Ухвала суду № 65056804, 01.03.2017, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/1943/14-ц

Провадження № 6/345/6/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2017 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Онушканича В.В.

з участю секретаря судового засідання Бабійчук Л.В.,

представника заявника-стягувача (позивача) ОСОБА_1

представника божника (відповідача) ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_3 про зміну способу і порядку виконання ухвали Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.01.2015 року по справі №345/1943/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою в якій просить змінити спосіб виконання ухвали Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.01.2015 року по справі за її позовом до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя з повернення присудженого майна в натурі, а саме половини будівельних матеріалів використаних на будівництво незавершеного будинковолодіння, що знаходиться по вул. Квіткова 10, в с. Сівка-Калуська, Калуського району, Івано-Франківської області, на стягнення вартості цього майна у розмірі 101151,5 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.01.2015 року було визнано мирову угоду укладену між ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_5 з іншої сторони, згідно якої: відповідач ОСОБА_5 до моменту підписання даної мирової угоди сплачує позивачці ОСОБА_4 30000 грн. 00коп. Відповідач до 31 грудня 2015 року зобовязується повернути позивачці половину будівельних матеріалів використаних на будівництво незавершеного будинковолодіння, що знаходиться по вул. Квіткова 10, що в с. Сівка-Калуська, Калуського району, Івано-Франківської області.

Першу частину умов мирової угоди відповідач ОСОБА_5 виконав. Однак, передбачені мировою угодою будівельні матеріали ОСОБА_5 на даний час не повернув. Оскільки, мировою угодою було передбачено повернення будівельних матеріалів до 31 грудня 2015 р. а також те, що у разі порушення умов мирової угоди вона підлягає примусовому виконанню. Тому ОСОБА_3 (ОСОБА_4В.) звернулася до суду щодо видачі виконавчого листа. 10.02.2016 р. Калуським міськрайонним судом було видано виконавчий лист по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя.

30.06.2016 року постановою державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області виконавчий лист по справі 345/1943/14-ц повернуто стягувачеві - ОСОБА_3, оскільки у боржника - ОСОБА_5 відсутнє визначене виконавчим листом майно, яке він повинен був повернути стягувачеві.

Представника заявника-стягувача в судовому засіданні заяву про зміну способу і порядку виконання ухвали підтримала і просить її задоволити.

Представника божника заперечила щодо задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання ухвали, якою затверджено мирову угоду. Пояснила, що її довіритель не має будівельних матеріалів, які потрібно повернути, а також не має коштів, щоб заплатити колишній дружині, оскільки не має постійного місця роботи. Він не проти щоб позивачка забрала будівельні матеріали, які безпосередньо вкладені в незавершене будівництво.

Державний виконавець в судове засідання не зявився, проте, його неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Мирова угода за своєю правовою природою є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода, затверджена судом, може бути підставою для примусового виконання, оскільки є судовим актом, для якого передбачено особливий порядок його виконання.

Однією із основоположних засад реалізації судових рішень є їхнє виконання.

Зміна способу і порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зміст та призначення такого інституту дає підстави вважати, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на виконання судового рішення, та його застосування ґрунтується на обовязковості виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.01.2015 року визнано мирову угоду укладену між ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_5 з іншої сторони, згідно якої: відповідач ОСОБА_5 до моменту підписання даної мирової угоди сплачує позивачці ОСОБА_4 30000 грн. 00коп. Відповідач ОСОБА_5 до 31 грудня 2015 року зобовязується повернути позивачці ОСОБА_4 половину будівельних матеріалів використаних на будівництво незавершеного будинковолодіння, що знаходиться по вул. Квіткова 10, що в с. Сівка-Калуська, Калуського району, Івано-Франківської області. Провадження в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя у звязку із визнанням мирової угоди закрито (т. 1 а.с. 190-192).

10.02.2016 року Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області було видано виконавчий лист по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя (т. 2 а.с. 23-24).

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.02.2016 рокуОСОБА_3 поновлено строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого 10.02.2016 року на підставі ухвали Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.01.2015 рокупо справі № 345/1943/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя (т. 1 а.с. 224-226).

Постановою державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_6 від 30.06.2016 року виконавчий лист по справі №345/1943/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя був повернутий стягувачеві так, як у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувану, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (т. 2 а.с. 26).

Згідно акту державного виконавця від 16.06.2016 року з виходом за адресою с. Сівка-Калуська, вул. Квіткова, 10 стало відомо, що будівельні матеріали, які потрібно повернути ОСОБА_4, відсутні, так, як вони були використані на незавершене будинковолодіння (т. 2 а.с. 27).

Частина 1 ст. 373 ЦПК України визначає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони виконавчого провадження суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання.

Згідно ч. 2 ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Аналогічне положення міститься і в ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження».

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до змісту даної статті зміна чи встановлення способу та порядку виконання судового рішення це зміна одного виду виконання іншим або визначення чіткого логічного порядку вчинення дій, спрямованих на виконання припису рішення суду. Законом встановлений критерій визначення підстав для встановлення способу і порядку виконання обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Чинним цивільним процесуальним законодавством чітко визначено, що встановлення способу виконання рішення суду може мати місце лише у виняткових випадках, що обумовлюють обєктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Згідно Постанови Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року по справі №6-1829цс15, встановлено, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи заяву про зміну способу виконання судового рішення з повернення майна (відновлення становища, яке існувало до порушення п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК) на стягнення його вартості (відшкодування майнової шкоди п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК) фактично змінили рішення суду по суті та самостійно змінили спосіб захисту, передбачений ст. 16 ЦК.

Суд вважає, що зміна способу виконання рішення з повернення майна, на стягнення його вартості, є фактично зміною рішення по суті, як і зміною способу захисту порушеного права.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в заяві ОСОБА_3 про зміну способу виконання ухвали суду, не наведено виняткових обставин, які в розумінні ст. 373 ЦПК України унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для зміни способу виконання рішення суду.

Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 року по справі № 6-274цс15, у разі невиконання однією зі сторін зобов'язань за умовами мирової угоди інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Твердження заявника про те, що в ухвалі Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.01.2015 року, якою було визнано мирову угоду по справі, зазначено, що половина вартості матеріалів і обладнання, які були використані в процесі незавершеного будівництва, становить 130151, 5 грн. не відповідає змісту самої ухвали.

В ухвалі Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.01.2015 року про вартість матеріалів і обладнання, які були використані в процесі незавершеного будівництва, вказано лише в описовій частині ухвали, де зазначено зміст позовних вимог позивача - ОСОБА_3 В резолютивній частині ухвали, якою визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, вартість половини будівельних матеріалів використаних на будівництво незавершеного будинковолодіння не встановлено і не зазначено. Однак, зазначено, що позивачка ОСОБА_3 відмовляється від позовних вимог до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя.

Заявник просить суд змінити спосіб виконання ухвали Калуського міськрайонного суду від 23.01.2015 року, посилаючись на те, що у боржника відсутнє присуджене майно в натурі, з повернення присудженого майна в натурі на стягнення вартості цього майна. При цьому суд має виходити з вартості цього майна, визначеної у ухвалі суду, однак вартість майна, яке підлягає поверненню в натурі в ухвалі суду не була встановлена.

Крім того, суд приходить до переконання, що зазначеним у заяві способом виконання ухвали про затвердження мирової угоди фактично буде змінено по суті зміст ухвали суду, що є не припустимим, при цьому слід зауважити, що сторони при укладені мирової угоди на узгоджених ними умовах, самі обрали спосіб захисту своїх прав у виді повернення половини будівельних матеріалів використаних на будівництво незавершеного будинковолодіння, а не через стягнення вартості цього майна.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3, оскільки за наявності відомостей про добровільне виконання позивачем частини умов затвердженої судом мирової угоди та за відсутності будь-яких відомостей за наслідками повторного звернення заявника до виконавчої служби, відсутні обєктивні підстави для зміни чи встановлення способу і порядку виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди. Крім того, заявником не доведено утруднення виконання ухвали суду та наявність виняткових обставин.

Оскільки, заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення не підлягає задоволенню, то відсутні і підстави стягувати на користь заявника-стягувача понесені нею судові витрати у виді оплати за надану правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 373, 293 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про зміну способу і порядку виконання ухвали Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.01.2015 року, якою визнано мирову угоду і закрито провадженні в справі № 345/1943/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя