних доказів на підтвердження того, що вивіску «Автоцивілка» на відповідному об'єкті благоустрою було розміщено саме ТОВ «Легіс Віртус» , представником відповідачів не надано, а Судом таких обставин не встановлено.

При цьому, згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

При цьому, Суд звертає особливу увагу на те, що в розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України постанова у справі про адміністративне правопорушення є рішенням суб'єкта владних повноважень у правовідносинах щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути мотивованим.

Так, Суд звертає увагу на те, що, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суб'єкт владних повноважень - Відповідач, - повинен системно застосовувати положення законодавства та конкретних обставин кожної справи.

Враховуючи вищевикладене, посилання на належні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, а також посилання на докази та конкретні обставини, які були враховані інспектором при прийнятті рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.

В іншому випадку, в разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які, у відповідності до статті 252 КУпАП повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.

Оскаржувана постанова №13/687 по справі про адміністративне правопорушення від 22 листопада 2016 року не містить посилань на перелічені статтею 251 КУпАП, докази вчинення саме Позивачем (особисто чи як посадовою особою ТОВ «Легіс Віртус») адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною ст. 152 КУпАП, оскільки такі посилання в даній постанові відсутні, як і відповідних доказів не було надано в ході судового розгляду справи.

При цьому, відсутність належних доказів на підтвердження того, що вивіску «Автоцивілка» на відповідному об'єкті благоустрою було встановлено саме особою, яку притягнуто за ці дії до адміністративної відповідальності є самостійною та безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в даній адміністративній справі не було виконано обов'язку доказування правомірності прийнятої постанови у справі про адміністративне правопорушення, не надано належних доказів на підтвердження правомірності даної постанови та самого факту вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про те, що постанова №13/687 по справі про адміністративне правопорушення від 22 листопада 2016 року не може вважатися мотивованою, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_3 про визнання протиправними дій Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради при прийнятті рішення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП, Суд звертає увагу на те, що результатами вказаних дій відповідача є відповідне рішення - Постанова №13/687 по справі про адміністративне правопорушення від 22 листопада 2016 року, яка за висновком суду підлягає скасуванню.

Відтак, задоволення позовної вимоги про скасування оскаржуваної постанови є достатнім, належним та ефективним способом захисту порушеного права Позивача у спірних публічно-правових відносинах з приводу притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій слід відмовити.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є частково обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем заявлено клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 5 970,00 грн., належні докази на підтвердження чого з відповідними розрахунками додано до матеріалів справи.

Відтак, враховуючи вищевикладене а також факт часткового задоволення позовних вимог, Суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу, а саме - в розмірі 2 985,00 грн., які підлягають стягненню з Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради.

Враховуючи вищевикладене, ст.ст. 2, 7, 8, 99, 100, 128, 158-163, 171-2, 254 КАС України, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Постанову №13/687 Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 22 листопада 2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 2 985,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.

Суддя Домбровська Г.В.